Приклад. Метод позитивного прикладу передбачає демонстрування взірця для наслідування

Метод позитивного прикладу передбачає демонстрування взірця для наслідування. Його вплив базується на відомій закономірності—явища, які сприймаються зором, швидко і без труднощів відбиваються у свідомості. "Важко привести до добра моралізуванням, легше-прикладом", - говорив Сенека. Я.А. Коменський вказував: "Діти вчцься раніше копіювати, ніж пізнавати".

При застосуванні прикладу необхідно врахувати специфіку наслідування прикладу різними віковими групами. Молодші школярі, наслідуючи дорослих, набувають багатьох якостей поведінки. Тому, турбуючись про розвиток моральності дитини, важливо оточити її позитивними прикладами для наслідування. У середньому і старшому шкільному віці наслідування набуває вибіркового, свідомого характеру. Підліток все більше опирається на власний досвід, власні погляди і судження. Підлітки, учні старших класів критично тавляться до чужих вчинків, не завжди адекватно оцінюють їх, тому іноді наслідують не те, що не гідне цього.

Діти часто звертають увагу на порушників шкільного порядку, їх грубість, різкість, вдавана сміливість. Учні з такими якостями часто займають роль лідерів у недисциплінованому і погано організованому класі. Відео зі сценами насильства дуже популярне на сучасних екранах. Тому вчитель повинен спрямувати наслідування учнів на позитивний приклад. В той же час ізоляція від поганого зразка не завжди можлива, та й не завжди необхідна. Це може привести до відокремленого тепличного виховання.

Негативні приклади використовують при правовому, антиалкогольному вихованні, щоб показати недоцільність наслідування цих явищ, сформувати негативне ставлення до порушень, зла, аморальних вчинків.

У процесі виховання використовують різні приклади: батьків, вихователів, видатних людей, друзів, героїв книг, фільмів.

Найближчим, особливо для дітей молодшого віку, є приклад батьків: їхня поведінка, праця, погляди на життя становлять для дітей перше і визначальне джерело уявлень про моральні норми, якими треба користуватись. Як батько розмовляє з іншими людьми, що він говорить про них, як радіє і сумує, як поводиться з друзями, знайомити, як сміється, що читає та ін., все це, писав Макаренко, доходить до свідомості і почуттів дитини, залишає слід у дитячому серці.

Вчитель теж є прикладом для дітей. Він виховує не тільки тоді, коли знаходиться в школі, а взагалі своєю поведінкою, нормами, яких дотримується у повсякденному житті. Тому батьки і вчителі повинні ставити до себе високі моральні вимоги і відповідно до них контролювати свою діяльність і поведінку.

Неабияке значення у вихованні відводиться прикладу кращих учнів. Але слід пам'ятати — якщо наводимо приклад кращих учнів, то загострюємо увагу не на іменах, а на хороших діях, мотивах, які до цих дій призвели, щоб не вносити в дитяче середовище ворожнечі, не протиставляти учнів один одному.

Дата добавления: 2015-05-23