Радянізація Зх.України у 1939 – 1941рр

Легальні політичні партії Зах. України в 20-30–х роках ХХ ст..

У міжвоєнний період землі Західної України були поділені між кількома державам, у межах кожної з них українці демонстрували різні рівні самоусвідомлення та політичної активності.На тих землях, що увійшли до складу Польщі діяло багато партій та політичних організацій. Серед легальних:

1)Українська соціалістично-радикальна партія (УСРП) – впливова лівоцентристська політична організація. Яка була утворена ще у 1890 р. під назвою Українська радикальна партія (УРП), УСРП утворена 1926. Учасники відстоювали відстоювали право самовизначення націй і «Соборності України»

2) Українське національно-демократичне об’єднання (УНДО) – наймасовіша легальна українська партія, утворена у Львові 11 липня 1925 р. Метою УНДО проголошувалася національна єдність всього українського народу та за здобуття соборної незалежної держави.

3) Комуністична партія Східної Галичини (КПСГ) створена в лютому 1919 р., стояла на позиціях націонал-комунізму. Після остаточної окупації Галичини поляками, КПСГ перейшла під керівництво Комуністичної Робітничої Партії Польщі. 1923 р. КПСГ перейменовано на Комуністичну партію Західної України (КПЗУ).

4) Крім КПЗУ радянофільський напрям також презентувала Українська Партія Праці (УПП) утворена у травні 1927 р. у Львові із членів УНДО. Партія не визнавала рішення Ради послів Антанти про включення Галичини до складу Польської держави і активно пропагувала орієнтацію на УСРР.5) Українську Соціал-Демократичну Партію (УСДП) утворену 1899 р. Принципи соціал-демократії, ідеї незалежності й соборності України.

Радянізація – це система заходів, спрямованих на установлення радянської влади, побудову соціалістичного суспільства за економічною та політичною моделлю СРСР у західноукраїнських землях. Основні заходи радянізації: поширення радянського законодавства; уніфікація адміністративно – територіального устрою(скасування поділу на воєводства, поділ на області, райони); направлення зі східних районів великої к – сті кадрів; націоналізація промислових підприємств; конфіскація поміщицького та інших великих землеволодінь і передача землі селянам; початок примусової колективізації; заборона всіх політ.партій, товариств, дозволено діяльність лише КП(б)У, комсомолу, радянських профспілок; розширення мережі навчальних закладів усіх рівнів, заснування бібліотек; українізація освіти, преси; уведення безкоштовного навчання, медичного обслуговування; нехтування місцевих особливосте та традицій; утиски церкви, особливо греко – католицької. Результатом політики радянізації стало, з одного боку покращення рівня життя найбідніших прошарків населення, розвиток економіки краю, а з іншого – зростання незадоволення репресивними методами влади, підтримка серед населення ідеї створення самостійної Укр.держави, вступ до загонів оунівців.

Дата добавления: 2015-05-23