Держава і право соціалістичних країн Азії і Куби

Криваве законодавство в Англії

На початку 16 століття Англія була зовсім невеличкою країною, більшість мешканців якої складали селяни. Тому зрозуміло, що “революція цін, яка привела до підвищення цін майже на всі товари, особливо на сільськогосподарську продукцію, стала для Англії справжнім потрясінням. Кількість роботи в країні значно зменшилася, тому з’явилася величезна кількість жебраків (їх на початку століття в Англії налічувалося майже 50 тисяч). Король Генріх УІІІ почав видавати закони, що були направлені проти жебрацтва. Так, наприклад, збирати милостиню дозволялося тепер тільки хворим та немічним – тих же, хто ще міг працювати, били батогом і повертали додому. Якщо цю людину затримували вдруге – знову били та відрізали половину вуха, якщо втретє – страчували як злочинця. Наступний король Едуард УІ ще більше посилив ці міри – згідно з новими законами, той, хто не працював, віддавався у рабство до того, хто на нього доніс. Таким своєрідним чином англійські королі боролися з кризою, яка того часу охопила Англію. ці закони ввійшли у історію під назвою “криваве законодавство”.

40-х рр. ХVІ ст. з поліцейських міркувань влада ввела податок на бідних. На зібрані гроші купувалась земля і будувались робітничібудинки. Закон 1576 р. наказував відкрити їх у кожному графстві 2-3. Тамбули каторжні порядки. Міста боялись злочинів та хвороб і теж не приймали злиднів. У 1589 р. був прийнятий статут, де йшлося, щоб в одному домі жила лише одна сім‘я. Заборонялось приймати жильців.

У передвоєний період сталінська модель державного соціалізму була канонізована, а у повоєнні роки перенесена на національний ґрунт ряду інших країн Східної і Центральної Європи та Азії, а пізніше Куби. Одержавлений соціалізм, з одного боку, був грубим спотворенням самої ідеї соціалізму, в центрі якої має знаходиться не держава, а людина праці. З іншого боку, державний соціалізм виявився непоганим ідеологічним прикриттям тоталітарного сталінського режиму. Тому сучасна економічна наука оцінює цю модель як приклад глибоких деформацій у розвитку суспільства.

Куба. Своє завдання Кастро вбачав у зміцненні незалежності Куби від США, пішов на зближення з СРСР. Куба перетворилася на типову тоталітарну соціалістичну країну. СРСР став головним кредитором Куби.

Основою соціально-економічних перетворень які розпочалися після приходу Фіделя Кастро до влади, було аграрне питання. Іншою важливою віхою у соціально-економічних перетвореннях була націоналізація власності іноземних компаній, а згодом власності великої та середньої національної буржуазії.
Революційний уряд в серпні 1960 року, прийняв постанову про націоналізацію шляхом примусової експропріації 26 американських компаній. Таким чином, було ліквідовано місцеву буржуазію, держава перетворилася у єдиного могутнього монополіста. Утворена у 1965 році комуністична партія Куби, стає єдиним політичним лідером в країні. Ігноруючи елементарні економічні та господарські закони на Кубі почалося інтенсивне будівництво соціалістичного суспільства.
В лютому 1959 року було прийнято Основний закон кубинської Республіки. У відповідності з Основним законом законодавча та виконавча влада в країні належала уряду. Президент згідно Основного закону був главою держави. Він уповноважений затверджувати і оголошувати закони, забезпечувати їх виконання, видавати постанови спрямовані на краще виконання законів, а також розпоряджатися по питаннях державного управління та адміністративних питаннях, президент має також право законодавчої ініціативи, таким чином було ліквідовано президентську форму правління, яка існувала при Батісто. Загальне керівництво у справі втілення у життя політики уряду здійснював прем’єр-міністр.
Поєднання двох гілок влади, виконавчої та законодавчої, призвели згодом до утвердження на Кубі однособового правління Фіделя Кастро.
Єдиною частиною державного апппарату яка не зазнала серйозних змін була судова система. Суди загальної юрисдикції підпорядковувались верховному суду, який складався з трьох колегій: кримінальної, цивільної та адміністративної.
В цілому ж Куба у своєму розвитку нагадує більшість країн, що обрали на той час соціалістичний шлях розвитку: концентрація влади в одних руках (при конституційно закріпленому поділі), посиленням командно-адміністративного управління економікою, втручанням держави у всі сфери державного життя тощо

Азія. В азіатських соціалістичних країнах на відміну від європейських старе законодавство було скасовано відразу. Наприклад, в КНР в результаті перемоги соціалістичної революції скасовувалися всі дореволюційні закони. Зокрема, було прийнято рішення про ліквідацію гоміньданівського шестікніжья. В КНДР скасування дії старого права була прискорена тією обставиною, що в Кореї, як японської колонії, діяло раніше японське право.У ДРВ декретом від 10 жовтня 1945 було скасовано дію старих законів, їх дозволялося застосовувати, як виняток, і тільки в тих випадках, коли вони не суперечили принципу незалежності і демократії.На першому етапі розвитку соціалістичних держав Азії були створені конституційні та інші акти, що поклали початок новому ладу і нової державної організації. Разом з тим тут (за винятком, мабуть, МНР) досить широко застосовувалися звичаї, що пояснюється неповним законодавчим врегулюванням суспільних відносин та історичними особливостями розвитку права цих країн. Особливо широкою сфера застосування звичаю була в районах, населених нацменшин.Істотна була і роль судової практики і взагалі правозастосовної та правоохоронної діяльності по створенню багатьох важливих положень і понять правових систем соціалістичних держав Азії, які пізніше лягли в основу прийнятих кодифікаційних законодавчих актів. В умовах, коли законодавство не було кодифіковані, керівні роз'яснення судових інстанцій мали важливе значення.Пізніше у розвитку правових систем соціалістичних країн в Азії з'явилися значні відмінності.

Дата добавления: 2015-05-23