Роль і значення політики в розвитку сучасної України

Основні функції політики.

Функції політики — це основні напрями її впливу на суспільство. Оскільки вплив політики на суспільство є багатоманітним, то виокремлюються багато різних її функцій. Головною з них є та, що випливає із самої сутності політики та її соціального призначення і полягає у керівництві та управлінні суспільними процесами й забезпеченні завдяки цьому єдності та цілісності суспільства.

Інші функції політики підпорядковуються головній. До них, зокрема, належать:

· керівництво та управління суспільством, збереження організованості й загального порядку;

· забезпечення захисту основних прав людини;

· управлінська (політичне керівництво суспільством);

· інтегруюча, що забезпечує консолідацію суспільства, досягнення стабільності суспільства в цілому і складових його частин, систем;

· регулятивна, що сприяє упорядкуванню, регламентації політичної поведінки та політичних відносин;

· теоретико-прогностичну, мета якої — вироблення концепції, курсу розвитку суспільства;

· сприяння виявленню інтересів різних груп суспільства та узгодження цих інтересів;

· нормативна, пов'язана з виробленням і затвердженням системи норм і цінностей у суспільстві;

· соціалізації особистості — функція залучення, включення індивіда в суспільне життя, певне політичне середовище;

· забезпечення суспільства дієвим принципом розподільчої справедливості;

· забезпечення наступності та інноваційності соціального розвитку як суспільства в цілому, так і окремої особи;

· гарантування як усередині самої держави, так і поза її межами безпеки для всіх груп і верств суспільства.

В Україні, як і в інших республіках колишнього Радянського Союзу, перехід від авторитарно-тоталітарної системи суспільного устрою до демо­кратичного суспільства і правової держави розпочався зі створення нової політичної системи.

Слід зазначити, що на початковому етапі Україна прагнула створити соціально-політичні інституції за цивілізованим європейським зразком. Наблизилася до професійного парламенту Верховна Рада України, введено інститут президентства, змінено статус уряду, затверджено кон­цепцію судової влади. Проте відсутність системного підходу до форму­вання політичних структур призвела до протистояння різних гілок влади і, зрештою, до кризи влади в цілому, яка проявилась у граничній неефек­тивності всіх владних структур, неузгодженості і суперечливості їх дій, протистоянні місцевих рад і виконавчих органів, втрати авторитету влади у населення.

Кризові явища, з якими стикається Україна, значною мірою пояс­нюється браком професійно підготовлених до управлінської діяльності авторитетних політичних лідерів. Більшість із них направили зусилля на руйнування старих структур тоталітарної системи, часом не маючи навичок управління, конструктивної діяльності, а в умовах правового нігілізму, дехто вирішував і власні проблеми, що гальмувало загалом розвиток політичної системи.

Дата добавления: 2015-05-23