Деякі аспекти формування та управління громадською думкою

Білет 22

Існує 3 основні шляхи впливу на людей: влада, заступництво і переконання.Отже: 1. Влада тримається на авторитеті.2. Опіка, наприклад, платити за рекламу, внесок у будь-який проект і т.д. 3. Переконання. Тут вирішальним фактором буде інформація. Вона передаеться через ЗМІ.

При формуванні суспільної думки використовуються різні методи і не всі вони чесні. Є багато шляхів для обману, відомих як пропаганда. Наприклад: 1. Наклеювання ярлика. 2. Звучні вираження, хоча і туманні («ентузіазм мас»,«натовп вітають»). 3. Свідоцтво. Відомі люди (артисти, спортсмени кажуть, що вони голосують за...; використовують такий-то крем для гоління...). 4. Простота. «Я такий же простий чоловік», як і ви, незважаючи на своє становище. 5. Підтасовка. Одностороння подача фактів. 6. Емоційні стереотипи. Використання образів всіх видів (добра людина, яка не є господиня...). 7. Замовчування (натяки, наклеп та ін.) 8. Знищення за допомогою риторики (дискредитація мотивів особистості ради оболганія ідеї. Наприклад, голова адміністрації хоче побудувати міст тому, що на іншому березі живуть його родичі). Але слово «пропаганда» не можна сприймати лише негативно.

Звертаючись до спонукань людей, необхідно враховувати дві речі:

1. Можливий так званий «пізнавальний дисонанс» (коли під тиском влади або агітації дії людей розходяться з їх переконаннями, намагаються виправдати свої вчинки, змінити уявлення).

2. Істина має особистісну забарвлення

Завдання ЗМІ формувати установки та зразки поведінки в певному напрямку. Існують усні та письмові засоби переконання. Через мову виявляється особистісний емоційний вплив на людей. Слово несе одночасно і інформацію, і вплив. Мала інформативність, але часта повторюваність простих і привабливих істин пов'язана з пропагандою, яка вселяє те, що потрібно агітаторові. Робота з громадськістю припускає цивілізовані форми переконання, засновані на партнерстві і взаємній вигоді. Ще однією запорукою успіху є емоційна і логічна переконливість. Мова повинна бути простою і емоційно яскравою. Але найголовніший «двигун» переконання логічна доказовість, обгрунтованість.

Пропага́нда — поширення певних ідей, поглядів чи ідеології. Найчастіше, пропаганда є засобом певної політики. Головними інструментами пропаганди є засоби масової інформації та комунікації.

Пропаганда — спосіб подачі інформації, який поєднує правду та брехню та впливає на поведінку і формування визначених поглядів тієї або іншої групи. Пропаганда передбачає заплановане використання будь-яких форм комунікацій, створених для впливу на розум, емоції і дії групи з визначеною метою. Військова пропаганда являє собою сплановане використання, з певною стратегічною або тактичною метою будь-яких форм комунікації, створених для впливу на розум, емоції і дії ворога, нейтрально або дружньо налаштованої групи.

Історія пропаганди. Слово «пропаганда» походить від назви католицької організації Congregatio de Propaganda Fide (Конгрегація поширення віри), створеної папою Григорієм XV в 1622 році.

Відповідно, пропаганда, як і емоції, може бути негативною або позитивною.

Позитивна (конструктивна) пропаганда прагне довести до споживача ті або інші переконання в дохідливій формі. Мета позитивної пропаганди — сприяти соціальній гармонії, злагоді, виховання людей згідно із загальноприйнятими цінностями. Позитивна пропаганда, на відміну від негативної, не переслідує маніпулятивних цілей. Негативна (деструктивна) пропаганда нав'язує людям ті або інші переконання за принципом «мета виправдовує засоби». Мета негативної пропаганди — розпалювання соціальної ворожнечі, ескалація соціальних конфліктів, загострення протиріч у суспільстві, пробудження низинних інстинктів у людей і тому подібне. Це дозволяє зробити людей слухняними до волі пропагандиста. Основна функція негативної пропаганди — створення ілюзорною, паралельній реальності з «перевернутої» системою цінностей, переконань, поглядів.

Пропагандистські засоби перконання аудиторії:

§ 1. Привертаючі узагальнення (спосіб подачі продукту, кандидата або політичної програми — для того, щоб викликати сприятливу реакцію. Для цього необхідно «подати» інформацію з використанням символів, які мають позитивне значення);

§ 2. «Навішування ярликів» (спосіб, коли пропагандист надає явищу, проти якого виступає, негативний зміст, даючи йому назву, яка викликає негативні асоціації);

§ 3. «Переміщення» (спосіб завоювати схвалення, використовуючи асоціації з будь-чим іншим, що викликає загальне схвалення);

§ 4. «Підтвердження» (спосіб використання публічних висловлень відомих або шанованих людей на користь або проти чого-небудь);

Можна виділити три основні критерії змісту ефективної пропаганди:

Наявність центрального тези;

Легкість для розуміння цільовою аудиторією;

Складність для критики (обгрунтованість тез, їх несуперечність один одному тощо; або хоча б видимість цього).

Що стосується форми, можна виділити наступні критерії:

· Чіткість центральної тези — вона не повинна зливатися з фоном;

· Привабливість фону.

Яскраві приклади пропаганди – військова і наукова пропаганда.

Дата добавления: 2015-05-23