Норманська теорія та дипломатичні акції перших князів Рюриковичів

Міжнародні обставини формування державного об'єднання «Русь» та дипломатичні складові його зміцнення.

Формування державності у східних слов'ян зумовлювалося низкою соціально-економічних і політичних чинників.

Підвищення продуктивності праці, яке спричинило виникнення додаткового продукту, привело до різких змін у соціальній сфері. Передусім зменшилася необхідність спільного обробітку землі. Земля стала переходити у власність окремих сімей. За соціальним розшаруванням іде кастова диференціація: землевласники перетворюються на феодалів, а вільні общинники - на феодально залежне населення.

Розвиток ремесла зумовив поглиблення суспільного розподілу праці, розширення обміну всередині та між общинами, що в свою чергу викликало активізацію торгівлі та виникнення постійних поселень. Пожвавилася й зовнішня торгівля. Особливо розвивались торгові зв'язки з Великою Моравією, Хазарією, Візантією.

Збільшення розмірів території, військова активність вимагали нових методів і форм управління. Народні збори стають неефективними. На перший план виходить князівська влада - спочатку виборна, а потім спадкоємна. Зовнішньополітична діяльність сприяла виділенню дружини в особливу привілейовану групу професійних військових, яка поступово стає органом примусу.

Крім внутрішніх факторів, важливу роль у державотворчому процесі відігравали зовнішні - насамперед постійна загроза з боку сусідніх кочових племен.

Таким чином, у VIIІ - IX ст. в слов'янському світі склалися передумови для формуванні державності.

Серед учених існує декілька теорій походження Давньоруської держави.

Норманська теорія заснована на літописній легенді, згідно з якою варяги були запрошені на Русь. Окрім цього, в якості аргументів висувалося давньонорманське походження деяких руських назв, імен тощо. А сама назва “Русь» походить, на думку прихильників цієї теорії, від фінської назви шведів - “ руотсі «.

862 р – варяг Рюрик зі своїми братами осідає в Новгороді (подать від тубольців, натомість мають обороняти їх від сусідів)

Аскольд і Дір (нижчі за рангом ватажки тієї ж дружини) йдуть далі до Києва, беручи подать з полян на тих же умовах

860 р – похід Київського князя (можливо Аскольда) на Царгород

879 р – помирає Рюрик, малолітній син Ігор з регентом Олегом

Олег відбиває у кривичів Смоленськ (+ данина) він же завойовує Любич (сіверяни) вбивши Аскольда і Діра займає Київ і робить його столицею своєї держави врешті шляхом завоювань створює державу, до складу якої входять землі полян, сіверян, радимичів, древлян та угличів

907р – Олег здійснює похід на Царгород і після довготривалої облоги йому дають великий відкуп, Олег символічно прибиває свій щит на воротах Цареграду

між 912-915 – помирає, на престол сходить Ігор одружується на Ользі (зі Пскова)

914р – йде на Царгород, але зазнає поразки

944р – угода з Візантією про торгівлю (менш вигідна, ніж Олегові)

943-944рр – похід на Каспійське море

Помирає відомим способом за невеликим сприянням древлян

Досі переважає воєнний підхід, але починають укладатися і договори, певну роль відіграє «шлюбна політика».

Дата добавления: 2015-05-23