Племена трипільської культури

Територія України в період кам’яного віку

За даними археологів, найвірогідніше, що найдавніші люди (архантропи) прийшли на територію України з Передньої Азії через Балкани і Центральну Європу майже 1 млн років тому в період раннього палеоліту. Ця міграція тривала протягом багатьох тисячоліть. Рештки найдавніших стоянок первісних людей на території України знайдені біля Королеве (Закарпаття) Амвросіївка (Донбас), Лука-Врублівецька (Хмельниччина) [3?7], Молодова (Чернівеччина). Всього відомо на території України понад 30 стоянок доби раннього палеоліту Основним знаряддям праці архантропів стало ручне рубило, що виготовлялося шляхом оббивання кам'яної заготівки з двох боків. На Тисі біля Королево (Закарпатська обл.) був виявлений багатошаровий ранньопалеолітичний пам'ятник - Королево, що містить мустьерські й ашельські шари.. У басейні Дністра знайдено досить багато місцезнаходжень залишків артифактів періоду домустьєрських поселень. По Дністру і Пруту є не менш 20 стоянок. Територія кам'яних виробів ашельської епохи займає терасу довжиною 2 км і шириною 0,5 км.. Мустьєрські місцезнаходження поширені на багато сотень кілометрів північніше ашельських. Найбільша кількість мустьєрських місцезнаходжень відомо в басейнах Дністра, Пруту і Дніпра, а також у Приазов'ї. Долина Дністра - один з найважливіших районів зі стоянками палеоліту.

Наприкінці XIX ст. київський археолог Вікентій Хвойко біля села Трипілля (Київщина) дослідив поселення і відкрив нову археологічну культуру, яка від місця першого її виявлення дістала назву трипільська.

Творці цієї культури заселяли в IV-III тис. до н.е. територію від Дніпра до Карпат. Походження трипільців остаточно не з'ясовано, але більшість вчених вважають, що це прийшлі племена, які частково злилися з неолітичними племенами Буго-Дністровської культури. Головним їх заняттям було зернове землеробство Крім того, вони займалися садівництвом, скотарством та рибальством. Для обробки землі використовували мотики, а згодом і рало. Зернові культури збиралися дерев'яними серпами з роговими та крем'яними вкладками. Господарство велось так інтенсивно, що через 50-100 років земля виснажувалась і люди змушені були переселятися.

Трипільські племена вперше на території України почали користуватися виробами з міді. Проте основною сировиною для виготовлення знарядь праці та зброї залишалися кремінь та дерево.

Високо, як ніде в Європі, у них була розвинена житлова архітектура. Хати мали по кілька кімнат, а іноді й поверхів, де жила разом велика матріархальна родина.

Хати були згуртовані в села, що вказує на високий ступінь родової організації. Вони були розташовані колом, серед якого стояв громадський будинок для сходин та спільних культових обрядів. Найбільше таке поселення було відкрите біля села Володимирівки на Кіровоградщині, де розкопки виявили 200 хат, розташованих п'ятьма концентричними колами. Навколо таких великих протоміст розташовувались невеличкі поселення, утворюючи округи з населенням у 15-25 тис. осіб.

Найбільш прикметною для трипільської культури була її кераміка. Виявом мистецького хисту трипільських племен стали керамічні людські і тваринні фігури з глини. Найбільше було зображень жінки.

Трипільська культура була найвищим культурним виявом Європи в IV-III тис. до н.е., характерні риси якої дають підстави називати її цивілізацією.

Дата добавления: 2015-05-23