Модуль. 3. Інструментальні методи аналізу 4 страница

185. Аналітична довжина хвилі у спектрофотометрії - це:

A. довжина хвилі перегину у спектрі поглинання

B. довжина хвилі будь-якого мінімуму поглинання

C. довжина хвилі будь-якого максимуму поглинання

D. *довжина хвилі при якій проводять фотометричне випромінювання

E. довжина хвилі в будь-якій точці спектру

186. Товщину шару і концентрацію випробовуваного розчину підбирають так, щоб мінімальною була систематична похибка фотометричних вимірювань. Це буде, якщо оптична густина досліджуваного розчину буде:

A. 1,034

B. 0,034

C. *0,434

D. 0,640

E. 0,835

187. Яке з тверджень не є обов’язковим для виконання при спектрофотометричному кількісному визначенні:

A. попередньо вибирають товщину поглинаючого шару

B. попередньо вибирають розчин порівняння

C. попередньо підбирають концентрацію досліджуваного розчину

D. попередньо вибирають аналітичну довжину хвилі

E. *попередньо проводять фотометричну реакцію

188. Виберіть формулу для розрахунку вмісту речовини з використанням одного стандартного розчину (прийом порівняння) у спектрофотометрії:

A.

B.

C.

D.

E. *

189. Виберіть формулу для розрахунку вмісту речовини за методом питомого показника поглинання у спектрофотометрії:

A. *

B.

C.

D.

E.

190. Виберіть формулу для розрахунку вмісту речовини за методом молярного показника поглинання у спектрофотометрії:

A.

B.

C.

D. *

E.

191. Виберіть формулу для розрахунку вмісту речовини спектрофотометричним методом з використанням одного стандартного розчину (прийом порівняння):

A.

B.

C.

D.

E. *

192. В якості монохроматизаторів в абсорбційній спектрофотометрії розчинів не застосовують:

A. *поляризатори

B. призми або світлофільтри

C. призми

D. дифракційні решітки

E. світлофільтри

193. Для дотримання лінійної залежності в законі Бугера-Ламберта-Бера не обов’язковою є умова:

A. монохроматичність світлового потоку

B. однакова температура всіх випробовуваних розчинів

C. *наявність інформації про питомий або молярний коефіцієнти світлопоглинання визначуваної речовини

D. однакове значення показників заломлення

E. паралельність світлового потоку

194. Для дотримання лінійної залежності в законі Бугера-Ламберта-Бера не обов’язковою є умова:

A. монохроматичність світлового потоку

B. однакова температура всіх випробовуваних розчинів

C. *наявність стандартного зразка визначуваної речовини

D. однакове значення показників заломлення

E. паралельність світлового потоку

195. Виберіть фізичну причину відхилення від закону Бугера-Ламберта-Бера:

A. зміна природи частинок, які поглинають

B. *непаралельність пучка світла

C. полімеризація

D. дисоціація

E. кислотно-основна взаємодія

196. Виберіть фізичну причину відхилення від закону Бугера-Ламберта-Бера:

A. зміна природи частинок, які поглинають

B. *немонохроматичність світла

C. полімеризація

D. дисоціація

E. кислотно-основна взаємодія

197. Виберіть причину відхилення від основного закону світлопоглинання, яка не належить до фізичних причин:

A. неоднаковість температури розчинів

B. *зміна природи частинок, які поглинають

C. неоднаковість показників заломлення

D. непаралельність світлового потоку

E. немонохроматичність світлового потоку

198. Паралельність потоку світла у спектрофотометрах для УФ і видимої ділянки спектру забезпечує:

A. *система лінз

B. джерело світла

C. дифракційна решітка

D. фотоелемент

E. монохроматизатор

199. Який матеріал застосовують для виготовлення кювет, прозорих у видимій ділянці спектру?

A. клиноптилоліт, мармур

B. *скло, кварц

C. малахіт, бішофіт

D. кварц, натрій силікат

E. галіт, кальцит

200. Який матеріал застосовують для виготовлення кювет, прозорих в УФ ділянці спектру?

A. мармур

B. клиноптилоліт

C. малахіт

D. *кварц

E. галіт

201. Який елемент спектрофотометра дозволяє перетворювати інтенсивність випромінювання у силу струму?

