Політика Петра І щодо українських земель після Полтавської битви 1709 р

Антимосковський виступ гетьмана І.Мазепи: причини і наслідки.

Однією з головних засад політики Мазепи було намагання підтримувати добрі відносини з Москвою (підписав «Коломацькі статті»).

Причини: наступ царизму на автономні права Гетьманщини. Зростала економічна і соціальна напруга (багато військових походів пролягало через територію України, гинули люди, руйнувалося господарство). України для Петра І була лише знаряддям для досягнення своїх цілей, він був готовий віддати її землі Польщі, аби знайти в ній союзника проти Швеції та добитися виходу до Балтики (Північна війна), але Мазепа хотів зберегти ці землі. Значно загострилось внутрішнє становище в Україні, оскільки зубожіле населення змушене було утримувати московську армію та працювати на спорудженні військових украплень, а козаки були залучені до воєнних дій. Ці обставини викликали в українському суспільстві почуття страху і невдоволення. Дедалі гострішими ставали протимосковські настрої. Старшина тиснула на гетьмана, щоб він подбав про майбутнє України. У 1708 р. Карл ХІІ розпочав похід через білоруські землі на Смоленськ, а далі надіявся дійти до Москви. Але після кількох невдач був змушений повернути в Україну. Об’єднання Мазепи зі шведами стало для всіх несподіванкою. Петро І проголосив Мазепу зрадником, а ще була накладена анафема (церковне прокляття). 8 липня 1709 р. відбулася вирішальна Полтавська битва, де війська Карла ХІІ і Мазепи зазнали поразки., відступали на південь і стали політичними емігрантами. Через 3 місяці Мазепа помер. Наслідки: посилення наступу царизму на Україну, терор, розправи.

Він поводився у Гетьманщині як у завойованій державі. Політика передбачала такі пункти:

1.Руйнування основ української державності. Формально залишаючи попередній лад, старався фактично підпорядкувати всю владу на Україні собі. Він штучно підігрівав відносини між гетьманом та полковниками, старшиною і народом. Призначав на важливі посади чужинців, підтримував українців, що залишались лояльними до його політики.

2. Фізичне виснаження України. Десятки тисяч українців спроваджувалися на примусові роботи – копання каналів навколо Ладозького озера, будівництво на болотах Санкт-Петербурга, воювали за чужі інтереси. Багато з них помирали від нестерпних умов, каліцтв та інфекцій.

3. Руйнування України як самостійного економічного організму і перетворення її у російську колонію. Купцям заборонялася торгівля із закордоном, торгівля тільки з Росією. Вводилася державна монополія на багато товарів. Ціни на експорт встановлювала Росія.

4. Обмеження української культури. Звуження вжитку української мови, обмеження на видання книг. Посилювалася залежність української церкви від московського патріархату.

Дата добавления: 2015-05-23