КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Нуклеозиди та нуклеотиди 6 страница6. Семінарське обговорення теоретичних питань і практичної роботи: - 12.30-14.00 год. при 7-годинному занятті. 7. Вихідний рівень знань та вмінь перевіряється шляхом розв’язування ситуаційних задач з кожної теми, відповідями на тести типу “Крок”, конструктивні запитання тощо (1415 – 1500 год.). 8. Студент повинен знати: 1. Катаболізм триацилгліцеролів в адипоцитах жирової тканини: послідовність реакцій. 2. Реакції окислення жирних кислот (β-окислення); роль карнітину в транспорті жирних кислот в мітохондрії. 3. Енергетична вартість β-окислення жирних кислот в клітинах. 4. Окислення гліцеролу: ферментативні реакції, біоенергетика. 5. Біосинтез вищих жирних кислот: реакції біосинтезу насичених жирних кислот (пальмітату) та регуляція процесу. 6. Біосинтез моно- та поліненасичених жирних кислот в організмі людини. 7. Біосинтез триацилгліцеролів та фосфогліцеридів. 8. Транспортні форми ліпідів у крові. 9. Студент повинен вміти:
ЗАНЯТТЯ № 11 (практичне – 7 год.) Теми: 1. Біосинтез і біотрансформація холестеролу – 3 год. 2. Метаболізм кетонових тіл – 2 год. 3. Дослідження регуляції та порушень ліпідного обміну – 2 год. Мета: Трактувати біохімічні функції прстих і складних ліпідів в організмі: участь в побудові та функціонуванні біологічних мембран клітин, запасна, енергетична функції, використання в якості попередників в біосинтезі біологічно активних сполук ліпідної природи; біохімічні закономірності внутрішньоклітинного метаболізму ліпідів: гормональна регуляція ліполізу; біохімічні закономірності регуляції біосинтезу холестеролу та його біотрансформації: етерифікація, утворення жовчних кислот, стероїдних гормонів, вітаміну Д3. Професійна орієнтація студентів: Збільшення кетонових тіл в крові (а, отже, і в сечі) є показником підсилення катаболізму жиру в організмі і водночас неспроможності використання тканинами кетотіл як альтернативних енергетичних субстратів. Ця обставина і є причиною розвитку кетозу при голодуванні, цукровому діабеті, тривалих стресах, тиреотоксикозі та ін. Збільшення холестерину в крові є ознакою порушення обміну ліпідів, спричиненого вживанням переважно тваринних жирів, вуглеводів, шкідливими звичками (куріння, зловживання алкоголем) та ін. і призводить до атеросклерозу та його ускладнень (ішемічна хвороба серця, гіпертонія, інсульт). 1. Програма самопідготовки студентів до заняття І Біосинтез і біотрансформація холестеролу.
ІІ Метаболізм кетонових тіл.
ІІІ Дослідження регуляції та порушень ліпідного обміну.