A. *фотоелемент

B. монохроматизатор, фотоелемент

C. Лінзи, призми, дифракційні решітки

D. джерело атомізації

E. джерело випромінювання

202. В якій з наведених відповідей вказано вузли спектрофотометрів, що забезпечують паралельність світлового потоку та його монохроматичність.

A. фотоелемент

B. монохроматизатор, фотоелемент

C. *лінзи, призми, дифракційні решітки

D. джерело атомізації

E. джерело випромінювання

203. Який елемент приладу є зайвим для методу спектрофотометрії (молекулярний аналіз)?

A. фотоелемент

B. монохроматизатор, фотоелемент

C. Лінзи, призми, дифракційні решітки

D. *джерело атомізації

E. джерело випромінювання

204. Аналіз двокомпонентної суміші не можливий у випадку, коли:

A. поглинає лише одна речовина, а друга у досліджуваному діапазоні є прозорою

B. *спектри обох речовин перекриваються і максимуми поглинання повністю накладаються

C. спектри обох речовин перекриваються, але є ділянка спектру, де поглинає тільки одна речовина

D. спектри обох речовин перекриваються, але є розділені максимуми поглинання

E. спектри обох речовин не перекриваються

205. Оптична густина суміші, якщо компоненти між собою не реагують визначається сумою оптичних густин компонентів суміші, а „парціальна” оптична густина кожної речовини рівна:

A.

B.

C. *

D.

E.

206. Виберіть запис принципу адитивності оптичних густин для трьохкомпонентної суміші:

A.

B.

C.

D. *

E.

207. Оптична густина будь-якої суміші, яка містить обмежене число забарвлених компонентів, які хімічно не взаємодіють,....

A. рівна частці оптичних густин всіх компонентів

B. більша суми оптичних густин всіх компонентів

C. менша суми оптичних густин всіх компонентів

D. *рівна сумі оптичних густин всіх компонентів

E. рівна добутку оптичних густин всіх компонентів

208. Метод добавок рекомендується застосувати у спектрофотометричних визначеннях для врахування:

A. для перевірки лінійності градуювального графіка

B. *впливу сторонніх речовин - компонентів досліджуваного розчину

C. дуже малих концентрацій

D. домішок

E. дуже високих концентрацій

209. Яка вимога є зайвою при застосуванні у спектрофотометрії методу градуювального графіка:

A. необхідно приготувати стандартні розчини визначуваної речовини

B. *необхідно знати питомі або молярні коефіцієнти визначуваної речовини

C. повинен бути стандартний зразок визначуваної речовини

D. не повинно бути стороннього впливу

E. графік будують не менше, ніж за трьома точками

210. При розрахунковому способі визначення концентрації за результатами диференціальної спектрофотометрії оптична густина зв’язана із концентрацією досліджуваного розчину і розчину порівняння залежністю:

A. А_х = Е С_х

B. *А_{х відн.} = e × (С_х - С_пор)

C. А_х = e × (С_пор - С_х)

D. С_х =

E. С_х =

211. Однією з головних переваг диференціальної спектрофотометрії порівняно із звичайною є:

A. можливість аналізу забарвлених розчинів і безбарвних розчинів

B. можливість аналізу розчинів з дуже низькими концентраціями

C. *зменшення похибки визначення, а тому - висока точність

D. висока чутливість

E. висока селективність

212. В диференціальній спектрофотометрії на відміну від звичайної, оптична густина розчину порівняння:

A. рівна 0,435

B. рівна 1

C. близька до нуля

D. мала

E. *дуже велика

213. В звичайній спектрофотометрії на відміну від диференціальної, оптична густина розчину порівняння:

A. рівна 0,435

B. рівна 1

C. *близька до нуля

D. мала

E. дуже велика

214. Відносна оптична густина у диференціальній спектрофотометрії відповідає закону:

A. Релея

B. Нернста

C. Фарадея

D. Ома

E. *Бугера-Ламберта-Бера

215. Градуювальний графік в методі диференціальної спектрофотометрії будується в координатах:

A. Т = f (lgС)

B. *A_відн = f (С)

C. n = f (С)

D. Т = f (С)

E. А = f (С)

216. Градуювальний графік в методі диференціальної спектрофотометрії, якщо концентрація розчину порівняння менша від концентрації стандартних розчинів,...

