Коагуляція колоїдних розчинів

СТІЙКІСТЬ ЛІОФОБНОГО ЗОЛЮ. ВИДИ І ФАКТОРИ СТІЙКОСТІ

СТІЙКІСТЬ І КОАГУЛЯЦІЯ ЛІОФОБНИХ ЗОЛІВ

Ліофобні золі, для яких характерні високорозвннена поверхня і слабка взаємодія дисперсної фази і дисперсійного середовища, відрізняються нестійкістю, схильністю до зменшення дисперсності. Питання стійкості колоїдної системи мають велике теоретичне і практичне значення, зокрема для біології, фармації, медицини.

Стійкість колоїдної системи — це здатність її зберігати незмінну в часі структуру, тобто дисперсність і рівномірний розподіл дисперсної фази. Розрізняють два види стійкості — кінетичну та агрегативну. Кінетична, або седиментаційна стійкість — це здатність протистояти силі тяжіння. Основними умовами цієї стійкості є висока дисперсність та Інтенсивний броунівськнй рух. Агрвгативма стійкість — це здатність протистояти агрегації частинок. До факторів, які зумовлюють агрегативну стійкість, належать: електростатичний — електростатичне відштовхування частинок, пов'язане з наявністю на поверхні частинки подвійного електричного шару Іонів: адсорбційнс-сольватний — утворення на поверхні частинок сольвагних шарів із молекул дисперсійного середовища або молекул чи іонів стабілізатора, які перешкоджають їх злипанню: структурно-механічний — стабілізація колоїду адсорбованими шарами (плівками) з колоїдних поверхнево-активних або високомолекулярних речовин.

Коагуляцією називають зменшення дисперсності системи в результаті злипання частинок дисперсної фази. Коагуляція може відбуватися внаслідок старіння системи, зміни температури, механічної дії, дії електромагнітного поля та Ін. Однак найбільш важливе теоретичне і практичне значення мас коагуляція під дією електролітів.

Про коагуляцію золів під дією електролітів було відомо дуже давно. Причому були встановлені закономірності коагуляції електролітами, відомі під назвою правил коагуляції:

1. Коагуляцію викликають будь-які електроліти, але з помітною швидкістю вона
починається при досягненні певної концентрації. Мінімальна концентрація електроліту, при
перевищенні якої спостерігається коагуляція, називається «порогом коагуляції». Поріг
коагуляції у виражають у ммоль/л:

Величину, зворотну порогу коагуляції, називають «коагулюючою здатністю».

Коагулююча здатність V. — це об'єм золю, скоагульованого 1 моль електроліту. Початок коагуляції можна визначити за різними ознаками: за зміною забарвлення золю, виникненням каламуті, початком виділення осаду І т. д. Завжди необхідно вказувати умови, за яких визначений поріг коагуляції.

Дата добавления: 2015-05-23