Формальна соціологія Г.Зіммеля

Білет 16

Г.Зіммеля вважають основоположником формальної соціології, в якій центральну роль грають логічні зв'язки і структури. Форми соціалізації, що залишаються незмінними з часом, були предметом його «чистої», формальної соціології.

Формальна соціологія – інтегральна частина загальнофілософської і культурофілософської концепції. Її основні поняття – зміст (історично обумовлена мета, мотиви, обговорення людських взаємовідносин) і форма (універсальний спосіб втілення і реалізації історично-мінливого змісту). В сукупності взаємодії (форма+наповнення її змістом) реалізується сусп-во. Поняття сусп-во має 2 значення: 1)сусп-вом наз. певна реально існуюча спільність людей, певна багатоманітність соціалізованих індивідів; 2)сусп-во-система відносин між індивідами, система форм, в яких відбуваються процеси соціалізації. Головна теза – знання відносної, а не абсолютної соціоактивності людського співжиття.

З. вважається одним із засновників соціологічної теорії конфлікту і розробки поняття відчуження. Він включив в цю проблематику також такі поняття, як опозиція, конкуренція, ревнощі і заздрість.

З. вважав, що над світом конкретного буття підноситься світ ідеальних цінностей - чиста форма, що фіксує стійкі, універсальні риси соціальних явищ.. Чиста форма - це відносини індивідів ізольовані від конкретних мотивів і інших психологічних актів. В центрі уваги соц. концепції З. знаходяться “людські взаємодії” опосередковані формами усуспільнення (культурою). З. називав соціологію “геометрією соціальної взаємодії”, представляючи її як формально-логічну суспільну теорію. Проявами людської взаємодії З. рахував підпорядкування і панування, спеціалізацію і диференціацію функцій в процесі діяльності, явища конфлікту і суперництва, утворення партій і так далі. Формами взаємодії є асоціація і дисоціація. Асоціація індивідів припускає їх права і обов'язки, тому суспільство З. розглядав як систему відносин, здатну обуславлівать обов'язку індивідів. Процесам асоціації протистоять процеси дисоціації, що виливаються в конфлікт. Вищою формою конфлікту є конфлікт між творчістю і культурою, обуславлівающий обов'язки і обмеження свободи індивіда в асоціації.

Для З. сучасний спосіб життя - це нове етичне і естетичне розуміння світу. У своєму аналізі сучасного способу життя він розглядав феномен великих міст, гроші і моду, як складові соціальних стосунків.

Важливою категорією в його ученні виступала цінність, яка будучи фундаментальним відношенням, визначала всі інші стосунки в суспільстві. Над світом конкретного буття, вважає З., підноситься світ ідеальних цінностей, що вибудовує абсолютно іншу ієрархію речей і стосунків. Виникнення грошей руйнує особовий характер стосунків між людьми. Їх місце займають анонімні, безособові стосунки.

У чистому вигляді гроші спочатку відображають ціннісне відношення речей, а потім проникають в світ людських відносин і стають мірою ціннісного відношення людей. Гроші зрівнюють людей (негативна рівність) як виробників або споживачів речей, створених людською працею.

Дата добавления: 2015-05-23