2. Зразки тестових завдань та ситуаційних задач. 1. У щоденному раціоні людини кількість поліненасичених жирних кислот не перевищує 3-5 грамів. До яких наслідків це призведе? 2. У раціоні людини відсутні рослинні олії. Яких незамінних речовин не отримує її організм? 3. У хворого закупорка загального жовчного протоку. Які розлади в обміні ліпідів це спричинить? 4. У хворого вміст холестерину в крові становить 12 ммоль/л. Дати клінічну інтерпретацію аналізу, вказати можливі причини і наслідки для організму. 5. Людина вживає багато солодощів. Як це відобразиться на обміні ліпідів? 6. До кетонових тіл відносять: А. Ацетоацетат, b-оксибутират, ацетон В. Ацетоацетат, сукцинат, ацетон С. Ацетон, фумарат, b-оксибутират Д. b-оксибутират, малат, ацетоацетат Е. Ацетоацетат, цитрат, сукцинат 3. Правильні відповіді на тести і ситуаційні задачі: 1. Це надто обмежене надходження поліненасичених жирних кислот і може спричинити зменшення фосфоліпідів, гіперхолестеринемію, порушення синтезу простагландинів, зміни в структурі клітинних мембран. 2. Поліненасичених жирних кислот, які в організмі не синтезуються. 3. Порушується емульгування жирів, знижується активність ліпази, тобто гальмується розщелення і всмоктування ліпідів. Виникає стеаторея, гіповітаміноз жиророзчинних вітамінів, виснаження. 4. Має місце гіперхолестеринемія. Це могло спричинити надмірне вживання вуглеводів, тваринних жирів, зменшення a-ліпопротеїнів. Внаслідок цього може розвинутись атеросклероз і його ускладнення (ішемічна хвороба серця, гіпертонія, інсульт та ін.). 5. Надмір вуглеводів створює умови для посиленого синтезу жиру, холестерину. Розвивається ожиріння, атеросклероз і пов’язані з цим хвороби. 6. А 4. Джерела інформації Основні:
Додаткові:
5. Методика виконання практичної роботи. -9.00-12.00 год. при 7-годинному занятті, Виконання практичної роботи відбувається згідно з “Методичними вказівками для студентів” з обов’язковим висновком в кінці кожної роботи. І Біосинтез і біотрансформація холестеролу.. Робота 1. Якісні реакції на холестерин (практикум, робота 68 (реакція Сальковського)). Робота 2. Кількісне визначення холестерину в сироватці крові (практикум, робота 68 (метод Ілька)). ІІ Метаболізм кетонових тіл. Робота 3. Якісні реакції на кетонові тіла (практикум, робота 72 (1,2)). Робота 4. Кількісне визначення кетонових тіл у сечі (практикум, робота 72). 6. Семінарське обговорення теоретичних питань і практичної роботи: - 12.30-14.00 год. при 7-годинному занятті. 7. Вихідний рівень знань та вмінь перевіряється шляхом розв’язування ситуаційних задач з кожної теми, відповідями на тести типу “Крок”, конструктивні запитання тощо (1415 – 1500 год.). 8. Студент повинен знати: 1. Нейрогуморальна регуляція ліполізу за участю адреналіну, норадреналіну, глюкагону та інсуліну). 2. Кетонові тіла. Реакції біосинтезу та утилізації кетонових тіл, фізіологічне значення. 3. Порушення обміну кетонових тіл за умов патології (цукровий діабет, голодування). 4. Біосинтез холестерину: схема реакцій, регуляція синтезу холестерину. 5. Шляхи біотрансформації холестерину: етерифікація; утворення жовчних кислот, стероїдних гормонів, вітаміну D3. 6. Патології ліпідного обміну: атеросклероз, ожиріння, цукровий діабет. 9. Студент повинен вміти: 1. Визначити вміст кетонових тіл у сечі та обгрунтувати діагностичне значення цього показника. 2. Визначити вміст холестерину у крові, аналізувати діагностичне значення даного показника. ЗАНЯТТЯ № 12 (практичне – 7 год.) Теми: 1. Метаболізм білків у шлунково-кишковому тракті – 2 год. 2. Внутрішньоклітинний обмін амінокислот – 2 год. 3. Механізми знешкодження аміаку – 3 год. Мета: Уміти визначати кислотність і патологічні компоненти шлункового соку та використовувати ці дані для діагностики шлунково-кишкових захворювань, для стандартизації та визначення якості шлункового соку як лікарського засобу. Уміти визначати вміст сечовини в сечі. Оцінювати отримані результати і застосовувати ці дані для діагностики захворювань печінки та нирок, для встановлення якості фармпрепаратів, що містять сечовину. Вміти визначати активність аспартатамінотрансферази (АсАТ), аланінамінотрансферази (АлАТ), використовувати ці знання для діагностики захворювань різних органів, для прогнозування і перевірки ефективності методів лікування. Професійна орієнтація студентів: Визначення кислотності шлункового соку і патологічних компонентів є важливим для діагностики і правильного вибору методів лікування захворювань шлунка і дванадцятипалої кишки. В фармацевтичній практиці визначення кислотності шлункового соку і активності ферментів використовується для стандартизації і визначення якості лікарських засобів (шлунковий сік, пепсин, ацидин-пепсин та ін.). Сечовина – головний кінцевий продукт білкового обміну, утворюється в печінці. Біосинтез сечовини є основним механізмом знешкодження аміаку в організмі. Визначення її має важливе діагностичне значення, яке характеризує не тільки стан білкового обміну, але і функцію нирок та печінки. У фармацевтичній практиці визначення сечовини використовується для встановлення якості фармпрепаратів, що містять сечовину. У фармацевтичній практиці визначення активності АсАТ, АлАТ використовуються в комплексі тестів для встановлення токсичності нових фармпрепаратів. В клініці трансаміназний тест використовують для встановлення діагнозу та перевірки ефективності методів лікування. 1. Програма самопідготовки студентів до заняття І Метаболізм білків у шлунково-кишковому тракті.
