КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Вимоги до методів навчання
1. Спрямованість методу навчання на виконання завдань виховання школярів. 2. Науковість методу забезпечує правильність розуміння закономірностей навколишнього світу, веде до глибокого наукового пізнання світу і його сторін. 3. Доступність методу, його відповідність психолого-педагогічним особливостям розвитку учнів. 4. Результативнісь методу, направленість на міцне володіння знаннями. Вимоги до вчителя: систематично вивчати передовий педагогічний досвід, запозичувати, впроваджувати активні методи.
ДВІ СТОРОНИ МЕТОДУ НАВЧАННЯ. Кожен метод – це спосіб взаємодії педагога й учня, сукупність певних їхніх дій, які становлять процес навчання. Тому метод навчання є двостороннім процесом і вбирає у себе два види дій: дії педагога і навчально-пізнавальні дії учня. Взаємозв'язок між ними полягає в тому, що певний спосіб діяльності вчителя викликає адекватну діяльність учня. Уявним результатом цієї ж обопільної діяльності виступають потенційні можливості досягнення поставлених цілей навчання. Характер взаємин між педагогом і учнем визначає парадигму національної системи освіти, орієнтованість всього навчального процесу. Коли в ньому переважають методи викладання, то маємо авторитарну парадигму освіти — це фронтальне спілкування, стандартність оцінок знань, навичок і вмінь, примусовість, трансляційна форма передавання навчальної інформації педагогом, пасивність учнів; і навпаки — коли переважають прийоми співтворчості, співробітництва, то маємо гуманістичну парадигму, яка апелює до особистісного розвитку кожного учня, орієнтується на індивідуалізацію і диференціацію навчання, використовує програми розвитку, застосовує прийоми розвитку творчого мислення і сприяє самоактуалізації учнів у цьому процесі. Залежно від рівня активності учнів методи навчання переходитимуть від пасивного стану до активного. «При пасивних методах учень є тільки об'єкт педагогічного впливу вчителя, при активних — учень є і суб'єкт педагогічного процесу, себто він не тільки сприймає те, що подає йому вчитель, але й сам організовує свою роботу», — зазначав Г. Ващенко7.
Деякі автори, наприклад Н. Є. Мойсеюк, І. П. Підласий, виокремлюють дві складові частини методу, об'єктивну і суб'єктивну. Об'єктивна — зумовлена постійними положеннями, обов'язково присутніми в будь-якому методі, незалежно від того, який педагог їх використовує, а суб'єктивна — особистістю педагога, його творчістю, педагогічною майстерністю, індивідуально-психічними особливостями учнів, конкретними організаційними, змістовими, методичними та матеріально-технічними обставинами. Сам по собі метод і не хороший, і не поганий. Ефективність кожного методу залежить від суб'єктивної частини, тобто, першою чергою, від педагогічного мистецтва, натхнення, творчості, прояву особистісного «Я» педагога.
Прийнято виділяти такі загальнопедагогічні функції методів навчання: навчальну (освітню), виховну, розвивальну, стимулююче-мотиваційну, контрольно-корекційну. Навчальна передбачає способи пошуків ефективного засвоєння учнями обсягу передбачених навчальною програмою знань, умінь та навичок. Виховна, будучи зв'язаною з навчальною, реалізується у двох напрямах: 1) на основі використання виховних можливостей змісту програмового навчального матеріалу; 2) на основі вироблення у процесі досягнення навчальних цілей вольових рис характеру, формування почуттів внутрішнього порядку та завершеності. Розвивальна випливає безпосередньо із суті навчальної та виховної, оскільки окремо розвивальної діяльності немає. Однак різні методи по-різному впливають на різні сфери розвитку особистості. Наприклад, на розумовий розвиток учня, його вміння здійснювати різноманітні розумові операції (аналіз, синтез, систематизація, узагальнення і т. д.) більший вплив справляють проблемні, евристичні, дослідницькі методи навчання, ніж репродуктивні.
Стимулююче-мотиваційна функція навчального методу полягає у використанні вчителем таких прийомів, дій та операцій, які здатні викликати в учня ті внутрішні імпульси, що допомагали б йому мобілізувати свою волю та увагу для досягнення поставлених цілей. Це, наприклад, досягається за рахунок використання проблемних завдань, евристичних запитань, ситуацій здивування, відкриття, показу парадоксальності в явищах. Контрольно-корекційна функціязабезпечує здійснення всіх інших функцій методів навчання. Однак до сьогодні проблематичним залишається контролювання і корекція мотиваційної, виховної та розвивальної функцій. Відносний рівень їхньої реалізації можна визначити лише на основі аналізу результатів навчальної, трудової діяльності учнів та їх поведінки. К Л А С И Ф І К А Ц І Я М Е Т О Д І В Існує велика різноманітність методів навчання. Багато їх між собою мають подібні риси, тому вони об’єднуються в групи. Кожна з них розглядає відповідні сторони процесу навчання, тому вони не суперечать один одному, а, навпаки, дозволяють побачити процес навчання з різних сторін. Тому однією з актуальних проблем сучасної дидактики є класифікація методів навчання. Класифікація методів навчання - це систематизація їх за певною дидактично значущою ознакою. На сьогодні відомі десятки класифікацій. Зупинимося на найвідоміших. У вітчизняній педагогічній науці та практиці прийнято класифікувати їх за чотирма основними ознаками, згідно з якими вони поділяються на чотири групи: I. Методи організації та самоорганізації навчально-пізнавальної діяльності. II. Методи стимулювання і мотивації учіння. III. Методи контролю і самоконтролю в навчанні. IV. Бінарні методи навчання. І. Методи організації та самоорганізації навчально-пізнавальної діяльності включають у себе низку методів, які класифікуються за різними ознаками.
Традиційною та найпоширенішою залишаєтьсякласифікація за джерелом одержання знань (Н.Верзилін, Є.Голант, Д.Лордкіпанідзе, С.Петровський, С.Шаповаленко, С. Чавдаров та ін.). Згідно з нею методи поділяються на:
§ словесні (розповідь, бесіда, пояснення, лекція, дискусія, робота з підручником); § наочні (спостереження, ілюстрування, демонстрування); § практичні (вправи, практичні роботи, лабораторні, дослідні роботи).
Дата добавления: 2015-05-23; Просмотров: 1283; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |