Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Висновок




Хто не знає свого минулого,

Той не вартий свого майбутнього.

М.Т.Рильський

Минають роки. Вмовкають один по одному живі голоси - свідки минувшини. Спливе якийсь десяток літ - і не залишиться їх, але зостанеться правда великого болю, пам’ять племені, роду, народу, історія села.

Незнищенність пам’яті - незнищенність життя. Як добре, що існує ця дивовижна закономірність у людському світі. Знищували вороги, як могли: виселяли, вбивали, катували, а відібрати пам’ять у народу не змогли.

Щоб створити щось нове, велике, треба звернутися до минулого. У нашому повсякденному житті треба оглянутися позад себе на пройдений шлях. На цім шляху минулого ми побачимо різні події.

Хто не знає минулого, той не може творити майбутнього. Людина повинна знати історію свого роду, краю, села, збирати, де лише можна, матеріали, документи, відомості про події, особистості.

Історія села - в долі кожного його жителя.

Список використаної літератури

1. Генеологічне дерево: Бутовичі. Режим доступу: http://uk.rodovid.org

2. ДАЧО. – Ф. – 67901. – Спр. 458. Арк. 109-120. Исповедальная книга с. Староселье 1791г.

3. ДАЧО. – Ф. Р. -183. – Оп. 1. Спр. 115. Арк. 2. – О количестве дворов и населения в д. Староселье по переписи 1917г. Из списка сел Городнянского уезда.

4. ДАЧО.– Ф. Р. - 944. – Оп. 1. Спр. 586. Арк. 110,111. – О количестве и национальности учеников и учителей Старосельской неполной семилетней школы (из анкеты).

5. ДАЧО.– Ф. Р. - 944. – Оп. 1. Спр. 586. Арк.5,6. – О работе Старосельской хаты-читальни (из анкеты).

6. ДАЧО.– Ф. Р. -942. – Оп. 1. Спр. 5158. Арк. 8. Статистические сведения о Старосельской неполной семилетней школе 1923г.

7. Державний архів Чернігівської області. – Ф. Р.-64. – Оп. 1. – Спр. 1. Арк. 26. – Протокол загальних державних зборів мешканців с. Старосілля Городнянського району про масове паломництво до чудотворної криниці від 08.10. 1924р.

8. Дудко І. Пісня міцніє на людях. // Сільські новини. - 1987р. - №4- С. 3

9. Євсієнко М.. Словник видатних імен Городнянщини. Городня, -2002р. - С.9, 37

10. Єрмоленко М. Роде наш красний, роде наш прекрасний! // Новини Городнянщини. -. 2004р.- №32-34,35-37, 38-40, 41-43, 44-46.

11. История Городнянщины. Режим доступу: http://offtop.ru/gorodnya/.

12. История городов и сел Украинской ССР. Черниговская область.- Институт истории академии наук УССР.- Киев. – 1983р. - С. 267,279

13. Кривошея В.В., Кривошея І.І., Кривошея О. В. «Неурядова старшина Гетьманщини» - Київ: «Стилос», 2009. – С.53-54

14. Литвин В. Історія України. – Київ: «Наукова думка», 2008р. – С.814

15. Пісні рідного краю // Деснянська правда - 1989р.

16. Реабілітовані історією: у 27 томах. Чернігівська область/ Упорядники: О.Б. Коваленко, Р.Ю. Подкур, О.В. Лисенко.- Чернігів, 2012. Кн. 4 – С.147-148

17. Сіменцов Ю.Я., Яцура М. Т. Краєзнавчі матеріали з історії Чернігівщини. Київ: Вид-во «Радянська школа», 1968р. – С. 170

18. Сучок І. По машинах// Сільські новини. - 25 липня 1987р - №88 – С.1

19. Труды Черниговской губернской архивной комиссии. В.7. /Под ред. правителя дела: П. М. Добровольского. - Чернигов. 1908г. - С. 38

20. Фольклорний ансамбль с. Старосілля //Сільські новини. – 1987р.

21. Хронологія визволення Городнянщини. Режим доступу: http://gorodnia-museum.edukit.cn.ua/velika_vitchiznyana_vijna/

 

 

Додаток 1

Фото 1

Фото 2

Сучасний вид села. 2013-2014рр.

 

 

Фото 3

Центр села. Зимові краєвиди.2013р.

Фото 4

Контора АПК «Старосільське». 2013р.

Фото 5

Фельдшерсько-акушерський пункт.2013р

 

Фото 6

Сільський клуб. 2013р.

 

Фото 7

Річка Вербч. 2013р

Фото 8

Штучна водойма. 2013р.

Фото 9

Молочно-тваринницька ферма.2013р.

 

Фото 10

Куток Бебківка. 2013р.

 

Фото 11

Фруктовий сад.2013р.

Фото 12

Денисенко С. С. та Баранов Д. З. на колгоспній пасіці.

Фото 13

Денисенко С. С. на пасіці біля вуликів

Фото 14

Бебко Ф.Ф. (у другому ряду перший зліва)

 

 

Фото 15

Фаєвцова О. Є. з учнями Старосільської школи. 1949-50н.р.