а) хімічний склад шлункового соку; б) протеолітичні ферменти шлункового соку, їх активація, механізм дії; в) роль соляної кислоти шлункового соку; г) назвати види кислотності шлункового соку і їх нормальні величини; одиниці виміру; д) методи визначення кислотності шлункового соку. Індикатори та зони їх переходу; е) патологічні компоненти шлункового соку та їх виявлення. є) діагностичне значення дослідження кислотності шлункового соку.
ІІ Внутрішньоклітинний обмін амінокислот.
ІІІ Механізми знешкодження аміаку. 1.
2. Зразки тестових завдань та ситуаційних задач. 1. Загальна кислотність шлункового соку дорівнює нулю. Як називається такий стан? Про що це свідчить? 2. Активність пепсину шлункового соку складає 15 одиниць. Чи відповідає це нормі? Як протікає процес травлення. 3. В шлунковому соці виявили молочну кислоту. Відсутня вільна НС1. Про що свідчать ці дані? 4. За добу з сечею виділяється 10 г сечовини. Чи відповідає це нормі? Чим викликаний такий стан? 5. Вміст сечовини в добовій сечі складає 50 г. Чи відповідає це нормі і які причини таких змін? 6. Активність АлАт в сироватці крові складає 16,5 мкмоль/мл год. Чи відповідає це нормі та які причини таких змін? 7. Вміст гістаміну в сироватці крові складає 0,9 мкмоль/л. Чи відповідає це нормі? Які причини такого стану? 3. Правильні відповіді на тести і ситуаційні задачі: 1. Анацидітас. Може спостерігатися при раку шлунка, атрофічному гастриті. 2. Активність пепсину зменшена (норма 40-60 од.). Процес розщеплення білків в шлунку різко знижується. 3. Ахлоргідрію. Наявність молочної кислоти в шлунку свідчить про розвиток молочно-кислого бродіння під дією мікроорганізмів. 4. Вміст сечовини в сечі зменшений. Це може бути наслідком порушення функції печінки, нирок, при дієті з низьким вмістом білків, ацидозі. 5. Вміст сечовини в сечі підвищений. Це може бути результатом підсиленого розпаду білків при інфекційних захворюваннях, злоякісних пухлинах, дії іонізуючої радіації та ін. 6. Активність АлАт в сироватці крові підвищена. Такі зміни можуть спостерігатися при токсичному чи вірусному гепатитах, раку печінки. 7. Вміст гістаміну в сироватці крові підвищений. Норма (0,02-0,04 мкмоль/л). Причиною такого стану може бути анафілактичний шок, опіки, відмороження,). 4. Джерела інформації: Основні:
Додаткові:
5. Методика виконання практичної роботи. -9.00-12.00 год. при 7-годинному занятті, Виконання практичної роботи відбувається згідно з “Методичними вказівками для студентів” з обов’язковим висновком в кінці кожної роботи. І. Метаболізм білків у шлунково-кишковому тракті. Робота 1. Визначити загальну кислотність, загальну соляну кислоту, вільну соляну кислоту і зв’язану соляну кислоту в одній порції шлункового соку № 1 (практикум, робота 81). ІІ. Внутрішньоклітинний обмін амінокислот. Робота 2. Визначення активності трансаміназ у сироватці крові (практикум, робота 85). ІІІ. Механізми знешкодження аміаку.. Робота 3. Провести визначення вмісту сечовини в сечі (практикум, робота 86). 6. Семінарське обговорення теоретичних питань і практичної роботи: - 12.30-14.00 год. при 7-годинному занятті. 7. Вихідний рівень знань та вмінь перевіряється шляхом розв’язування ситуаційних задач з кожної теми, відповідями на тести типу “Крок”, конструктивні запитання тощо (1415 – 1500 год.). 8. Студент повинен знати: 1. Хімічний склад травних секретів. 2. Поняття про загальну кислотність шлункового соку, вільну HCl і зв’язану HCl. 3. Одиниці виміру кислотності, нормаьні значення. 4. Значення понять: гіперацидітас, гіпоацидітас, анацидітас, гіперхлоргідрія, гіпохлоргідрія, ахлоргідрія, ахілія. 5. Джерела аміаку в організмі. 6. Шляхи знешкодження аміаку. 7. Синтез сечовини, хімічні реакції цього процесу. 8. Загальні шляхи розпаду амінокислот в клітинах і тканинах організму до кінцевих продуктів. 9. Біологічну роль процесів трансамінування. 10. Амінокислоти і продукти їх перетворення як лікарські препарати. 11. Роль біогенних амінів в організмі, їх використання як фармпрепаратів. 9. Студент повинен вміти: 1. Визначати загальну кислотність, загальну соляну кислоту, вільну і зв’ язану соляну кислоту в одній порції шлункового соку. 2. виявляти патологічні компоненти і кислотність патологічного шлункового соку. 3. Визначати вміст сечовини в сечі. 4. Визначати активність АсАт, АлАт в сироватці крові. ЗАНЯТТЯ № 13 (практичне – 7 годин) Теми: 1. Біосинтез та катаболізм пуринових нуклеотидів. Визначення кінцевих продуктів їх обміну – 2 год. 2. Біосинтез та катаболізм піримідинових нуклеотидів. Визначення кінцевих продуктів їх обміну. – 2 год. 3. Дослідження реплікації ДНК та транскрипції РНК. Біосинтез білка у рибосомах – 3 год. Мета: Уміти виділяти нуклеопротеїни з тканин, досліджувати їх будову і використовувати знання структури і функції нуклеопротеїнів для пояснення спадкової молекулярної патології. Визначати вміст сечової кислоти, інтерпретувати отримані результати і пояснити прояви порушень пуринового та піримідинового обмінів в організмі. Професійна орієнтація студентів: Нуклеопротеїни-складні білки, які у великій кількості знаходяться в тканинах багатих на ядра (печінка, селезінка, дріжджі). Знання структури і функцій нуклеопротеїнів можуть бути використані для пояснення виникнення спадкових захворювань. Сечова кислота є кінцевий продукт розпаду пуринових основ, які входять до складу нуклеопротеїнів. Визначення сечової кислоти має діагностичне занчення. Так, при захворюваннях, які супроводжуються підсиленим розпадом нуклеопротеїнів (лейкозах, опіках, ревматизмі) спостерігається збільшення сечової кислоти. Зменшення виділення сечової кислоти має місце при нефриті, подагрі, нирковій недостатності. 1.Програма самопідготовки студентів до заняття І Дослідження біосинтезу та катаболізму пуринових нуклеотидів. Визначення кінцевих продуктів їх обміну.
ІІ Дослідження біосинтезу та катаболізму піримідинових нуклеотидів. Визначення кінцевих продуктів їх обміну.