A. будується в координатах Т = f (С)

B. є нелінійним

C. починається з точки координат (О;А_о)

D. *починається з точки координат (С_о;О)

E. проходить через точку координат

217. Яку оптичну густину повинен мати розчин порівняння, щоб з найменшою похибкою виміряти в диференційній спектрофотометрії оптичну густину досліджуваного розчину з А_х = 2,900

A. 4,500

B. *2,500

C. 2,000

D. 1,900

E. 0,900

218. В диференціальній спектрофотометрії застосовують наступні прийоми кількісного аналізу:

A. тільки метод порівняння

B. тільки метод добавок

C. *метод градуювального графіка і розрахунковий метод

D. розрахунковий спосіб через основний закон світлопоглинання

E. метод градуювального графіка

219. В диференціальній спектрофотометрії виміряють оптичну густину досліджуваного розчину відносно розчину порівняння, який

A. містить речовини, які є домішками по відношенню до визначуваної речовини

B. містить всі реагенти, крім визначуваної речовини

C. *містить визначувану речовину з концентрацією дещо меншою, ніж у досліджуваному розчині

D. містить все те, що і досліджуваний розчин

E. містить розчинник

220. Яку оптичну густину повинен мати розчин порівняння, щоб з найменшою похибкою виміряти в диференційній спектрофотометрії оптичну густину досліджуваного розчину з А_х = 3,850

A. 0,700

B. 0,435

C. 0,385

D. *3,350

E. 3,000

221. Яку оптичну густину повинен мати розчин порівняння, щоб достовірно виміряти у диференціальній спектрофотометрії оптичну густину досліджуваного розчину з А_х =3,0

A. 5,0

B. *2,6

C. 4,0

D. 3,0

E. 0,3

222. Яку оптичну густину повинен мати розчин порівняння, щоб достовірно виміряти у диференціальній спектрофотометрії оптичну густину досліджуваного розчину з А_х =2,5

A. 5,0

B. 4,0

C. *2,0

D. 0,5

E. 0,3

223. Відносний коефіцієнт пропускання і відносна оптична густина у диференціальній спектрофотометрії зв’язані відношенням:

A. -lg = А

B. -lgТ = А

C. *-lgТ_відн = А_відн

D. -lgA_відн = T_відн

E. -lgA = T

224. Відносний коефіцієнт пропускання у диференціальній спектрофотометрії рівний відношенню:

A. Т_{х відн.}=

B. Т_{х відн.}=

C. Т_{х відн.}=

D. *Т_{х відн.}=

E. Т_{х відн.}=

225. Відносна оптична густина досліджуваного розчину зв’язана з його оптичною густиною і оптичною густиною розчину порівняння співвідношенням:

A. А_{х відн.}=А_х + А_пор

B. А_{х відн.}= А_пор - lgТ_х

C. А_{х відн.}= А_пор + lgТ

D. А_{х відн.}= А_пор - А_х

E. *А_{х відн.}= А_х - А_пор

226. У методі диференціальної спектрофотометрії вимірюють... досліджуваного розчину по відношенню до розчину порівняння з точно відомою концентрацією визначуваної речовини.

A. відносний показник заломлення

B. питоме обертання

C. *відносну оптичну густину

D. показник заломлення

E. коефіцієнт пропускання

227. Недоліком рефрактометрії є:

A. можливість визначення в одно-, дво- трикомпонентних системах після поєднання з хімічним аналізом

B. простота обслуговування і виконання аналізу

C. *низька чутливість і неселективність

D. швидкість виконання аналізу

E. простота застосовуваного приладу

228. У методі диференціальної спектрофотометрії вимірюють оптичну густину досліджуваного розчину... по відношенню до розчину порівняння, який містить досліджувану речовину з... концентрацією.

