Організаційно-економічні відносини

(на прикладі металургійного виробництва)

Прокат		Прокатники
Литво		Сталеварники
Чавун		Чавуноливарники
Руда вугілля		Шахтарі

Підкреслюючи інтересність організаційно-економічних відносин до відносин власності на засоби виробництва (тобто найпрогресивніша форма власності не забезпечить високої якості металу, якщо буде порушена технологія його виробництва), в той же час слід пам'ятати, що саме виробництво, а, отже й організаційно-економічні відносини теж є похідними (як і соціально-економічні) від відносин власності. Історично будь-яке виробництво починається з привласнення кимось (общиною, державою, колективами людей або приватними особами) засобів виробництва. Правда, потім, на відміну від соціально-економічних відносин, вони функціонують як самостійні, що створює зовнішню видимість непричетності їх до власності на засоби виробництва. Це служить підставою багатьом західним економістам стверджувати (а зараз це повторюється в Україні.)

Система виробничих відносин Види виробничих відносин

Організаційно-економічні  

Поділу праці  

Спеціалізації  

Кооперування  

Комбінування  

Організації і управління  

Соціально-економічні  

Виробництва  

Розподілу  

Обміну  

Споживання  

Отже, структура виробничих відносин суспільства неоднорідна. Вона включає в себе соціально-економічні та організаційно-економічні відносини. Основою ж усіх виробничих відносин виступають відносини власності. В сукупності всі ці відносини складають систему виробничих відносин суспільства.

Річ у тім, що будь-яка виробнича діяльність людей починається з відносин власності. Так, щоб розпочати виробництво матеріальних благ, необхідно спочатку оволодіти (привласнити) об'єктивними умовами виробництво: землею, засобами і предметами праці. Хто привласнив засоби виробництва, той стає господарем продуктів виробництва, розподіляє їх і обновлює в своїх інтересах. Тому коли говориться про власність, мова йде в першу чергу про те, кому належать засоби виробництва та вироблений продукт, матеріальні та духовні блага.

ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ

Конкретно-економічні

організаційно-економічні

ринок

підприємництво

	маркетинг
власність
	менеджмент

фінанси і кредит

розподіл

трудові відносини
	грошовий обіг ціни, інфляція

товарно-сировинна і фондова біржі та ін

Що ж розуміємо під власністю? Західна економічна наука, беручи до уваги лише юридичний аспект (право володіння, користування, розпорядження), зводить поняття власності до її речових об'єктів і визначає власність як відношення людини до речей (об'єктів власності). Марксиська політекономіка, роблячи наголос на економічній основі (поділ праці, купівля, продаж, спадщина об'єктів власності), визначає власність як певні економічні відносини між людьми є приводу привласнення ними матеріальних благ.

Ми, ж розглядаючи власність як об'єктивні відносини між людьми з приводу привласнення ними об'єктів власності й насамперед, засобів виробництва, в її економічному змісті будемо розрізняти два аспекти: а) матеріально-речовий відношення людей до об'єктів власності і б) соціально-економічний (відносини між людьми в зв'язку з привласненням ними об'єктів власності).

Зумовлено це тим, що в практичній господарській діяльності тісно переплітаються стосунки між людьми з приводу об'єктів власності, їх використання з найбільшою для себе вигодою. Така вигода може бути досягнута лише тоді, коли господарюючий суб'єкт має право розпоряджатися об'єктом власності, користуватися результатами його функціонування. Тому розкриваючи економічний зміст вланості, можна дати таке її визначення.

Дата добавления: 2015-05-23