ІІІ Дослідження реплікації ДНК та транскрипції РНК. Біосинтез білка у рибосомах.
2. Зразки тестових завдань та ситуаційних задач
А. Мононуклеотиди В. Нуклеозиди С. Азотисті основи Д. Полінуклеотиди Е. Пептиди
А. До 3'-кінця т-РНК. В. До антикодону С. До кодону Д. До 5'-кінця т-РНК Е. До 3'-кінця м-РНК 3. Правильні відповіді на тести і ситуаційні задачі:
4.Джерела інформації: Основні:
3. Біологічна хімія: лабораторний практикум / За ред. Я.І.Гонського. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – С. 193-195.
Додаткові:
5. Методика виконання практичної роботи: - 9.00-12.00 год. Виконання практичної роботи відбувається згідно з “Методичними вказівками для студентів” з обов’язковим висновком в кінці кожної роботи. І, ІІ Дослідження біосинтезу та катаболізму пуринових та піримідинових нуклеотидів. Визначення кінцевих продуктів їх обміну. Робота 1. Провести визначення сечової кислоти у власній сечі (практикум, робота 87). ІІІ Дослідження реплікації ДНК та транскрипції РНК. Біосинтез білка у рибосомах. Робота 2. Виділити нуклеопротеїни з селезінки, провести їх гідроліз і якісні реакції на складові компоненти (практикум, робота 8). 6.Семінарське обговорення теоретичних питань і практичної роботи: - 12.30-14.00 год. 7.Вихідний рівень знань та вмінь перевіряється шляхом розв’язування ситуаційних задач з кожної теми, відповідями на тести типу “Крок”, конструктивні запитання тощо (1415 – 1500 год.). 8.Студент повинен знати: 1. Розпад нуклеїнових кислот і нуклеотидів у шлунково-кишковому тракті та в тканинах. 2. Розпад пуринових нуклеотидів до кінцевих продуктів. Сечова кислота, праці академіка І.Я.Горбачевського. 3. Клініко-діагностичне значення аналізу сечової кислоти. 4. Будову і біологічну роль нуклеопротеїнів і нуклеїнових кислот. 5. Основний постулат молекулярної біології. 6. Структуру нуклеїнових кислот. 7. Біосинтез нуклеїнових кислот і білка. 9.Студент повинен вміти: 1. Визначати вміст сечової кислоти в сечі. 2. Пояснити причини і наслідки збільшення сечової кислоти в крові і сечі. 3. Виділити нуклеопротеїни з селезінки, провести їх гідроліз і якісні реакції на складові компоненти. ЗАНЯТТЯ № 14 (практичне – 7 годин) Теми: 1. Біохімічний склад крові в нормі та при патології.– 3 год. 2. Білки плазми крові – 2 год. 3. Небілкові азотовмісні та безазотисті органічні компоненти крові – 2 год. Мета: Уміти визначати похідні гемоглобіну та пояснити значення спектрального аналізу в судово-медичній експертизі; визначати фракції білків електрофоретичним методом і пояснити отримані результати як важливі діагностичні тести; визначати залишковий азот крові і застосовувати цей аналіз для діагностики захворювань нирок, печінки, ендокринних розладів та ін. Професійна орієнтація студентів: Визначення за допомогою спектрального аналізу похідних гемоглобіну, що циркулюють у крові, дає можливість лікарю встановити дію токсичного фактора (чадного та вуглекислого газів та ін.) Дослідження фракцій білків методом електрофорезу дає можливість лікарю використовувати дані показники для діагностики захворювань печінки, нирок, злоякісних пухлин та ін. Залишковий азот – азот органічних і неорганічних сполук, які залишаються після осадження білків крові. 1. Програма самопідготовки студентів до заняття І Біохімічний склад крові в нормі та при патології.
ІІ Білки плазми крові.
Дата добавления: 2015-05-23; Просмотров: 839; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |