Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Казки про кислоти




ДВА ХАРАКТЕРИ СУЛЬФАТНОЇ КИСЛОТИ

Ця історія сталася дуже давно, так давно, що майже ніхто її не пам'ятає, і тільки старий звіздар доніс її до нас, зберігати до наших днів. А почалося все з народження сульфатної кислоти. Матір'ю дитини була вода на ймення Н2О, а батьком — сульфур VI оксид, якого звали SO4. Сульфатна кислота підростала, і, на превелике нещастя батьків, була, бідолашна, безбарвною, наче хтось розмазав риси її обличчя мокрою ганчіркою. Сульфатна кислота заздрила навіть сірці: у тої хоч і жовтий, а все ж таки колір лиця.

Слід зазначити, що відмінною особливістю жителів хімічної країни було те, що вони вміли літати. А сульфатна кислота була нелетюча, і до того ж товста й важка, вона ледве пересувалася. Тут уже не до польотів.

Тож, зрозуміло, сульфатна кислота страшенно сердилася на інших жителів країни.

Минуло багато років. Кислота виросла і стала злою й підступною. Одна була в неї радість — завдавати зло людям. І серед народу почалися нещастя. Замок, де народилася сульфатна кислота, перейшов, їй у спадщину, і тепер вона що хотіла, те й робила. Згадавши свою далеку родичку сірку, сульфатна кислота теж стала окислювати «людей» — метали. Околиці сповнилися людьми з пісними й кислими обличчями.

Підійде сульфатна кислота до металу з посмішкою (хоч посмішка її схожа на страшну гримасу), торкнеться його чарівною паличкою — а замість щасливого обличчя — кисла пика.

Ще сульфатна кислота дуже любила вводити у «краску» індикатори. Бідолаха індикатор, на ім'я Лакмус, не підозрюючи нічого поганого, ішов на заклик сульфатної кислоти й, відчувши дотик чарівної палички, червонів як варений буряк. А злюку-кислоту це тільки радувало.

Якось, побачивши гарненьку кислоту, що йшла, наспівуючи якусь пісеньку, сульфатна кислота мало не вибухнула від люті. Аби зірвати на комусь свою злість, вона накинулася на двох основ, що гуляли неподалік, і перетворила їх на кислу сіль. А позаяк злості в неї було багато, то сіль вкрила майже всю землю хімічної країни. І земля стала зовсім неродючою. Та й цього було замало злій чаклунці.

Однієї дощової днини сульфатна кислота розлютилася па дощ. Їй здалося, що він занадто довго йде, і помахом палички вона позбавила країну дощу на цілий рік. Почалася посуха. Довго терпіли люди злу чаклунку. Зовсім зневірилися. І от одного дня до них прийшла сульфатна кислота із сусідньої країни. Вона була доброю. Ця сульфатна кислота теж була товстою й нелетючою, та не була злою. Добросерда сульфатна кислота навчила людей, як позбутися злої чаклунки. Якось уночі вони всі вдерлися в замок сульфатної кислоти. Діжку води, яку вони гуртом принесли, поставили поруч із її величезним ліжком. І ранком, нічого не підозрюючи, сульфатна кислота стрибнула в ту діжку з водою. Пролунав страшний вибух. І не залишилося й сліду від злої чаклунки. А добра сульфатна кислота довела усім, що можна бути товстою, нелетучою і доброю. Вона стала використовувати свої якості для боротьби зі шкідниками полів і садів, для виготовлення скла й соди. Так скінчилася ця історія про дві різні за характером сульфатні кислоти.

 

ЯК ПОКАРАЛИ НІТРАТНУ КИСЛОТУ

У царстві Кислот та Лугів

Всіх найкраща та багата

Була Кислота Нітратна

 

Одного разу йшла вона стежкою до Натрій Гідроксиду в гості. День був теплий і сонячний. Невдовзі стежка привела до річки, через яку був перекинутий канатний місток. На середині цього містка Кислоті Нітратній трапився красень Водень, який на ту пору висував свою кандидатуру на посаду президента країни Кислот та Лугів. Вони довго стояли, роз­мірковували над тим, хто кому має поступитися місцем.

Водень: Панночко! Поступіться місцем майбутньому президенту країни!

