Внутрішньополітичний розвиток України у 1991-2013 рр

Розпад СРСР та відновлення незалежності України.

Грудень 1991р: 7 – зустріч лідерів Білорусії, Росії, України на урядовій дачі в Біловезькій пущі. 8 – офіційна констатація розпаду СРСР, підписання угоди про утворення Співдружності Незалежних Держав. 20 – спеціальна заява Верховної Ради з уточненням, що СНД є об’єднанням незалежних держав і в жодному разі не може передбачати будь – яких наддержавних владних структур; Україна розбудовуватиме власні економічну, банківську, митну системи і буде впроваджувати в обіг власну валюту; Україна залишає за собою право припинити свою участь в угоді або в її окремих статтях. 21 – підписання в Алма – Аті Декларації про утворення СНД керівниками незалежних Росії, України, Білорусії, Азейрбаджану, Вірменії, Молдови, Казахстану,Киргизії, Туркменії, Узбекистану, Таджикистану. Основні засади угоди про створення СНД: збереження територіальної цілісності держав, недоторканість їхніх кордонів, співпраця з питань формування єдиного економічного простору, митної політики, екологічної безпеки, розвитку транспортно – комунікаційної сфери, боротьби з організованою злочинністю, зовнішньої політики, тощо. Забезпечення громадянам рівних прав і свобод, право кожної держави на власні Збройні сили на базі Збройних Сил колишнього СРСР, які були розташовані на її території. У результаті почалася нова епоха перебудови на демократичних засадах внутрішнього життя країн та пошук нових взаємовигідних форм співпраці між державами колишнього СРСР, наслідки розпаду СРСР для України: активізація національно – визвольного руху, зростання відцентрових настроїв у суспільстві, заборона Компартії України, підтримка більшістю колишніх комуністів ідеї незалежності України, здобуття волі Україною без кровопролиття в ході антикомуністичної демократичної революції, визнання незалежності України державами світу.

На початку 1990-х рр. економіка Україна переживала глибоку кризу. Її прояви: закриття підприємств, втрата висококваліфікованих кадрів, зростання цін на продовольчі та промислові товари, інфляція і гіперінфляція (осінь 1992 р. - рівень інфляції - 50%, в 1994 р. - 10200%), падіння курсу рубля, дефіцит продовольчих і промислових товарів, який пояснюється деформованою структурою економіки (на споживчий ринок працювало лише 29% промислового потенціалу, тоді як у розвинених країнах Заходу - 50-60%); низькі зарплати (у 1994 р. - середня зарплата в еквівалентному перерахунку становила $25. Ринкові реформи почалися в Україні на початку 1992 р. Українська економіка була тісно пов'язана з російською. Україна в цей період лише пристосовувала її до ринкового господарства сусідніх країн. Для контролю економічних процесів уряд мав мати власну грошову одиницю. У 1992 р. Україна вийшла з рублевої зони і ввела купоно-карбованці як перехідні розрахункові знаки до введення повноцінної валюти - гривні. У жовтні 1994 р. Президент України Леонід Кучма запропонував програму економічних перетворень: відпуск цін, обмеження дефіциту бюджету, запровадження вільної внутрішньої та зовнішньої торгівлі, проведення строгої монетарної політики, масова приватизація великих підприємств, проведення земельної реформи.

Цю програму схвалила Верховна Рада. Держава знизила максимальну ставку податків з фізичних осіб, знизився податок на прибуток і на додану вартість, що призвело до пожвавлення діяльності малого й середнього бізнесу. Прискорилася приватизація. У 2000 р. близько 70% обсягу промислової продукції вироблялося на недержавних підприємствах.

Вжиті заходи дали позитивний результат. У 1998 р. спад виробництва був припинений і почалося його поступове зростання. У 2003 р. він склав 15.8%. Україна відмовилася від іноземних позик і успішно почала виплачувати зовнішній борг. На початку 1992 р. Верховна Рада прийняла закон «Основні законодавства про культуру», де викладено основні напрямки культурного будівництва. У цьому документі культура розглядається як один з головних чинників національного відродження, збереження національної самобутності українців та представників національних меншин, що населяють Україну. Україна - держава з багатонаціональним складом, широким спектром релігійно-політичних і релігійно-культурних відмінностей, релігійною неоднорідністю. 23 квітня 1991 р. Верховна Рада України прийняла Закон «Про свободу совісті та релігійні об'єднання», який закріпив новий характер ставлення держави до церкви, відкрив широкі можливості для задоволення релігійних потреб людини, надав релігійним організаціям право на просвітницьку та іншу суспільно-корисну діяльність. Віруючим стали повертати храми й інші культові споруди; знову відкрилися монастирі, духовні училища і семінарії. За роки незалежності держава повернула віруючим понад 3,5 тис. храмів, побудовано більш 3 тис. нових культових споруд.

Дата добавления: 2015-05-23