A. Т, невідомою

B. А, невідомою

C. *А, відомою

D. n, невідомою

E. n, відомою

229. Рефрактометричний фактор розраховують, виготовивши два стандартні розчини і вимірявши їхні показники заломлення, за формулою:

A. F=

B. F=

C. F=

D. *F=

E. F=

230. Рефрактометричний фактор розраховують, виготовивши... стандартні розчини і вимірявши їхні показники заломлення:

A. деякі

B. декілька

C. чотири

D. *два

E. три

231. Рефрактометричний метод аналізу застосовують для визначення речовин в розчинах, які мають порівняно високі... концентрації:

A. <25%

B. <10%

C. *>1%

D.»100%

E. >25%

232. Правильний запис формули для рефрактометричного визначення концентрації в прийомі із застосуванням гравіметричного фактора є такий:

A. С_Н=

B. С_м=

C. С_%=

D. С_%=

E. *С_%=

233. При розрахунковому способі визначення концентрації речовини рефрактометричним методом застосовують формулу С= . Позначенню ”F” відповідає:

A. рефрактометричний показник поглинання

B. *рефрактометричний фактор

C. фактор гравіметричний

D. стала Фарадея

E. стехіометричний фактор

234. Абсолютний показник заломлення є відношенням:

A. N=C_вакуум/С_пов

B. n= С_серед /C_пов

C. n=C_пов/С_серед

D. *N=C_вакуум/С_серед

E. N=C_{вакуум/} С

235. Який з прийомів розрахунку кількісного вмісту речовини не застосовується у рефрактометрії?

A. метод із застосуванням рефрактометричних таблиць

B. *метод добавок

C. метод екстраполяції даних по градуювальному графіку

D. метод із застосуванням відомих рефрактометричних факторів

E. метод градуювального графіка

236. Побудову градуювального графіка при рефрактометричних визначеннях проводять в координатах:

A. *n = f (C)

B. E = f (C)

C. N = f (C)

D. A = f (C)

E. T = f (C)

237. Абсолютний і відносний показники заломлення зв’язані відношенням:

A.

B. *N=1.00027n

C. n=1.00027N

D. T=10^-A

E. А= -lgT

238. Відносний показник заломлення є відношенням:

A. T=10^-A

B. А= -lgT

C. *n=C_пов/С_серед.

D. N=C_вакуум/С_серед.

E. n=C_пов/ С

239. Відносний показник заломлення є відношенням швидкості поширення світла у... до швидкості поширення світла у...

A. даному середовищі; повітрі

B. *повітрі; даному середовищі

C. вакуумі; даному середовищі

D. вакуумі; повітрі

E. даному середовищі; вакуумі

240. У рефрактометричному методі аналізу вимірюють:

A. T

B. A

C.

D. *n

E. N

241. Рефрактометрія базується на вимірюванні:

A. питомого обертання

B. коефіцієнта пропускання

C. оптичної густини

D. *відносних показників заломлення

E. абсолютних показників заломлення

242. Абсолютний показник заломлення є відношенням швидкості поширення світла у... до швидкості поширення світла у...

A. даному середовищі; повітрі

B. повітрі; даному середовищі

C. *вакуумі; даному середовищі

D. вакуумі; повітрі

E. даному середовищі; вакуумі

243. Ідентифікацію якої речовини не можна провести за питомим обертанням?

A. ізолейцин

B. аскорбінова кислота

C. глутамінова кислота

D. *гліцин

E. валін

244. Ідентифікацію якої речовини можна проводити за питомим обертанням?

A. гліцерин

B. ванілін

C. *аскорбінова кислота

D. аміноетанова кислота

E. кислота борна

245. Ідентифікацію якої речовини можна проводити за питомим обертанням?

A. кислота борна

B. *кислота глутамінова

C. гліцерин

D. гліцин

E. ванілін

246. Для якої речовини у випробовуваннях на чистоту може бути визначення питомого обертання?

A. кислота борна

B. *кислота глутамінова

C. гліцерин

D. гліцин

E. ванілін

247. Для якої речовини у випробовуваннях на чистоту може бути визначення питомого обертання?

A. кислота борна

B. ванілін

C. *валін

D. гліцерин

E. гліцин

248. До якої речовини у випробуваннях на чистоту може бути визначення питомого обертання?

A. гліцерину тринітрату розчин

B. динатрію фосфат дигідрат

C. *глюкоза безводна

D. гліцерин

E. гліцин

249. Питоме обертання зв’язане з товщиною шару (в г/л), кутом обертання і густиною (в дм) залежністю:

A.

B.

C.

Дата добавления: 2015-05-23