Кислота: Нізащо! О! Найнахабніший з газів! Без кольору та без смаку! Бр-р-р!

Водень: Мене розчулює ваша відвертість.

Із цими словами він провалився у річку. Та з огляду на те, що Водень погано розчиняється у воді, вибрався на берег, а Кислота Нітратна не допомогла йому, оскільки була дуже розгнівана його поведінкою. Водень, мокрий та розлючений, подався скаржитися наймогутнішій та найсильнішій з усіх Кислот — Сульфатній.

Кислота Сульфатна: Водень, то що з Вами знову трапилося?

Водень: О! Найпрекрасніша, ви не повірите, зараз я зустрівся з Нітрат­ною Кислотою, і вона зіштовхнула мене у річку!

Кислота Сульфатна: Яке неподобство! Що діється в цьому світі! Кислоту Нітратну треба покарати. Я наказую: відтепер метали при взаємодії з нею не будуть витісняти Водень!

 

 

ХІМІЧНІ ЗАГАДКИ

Я до всього справу маю:

Ґрунт у полі удобряю,

Урожай оберігаю,

Я перу і прибираю,

Я годую й одягаю,

І метал я добуваю,

Я лікую й зберігаю,

Я будую й освітляю,

І у космос я літаю.

А запитання моє —

Відгадайте, хто я є? (Хімія)

 

Струму добрий провідник,

В світі третій мандрівник

(у відсотковому вираженні посідає третє місце на Землі).

З букви «А» я починаюсь,

Срібно-білий я й згинаюсь.

А іще зовусь«крилатим» —

Спробуй мене відгадати. (Алюміній)

 

У тридесятому царстві,

У всім відомім государстві були собі сім братів —?

І вісім сестер —?

Кожна мала по дві дочки —?

А п'ять братів— по два синочки —

Якщо ти хімію вивчаєш,

Загадку швидко відгадаєш. (Періодична система)

 

Хто у реакції байдики б'є,

А реакцію прискорює? (Каталізатор)

 

Хоч «царською» часто я називаюсь,

Та спільного з царством нічого не маю.

Металів «царя» я в собі розчиняю

При цьому сіль, воду й оксид виділяю.

(«Царська» горілка - суміш НСІ і НNО3)

 

Скажи мені, друже,

Коли так бува:

При таненні льоду

Не тече вода? (Сухий лід)

 

Молоком мене зовуть,

А щоб пити — то не п'ють.

То що ж то за молоко таке? («Вапняне» молоко)

 

На полі вродився, на заводі зварився —

Нам усім знадобився. (Цукровий буряк)

 

Горить, палає і втоми не знає. (Домна)

 

Із благородних він металів,

Про нього деякі деталі:

На нього дивишся, а себе бачиш,

Коли смієшся ти чи гірко плачеш,

Шукаєш в ньому вроди і краси.

Коли ж у воду трохи додаси —

Цілющою проста вода стає,

Людині сили і здоров'я додає. (Срібло)

 

У пробірці в класі стрілися «кумасі»:

Не шипіли, не шуміли — побіліли й на дно сіли.

Білизна їх міцна їм нітратна не страшна.

(НСІ або її солі та АgNО3)

 

Видозмін аж дві він мас.

Із пробірки воду витісняє.

Цілий клас сполук за ним назвали —

Без нього й нас не будо б з вами. (Кисень)

 

Він хитро на сполуки діє:

З лугами — синіє.

З кислотами він червоніє. (Лакмус)

 

У нього знак як частокіл.

Він гордо зветься чоловічим іменем (Нікол)

 

Не бачить око і язик його не відчуває,

Проте як кулю він повітряну надуває —

То мандрівник за нею помандрує,

Із висоти огляне всю земну планету.

Він у космос виведе ракету,

Згорни із посвистом в пробірці...

Він є у Всесвіті і на далекій зірці. (Водень)

 

Чорний Іван —дерев'яний кафтан.

Де носом поведе, там мітку прокладе. (Олівець)

 

У воді росте, у воді кохається.

В воду попаде — враз води злякається. (Сіль)

 

Я — елемент,

Який приніс вам силу й розум, люди.

