Право і судочинство у Запорізькому низовому війську (кінець XV-перша половина XVII )

На Запоріжжі склалася своєрідна судова система. Військова старшина виконувала не лише адміністративні, а й судові функції. Так, кошовий отаман був верховним суддею, військовий суддя, який здійснював основні судові функції, передавав йому вирішення складних судових справ. Суд кошового отамана був судом першої інстанції для військової старшини, а судом другої інстанції була військова рада.

Найтяжчим злочином у козаків було вбивство свого товариша. За це карали на смерть, наприклад саджали на кола, інколи навіть закопували живцем у землю, разом з покійником.

До тяжких злочинів відносились: нанесення побоїв козакові; крадіжки; гомосексуалізм, дезертирство, насильство в християнських селах, пияцтво під час походу, приведення на Січ жінки, грубе поводження з начальством. Вироки на Запоріжжі були дуже суворими. Якщо в інших країнах за крадіжку могли оштрафувати чи посадити до в'язниці, то тут відрубували голову, в кращому випадку - руку. На смерть карали за пияцтво, дезертирство, не виконання наказу під час походу.

Крім зазначених покарань практикували також биття кийком, ламання рук і ніг, приковування до гармати за неповернутий борг. Судочинство і виконання вироків на Січі було публічним. При винесені вироку судді враховували громадську думку щодо особи злочинця. ПРАВО.

З формування козацького республіканського ладу складається своєрідна правова система на Запоріжжі. Козаки не визнавали дії Статутів та магдебурзького права на своїй території. Правосуддя на Запоріжжі відбувалося у відповідності з старовинними звичаями, "словесним правом і здоровим глуздом". Норми звичаєвого права, які склалися у Запорізькій Січі, закріплювали військово-адміністративну організацію козацтва, роботу судових органів, порядок землекористування, порядок укладання окремих договорів, види злочинів і покарань. Можна з впевненістю стверджувати, що козацьке звичаєве право являло собою народну конституцію.

Продовжувало діяти і канонічне право. Правовим збірником православних норм був грецький Номоканон, Католицьких - Звід канонічного права 1532р.

В роки Визвольної війни на Запоріжжі і в Україні вдосконалюється вже існуюча правова система. Серед джерел права було звичаєве на першому місці. З часом великої ваги набувають нові джерела права. Мова йде перш за все, про гетьманські Універсали. Це були розпорядчі акти вищої влади, які носили загальнообов'язковий характер для всього населення України. Універсали регулювали державні, адміністративні, цивільні, кримінальні та процесуальні стосунки.

Джерелами права були також міжнародні угоди, які укладалися гетьманами, головним чином з сусідніми державами. В них стверджувався стан України як суб'єкта міжнародно-правових відносин. В угодах ми знаходимо норми цивільного та адміністративного права.

Процесуальне право не знало істотних відмінностей між цивільними та кримінальними справами. Домінуючим, як і раніше, був змагальний процес.

Судочинство починалося за заявою потерпілого. Процес мав позовний характер. Позивач самостійно збирав усі докази, пред'являв їх суду і підтримував звинувачення.

Дата добавления: 2015-05-23