Передумови виникнення фінансів. Особливості, характерні риси фінансів на певних етапах розвитку суспільства

На ранніх стадіях розвитку держави потреба в фінансових ресурсах задовольнялась шляхом справлення натуральних податей, оброків шляхів залучення багатств з завойованих територій. Поява фінансів зумовлена розвитком товарно-грошових відносин. Фінанси з’являються тоді, коли створений суспільний продукт набуває вартісного виразу і його розподіл здійснюється в грошовій формі. Термін «фінанси» з’являється в 13 ст. в Італії. Французське слово «finance» означає грошові платежі. В 16-17 ст. відбувається відчуження казни монарха від державної казни і відповідно з’являються поняття: державного доходу, державних видатків, державного кредиту. У науковий обіг термін «фінансси» вперше ввів французький професор Жан Боден в 1577 році у праці «Шість книг про республіку».

Передумови виникнення фінансів:

1. поява грошей та товарно - грошових відносин;

2. поява держави

3. існування економічних законів.

Ще до виникнення поняття «фінанси» людство вже мало гроші, товарно-грошові відносини, розвиток яких відповідав особливостям державного устрою, але тільки у Середньовіччі виникли ці явище і термін, що пояснюється формуванням певних історичних передумов:

1) У Середньовіччі у Центральній Європі в результаті перших буржуазних революцій ще зберігалися монархічні режими, але влада монархів біла значно обмеженою і, головне – голову держави (монарха) позбавили права керувати казною. Виник загальнодержавний фонд грошових коштів – бюджет, яким монарх не міг особисто розпоряджатися.

2) формування і використання бюджету мали системний характер, тобто виникли законодавчо закріплені системи державних доходів та витрат із визначеними складом та структурою (особливістю бюджету було те, що основні групи витратної частини бюджету майже не змінювалися протягом багатьох століть).

3) податки у грошовій формі набули переважного характеру, тоді як доходи держави формувалися здебільшого за рахунок натуральних податей і трудових повинностей. Отже, тільки на цьому етапі розвитку державності та грошових відносин можливим був розподіл створеного продукту у вартісному вираженні.

Розглядаючи генезис фінансів, виділяють основні етапи їх розвитку, тобто еволюцію.

Перший етап еволюційного розвитку фінансів – це нерозвинена форма. Вона характеризується невиробничим характером фінансів, тобто основна частина грошових коштів витрачалася на військові цілі та майже не впливала на економіку. В умовах панування натуральних відносин навіть у найрозвинутіших державах гроші не виконували всіх функцій, відповідно і фінанси, як система грошових відносин, не мали загального характеру. За відсутності постійного державного апарату не було і системи формування доходів і витрат такої держави. У міру формування державного апарату і поширення його функцій, особливо в міру формування постійних військ, здійснення фортифікаційного і дорожнього будівництв, збільшується і роль фінансів.

Основними джерелами доходів рабовласницьких держав були контрибуції, воєнна здобич, натуральні податки і особисті повинності. Для рабовласницької формації грошовий податок мав лише випадковий характер – грошові податки не могли панувати у період феодалізму з натуральною формою ведення господарства. Тільки на етапі розпаду цього суспільства, особливо після другого суспільного поділу праці, виникають товарно-грошові відносини з надзвичайно вузькою сферою застосування.

Властивістю другого етапу еволюції фінансів була саме вузькість, адже фінансова система складалася з однієї ланки – бюджетної – і кількість фінансових відносин обмежувалася. Більшість цих відносин пояснювалася із формування і використанням бюджету.

Враховуючи той факт, що сфера фінансових відносин безпосередньо залежить від ступеня розвитку та значення товарно-грошових відносин у суспільстві, можна сформулювати певні закономірності історичного розвитку фінансових відносин у рабовласницькому та феодальному суспільствах:

- з усієї сукупності відносин, виражених фінансами, розвиток головним чином одержали податки, збори, позики;

- фінанси стали органічно пов’язаними з доходами і витратами держави, зайняли підлегле місце щодо цих категорій;

- фінанси тісно пов’язані з правовою діяльністю держави, підпорядкованою інтересам панівного класу;

- фінанси почали виражати приватноправовий принцип діяльності держави;

- податки, збори, позики, а також грошові витрати держави мали вкрай неврегульований характер, вони як правило не контролювалися представницькими органами влади;

- витрати мали переважно непродуктивний характер

Розвиток грошових відносин разом із натуральними податями і трудовими повинностями відіграв істоту роль у розпаді рабовласницького та феодального способів виробництва.

Оскільки третій етап формувався із розвитком державності й подальшим розвитком товарно-грошових відносин, - виникла потреба у нових загальнодержавних фондах грошових коштах і відповідно нових групах грошових відносин, пов’язаних з формуванням і використанням цих фондів.

У період первинного накопичення капіталу фінанси набувають якісно нових закономірностей порівняно з феодалізмом:

- це вже система грошових відносин, яку контролюють представницькі органи влади;

- відбувається розподіл доходів і витрат держави і особистих доходів і витрат монархів;

- відносини, пов’язані з формуванням доходів держави та їх використанням стають вартісними відносинами;

- в умовах усунення держави від підприємницької діяльності всі її витрати мають практично непродуктивний характер;

- вирішальними методами формування доходів держави вважаються податки і позики;

- збільшується значення державного кредиту.

Для ХХ століття характерні розвиток продуктивних сил, створення монополістичних об’єднань, розширення функцій капіталістичних держав. У цей період зростають державні витрати на мілітаризацію, збільшуються витрати на соціальні цілі, на економіку, з’явилися нові витрати напр. на охорону навколишнього середовища, подолання ек. відсталості регіонів.

Після ДСВ значний розвиток отримали місцеві фінанси, позабюджетні урядові фонди, фінанси державних підприємств.

На сьогодні повсюди, незалежно від політичного і економічного устрою держави, фінанси перебувають на новій стадії розвитку (четвертому етапі). Це зумовлено розширенням структури фінансової системи, високим ступенем їх впливу на економіку, різноманітністю фінансових відносин. На цій стадії фінанси є одним з найважливіших знарядь непрямого впливу на відносини суспільного відтворення матеріальних благ, робочої сили та виробничих відносин. Фінансам у розвиненій формі властиві такі закономірності:

1. вони є одним із найважливіших знарядь непрямої дії на відносини суспільного відтворення: відтворення матеріальних благ, робочої сили, виробничих відносин;

2. Більша частка національного доходу перерозподіляється через державний бюджет;

3. Збільшується частина державного бюджету, спрямована на соціальний розвиток держави;

4. Збільшується стимулююча функція податків у сфері розвитку матеріального виробництва;

5. Зростає роль державного кредиту з метою підтримки підприємницької діяльності, розвитку стратегічно важливих галузей економіки;

6. Відбуваються значні зміни у бюджетному устрої, спостерігається тенденція довгострокового бюджетного прогнозування;

7. З’являються принципово нові форми у фінансових відносинах (міждержавний бюджет та ін.), набувають розвитку всі ланки фінансової системи.

Дата добавления: 2015-05-23