Якщо ж змінити в назві «Ф» на «Б» —

протока з мене буде. (Фосфор)

 

У вогні не горить і в воді не тоне. (Лід)

 

Що за чиж на темнім полі

Креслить носом білий слід? (Крейда)

 

З ним не прокисне молоко,

Реакції зовсім не будуть йти

І довго-довго не прогіркне масло.

«Не дам! Не допущу!Забороню!»

Таким у даних речовин є гасло. (Інгібітори)

 

Є явища природні і погодні.

Є історичні, соціальні, політичні.

А коли змінить склад речовина,

Тоді якого явища учасниця вона? (Хімічного)

 

Бінарні звуться ці Сполуки.

В них, міцно взявшись за руки,

Два елементи сполучились.

Які сполуки утворились? (Оксиди)

 

Їх смак нам звичний і приємний.

В них білий колір, зрідка темний.

В природі завжди їх доволі.

Ну, як ви думаєте: що це? (Сіль)

 

Подвійну назву вони мають,

Розчинні у воді бувають.

На шкіру втраплять — смійся й плач.

Відчуєш зразу ж вплив — ОН.

Не про молочні ріки й береги,

Вели ми з вами мову про... (Луги)

 

Він із реакції незмінний сам виходить

Та швидше з ним реакція проходить. (Каталізатор)

Їх смак відразу ж розпізнаєш ти,

Коли лимон чи яблуко візьмеш до рота.

Від них всі речі треба берегти —

Така вже в речовин у цих робота.

Руйнують, роз'їдають, посуд рвуть...

Скажи: як речовини ці зовуть? (Кислоти)

 

Закінчення у назві і властиві, схожі з інеєм

Цей елемент зоветься... (Алюмінієм)

 

Цей елемент дві назви має.

Одна із них планету називає,

За другою ми звемо солі і сполуки,

У нього є проста речовина,

Та краще нам її не брати в руки.

В приміщенні, де проживають люди,

Від неї всім лиш горе буде.

Так легко нам її розлити —

Важче знешкодити й зловити. (Меркурій, Гідраргірум, ртуть.)

 

Модель у нього, як у Всесвіту.

Він має масу, розміри, величину й орбіту.

Усе в нім в ритмі, в русі, впорядковано,

Від людського ока все приховано.

І здивував і вразив весь народ,

Модель його створивши, Резерфорд.

Багато можна ще сказати про того, Чия назва... (Атом)

 

Хоча «спиртом» мене називають,

Людину з того світу часом повертають,

Коли до носа піднесуть.

Та не у тім, звичайно, суть.

Хоч «спирт» я, не згоряю у вогні,

Бо добувають мене з газу у воді. (Нашатирний спирт)

 

Я— газ, найлегший і безбарвний,

Неотруйний я і дуже гарний.

Як сполучуся з киснем я,

Водичку дам я для життя! (Водень)

 

Селітра з водою захтіла дружити,

Питає: «Чому б нам у дружбі не жити?

Ну справді, водичко, хіба ми не пара?»

Та раптом селітра в воді і пропала...

Зарадить біді поможіть, любі друзі!

Що треба зробити,

Щоб наша селі гра

Знов стала жити? (Випарувати воду)

 

«Живим сріблом» мене називають,

Ще у пристрої медичні заливають,

Та брати в руки категорично забороняють. (Ртуть)

 

Не їдять мене й не п'ють,

«Синім каменем» зовуть.

Полікуєш мною виноград —

Врожаю гарному ти будеш рад. (Мідний купорос)

 

Хоч не можу я горіти,

Мене треба погасити —

Буду вам добро робити,

Хату зможу побілити,

Змурувати диво-дім —

Буде добре вам у нім. (Вапно)

 

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Альманах перспективного досвіду педагогів Хмельниччини. Хімія і біологія у сучасній школі. Видавництво «Аксіома», 2009.

2. Григорович О. В. Хімічний експеримент у школі. 7-11 класи. Видавництво «Ранок», 2008.

3. Задорожний К. М. Позакласні біологічні заходи. Випуск 4. Видавництво «Основа», 2007.

4. Задорожний к. М. Тиждень хімії в школі. Випуск 3. Видавництво «Основа», 2008.

5. Тагліна О. В. Тиждень біології в школі. 7-11 класи – Х.: Веста: Видавництво «Ранок», 2010.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-23; Просмотров: 3919; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.079 сек.