Фото 16

Тракторний парк

Фото 17

Москва. Виставка ВДНГ. 1955р.

Фото18

Москва. Виставка ВДНГ. 1978р

Фото 19

Колоша О. Є. Голова колгоспу «Комуніст». 1974р.

Фото 20

Баранов М. Є. біля радіоприймача

Фото 21

Титан для приготування корму для тварин. 1952

 

Фото 22

На коксогизі. 1952р.

 

 

Фото 23

Будівельна бригада. 1950-ті р.

Фото 24

Баранова Т. О. Працівниця птахоферми. 1954р.

Фото 25

Всі на заготівлю сіна! Бебко Б. П. з дітьми колгоспників 1968р.

Фото 26

Денисенко І. В. (зліва) біля першої пожежної машини.1967р.

Фото 27

Жінки сортують картоплю 1980 –ті роки

Фото 28

Селянська хата. 1980р.

Фото 29

Дитячий садок. 1989р.

Фото 30

Випуск Старосільської початкової школи.1972р.

 

Фото 31

1-3 клас Старосільської школи. 1973р. Вчитель: Коваль М. А.

Фото 32

На обласному пісенному конкурсі. Чернігів.1988р.

Фото 33

Фольклорний колектив. 1990р. Під час святкування визволення Городнянщини.

Фото 34

Денисенко М. С., Денисенко Є. Ф., Бебко П. С. під час зустрічі з С. Вовком. 2006р.

 

Фото 35

Афіша біля Чернігівської філармонії.

Фото 36

Борисоглібський собор. Чернігів.2008р.

 

Фото 37

Баранова Т. О.(другий ряд, посер.) під час примусових робіт у Німеччині. 1945р.

Фото 38

Баранов І. Є. – в’язень Бухенвальда. (Крайній зліва)

 

 

Фото 39

Під час зустрічі в’язнів Бухенвальда. 50 років після звільнення. 1995р. Баранов І. Є. – перший ряд, п’ятий від правого краю.

Фото 40

Селянське весілля. 1956р.

Фото 41

Козир Тетяна. Учениця 5 класу

Фото 42

Місцями старого села

Фото 43

Картина місцевої художниці Губської Світлани Михайлівни

Фото 44

Приходько Л.Д., та Пасюк Л. О., учасники ансамблю «Вишиванка». Кисіль В. С. муз.керівник. 1986р.

Додаток 2

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 3

ТОПОНІМІЧНІ НАЗВИ

Кутки: Бебківка, Лозова, Ровчак.

Баскакове поле; ровчак Пасічний; Кириловичів сад; Козявчин сад; молодий сад;

Берковщина; Кузнецьке поле; Вертьоби; Чуйкове болото; випас Росош; Милів ліс.

 

Додаток 4

Пісні нашого села

Цю пісню співали, коли відправляли односельців до Німеччини на примусові роботи (розмовною мовою)

1. Ой, у полі жито папалам з травою

Ой, чи буде жалко маміньке за мною.

Ой, як жалка-жалка аж серденько вьяне,

А хто мая доню смертонькі дагляне.

2. Аставляю мама найменшаго брата

Буде у вас мама невесела хата,

Не будуть хадіті хлопци і дівчата

Буде у вас мама невесела хата.

3. Згадай мене мама, сидя на парозі

А я тебе згадаю в далекай дорозі.

Згадай мене мама, ложачки памивши,

А я тебе згадаю ні півши, ні ївши.

Згадай мене, мати, паміж з пирогами,

А я тебе згадаю з паміж варагами.

 


ВЕСНЯНКА (ГРЕННАЯ ПІСНЯ)

Да була у матери да адна дочка

Громка гласна земля стогне.

Да адна дочка адиночка.

Громка гласна земля стогне.

Сватао єє да троє сватов.

Громка гласна земля стогне.

Первиє свати да турецкиє

Громка гласна земля стогне.

Другиє свати да немецкіе

Громка гласна земля стогне.

Трейтиє свати да масковскиє

Громка гласна земля стогне.

За первих сватов батька не атдав

Громка гласна земля стогне.

За других сватов матка не атдала

Громка гласна земля стогне.

За третіх сватов сама не пашла

А смертонька пришла нехотя пашла.

Сильна жаласна мати плакала.

Ой, ти доченька-одіноченька.

Сильна жаласна мати плакала.

Ой, худобачка нещислєнная.

Сильна жаласна мати плакала.

Ой, куди ж міне єє падєвать.

Сильна жаласна мати плакала.

Ой, сарочечкі ви дадольниє.

Сильна жаласна мати плакала.

Ой, каму ж міне їх параздавать.

Сильна жаласна мати плакала.

Пенькі їми я буду убірать.

Сильна жаласна мати плакала.

Ой, рушнічкі ви маї шавкови

Сильна жаласна мати плакала.

Доіни їми буду устілать

Сильна жаласна мати плакала.

Ой, падушечкі ви пуховиє,

Сильна жаласна мати плакала.

Гори їмі я буду укривать

Сильна жаласна мати плакала.

Сильна жаласна мати плакала.


 

Додаток 5

 

 

 

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-23; Просмотров: 647; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.072 сек.