Визначення величини капітальних вкладень

Методика виконання практичного завдання

Завдвння

Умова комплексного завдання

Методичні вказівки до виконання практичної частини контрольної роботи

Планується здійснити проект, який характеризується наступними даними.

Величина капітальних вкладень для реалізації проекту визначається на основі зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва залежно від варіанту.

Освоєння інвестицій здійснюється протягом трьох років за схемою: в І рік - 45%; в ІІ рік - 30%; в ІІІ рік - 25%.

Термін функціонування проекту - 5 років з дня освоєння інвестицій, а термін служби створених потужностей - 9 років.

Амортизація нараховується рівномірно.

Ліквідаційна вартість обладнання складає 10% від первинної вартості.

Ціна одиниці продукції - 1200 грн.; змінні витрати на одиницю продукції - 600 грн.; постійні витрати без амортизаційних відрахувань - 500 тис.грн. в рік.

Проектний обсяг випуску продукції складає: І рік – 2000 шт.; ІІ рік - 3000 шт.; ІІІ рік - 4000 шт.; IV рік - 5000 шт.; V рік - 4000 шт.

Потреба в оборотних засобах - 10% від виручки.

Податок на прибуток - 19%.

1. Визначити вартість будівництва (величину інвестицій для здійснення проекту) шляхом складання кошторисної документації.

2. Оцінити доцільність проекту за показниками «чиста теперішня вартість», «внутрішня норма рентабельності» та «термін окупності капітальних вкладень» якщо відсоткова ставка - 18%.

3. Провести аналіз чутливості проекту до трьох факторів. Фактори та можливі варіанти сценаріїв задати самостійно.

Метою виконання першого завдання практичної частини розрахункової роботи є закріплення навичок розрахунку розміру інвестицій, необхідних для реалізації проектних рішень. Всі витрати пов’язані із будівництвом, реконструкцією та технічним переоснащенням підприємств, будівель і споруд, складають загальну величину капітальних вкладень на будівництво об’єктів, яка визначається на основі зведеного кошторисного розрахунку на будівництво, і представляє собою кошторисну вартість будівництва.

Основним державним нормативним документом відносно визначення вартості у будівництві є ДБН Д. 1.1-1-2000 "Правила визначення вартості будівництва" з відповідними змінами й доповненнями.

Діючі будівельні норми встановлюють основні правила визначення вартості нового будівництва, реконструкції та технічного переоснащення підприємств, будівель і споруд, ремонту житла, об'єктів соціально сфери, а також реставрації пам'ятників архітектури. Вони мають обов'язковий характер при визначенні вартості будівельних робіт, виконання яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств державної форми власності.

Система ціноутворення в будівництві базується на нормативно-розрахункових показниках і поточних цінах трудових та матеріально-технічних ресурсів. Нормативними показниками є ресурсні елементні кошторисні норми. На підставі цих норм і поточних цін на трудові й матеріально-технічні ресурси визначаються прямі витрати у вартості будівництва. Решта витрат, що враховуються у вартості будівництва, визначаються не за нормами, а розрахунково.

Для визначення кошторисної вартості будівництва та реконструкції проектованих підприємств, будинків, споруд або їх черг складають інвесторську кошторисну документацію.

Інвесторська кошторисна документація - це сукупність кошторисів (локальних, об'єктних та зведених кошторисних розрахунків), відомостей кошторисної вартості пускових комплексів, черг будівництва, зведень витрат, пояснювальних записок до них та відомостей ресурсів, складених на стадії розроблення проектної документації.

Визначення кошторисної вартості проекту розпочинають зі складання локального кошторису.

Локальні кошториси є первинними кошторисними документами і складаються на окремі види робіт і витрат по будівлях і спорудах або загальномайданчикових роботах на основі обсягів, що визначилися при розробці робочої документації (робочих креслень).

При складанні локальних кошторисів застосовують:

- ресурсні елементні кошторисні норми України;

- вказівки до застосування ресурсних елементних кошторисних норм;

- ресурсні кошторисні норми експлуатації будівельних машин і механізмів;

- поточні ціни на матеріали, вироби й конструкції;

- поточні ціни машино-години;

- поточна вартість людино-години відповідного розряду робіт;

- поточні ціни на перевезення вантажів для будівництва;

- правила визначення загальновиробничих витрат.

У складі локальних кошторисів окремі конструктивні елементи будівлі, види робіт та пристроїв, як правило групуються в розділи. Порядок розташування робіт та їх групування мають відповідати технологічній послідовності проведення робіт і врахувати специфічні особливості окремих видів будівництва.

Нумерація локальних кошторисів проводиться при формуванні об’єктного кошторису з урахуванням того, до якої глави зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва він включається. Перші дві цифри відповідають номеру глави зведеного кошторисного розрахунку, другі дві цифри – номеру рядка в главі, треті дві цифри означають порядковий номер локального кошторису в даному об’єктному кошторисі. Наприклад: №02-01-04. Локальний кошторис складається за формою №4.

Кошторисна вартість, що визначається за локальним кошторисом, складається із прямих і загальновиробничих витрат.

Прямі витрати враховують у своєму складі заробітну плату робітників, вартість експлуатації будівельних машин і механізмів та матеріалів, виробів і конструкцій.

Загальновиробничі витрати визначаються за підсумком прямих витрат. Для розрахунку загальновиробничих витрат їхні статті групуються в три блоки:

1 блок – кошти на заробітну плату працівників;

2 блок – відрахування на соціальні заходи згідно із законодавством;

3 блок – кошти на покриття решти статей загальновиробничих витрат.

Всього по кошторису визначається як сума прямих та загальновиробничих витрат.

Окремо в локальному кошторисі виділяють кошторисну трудомісткість і кошторисну заробітну плату.

Кошторисна трудомісткість визначається як сума трудомісткостей по основній роботі, по експлуатації машин і механізмів та по роботам в складі загальновиробничих витрат.

Кошторисна заробітна плата (основна та додаткова) визначається як сума заробітної плати робітників будівельників і монтажників, заробітної плати робітників при експлуатації машин та механізмів, а також заробітної плати працівників в складі загальновиробничих витрат.

Об’єктний кошторис складається на об’єкт в цілому шляхом підсумовування даних локальних кошторисів, з групуванням робіт та витрат за відповідними графами кошторисної вартості «будівельних робіт», «монтажних робіт», «устаткування, меблів та інвентарю», «інших витрат».

В об’єктному кошторисі за даними локальних кошторисів позначаються кошторисна трудомісткість і кошторисна заробітна плата.

Об’єктний кошторис складається за формою №3.

Зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва підприємств будівель, споруд – це кошторисний документ, що визначає повну кошторисну вартість будівництва всіх об’єктів, передбачених Проектом або Робочим проектом, включаючи кошторисну вартість будівельних і монтажних робіт, витрати на придбання устаткування, меблів та інвентарю, а також усі супутні витрати. Розробляється за формою№1.

Кошторисна вартість кожного об’єкта, передбаченого Проектом (Робочим проектом), розподіляється по графах, які визначають вартість: „будівельних

Будівництво деревообробного цеху Форма № 4

(найменування будови)

ЛОКАЛЬНИЙ КОШТОРИС № 02-01-01

Дата добавления: 2015-05-23