Загальні методичні вказівки. Навчання з дисципліни «Соціологія» проходить у формі лекцій, семінарських занять, а також самостійної роботи

Навчання з дисципліни «Соціологія» проходить у формі лекцій, семінарських занять, а також самостійної роботи. Тематичний план курсу передбачає 72 години, з яких 12 годин відводиться на лекції, 18 годин – на семінарські заняття, 42 години – на самостійне вивчення. Програмою передбачено проведення 1 контрольної роботи.

Навчальний матеріал складається з 2 модулів (4 змістових модулів: I –Теоретична соціологія; ІІ – Методологія соціологічних досліджень; ІІІ - Спеціальні соціологічні теорії; ІV – Галузева соціологія).

Аудиторні заняття проводяться у формі семінарські занять, на яких студенти повинні студенти повинні:

- вивчити основи і закономірності функціонування соціологічної науки, виділити її специфіку, розкрити принципи співвідношення методології і методики соціологічного пізнання;

- опанувати соціологічне знання у всьому розмаїтті наукових шкіл, напрямів і концепцій;

- навчитися аналізувати і прогнозувати складні соціальні проблеми і проводити соціологічні дослідження;

- розуміти навколишні соціальні явища і процеси, що відбуваються в сучасній Україні;

- досліджувати актуальні суспільні проблеми розвитку соціальних спільнот і соціальних інститутів, специфіку виникнення, розвитку і вирішення соціальних конфліктів;

- формувати активну цивільну позицію, ціннісні орієнтації в цьому складному і суперечливому світі.

Критерії оцінювання під час вивчення навчальної дисципліни

Контроль успішності навчальної діяльності студента визначаються за допомогою контрольних заходів, передбачених навчальним планом, з обов'язковим зарахуванням підсумкових оцінок за національною шкалою ("відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно"), 100-бальною та ЕСТS.

Контрольні заходи включають у себе поточний, модульний (рубіжний) та підсумковий контроль.

До форм поточного контролю належить оцінювання:

рівня знань під час семінарських, практичних, лабораторних занять;

якості виконання індивідуальної та самостійної роботи.

Поточний контроль здійснюється під час проведення семінарських занять і має за мету перевірку засвоєння знань, умінь і навичок студентом з кожного окремого модуля навчальної дисципліни. У ході поточного контролю проводиться систематичний вимір приросту знань їх корекція.

Поточний контроль здійснюється за чотирибальною шкалою
("відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно"). Протягом модульного періоду студент повинен мати не менше двох оцінок за поточний контроль. Поточний контроль здійснюється відповідно до вимог, а саме: знання базових положень на оцінку «задовільно» (основні теоретичні поняття); знання лекційного матеріалу на оцінку «добре»; знання лекційного матеріалу, аналіз навчальної та наукової літератури на оцінку «відмінно».

Оцінювання здійснюється відповідно до вимог:

«2» - відсутність письмової підготовки, незнання базового матеріалу;

«3» - знання базового матеріалу, орієнтація в лекційному матеріалі;

«4» - знання базового, лекційного та навчального матеріалу;

«5» - вміння аналізувати базовий, лекційний та навчальний матеріал, орієнтація в наукових підходах.

Поточні оцінки (не менше двох) за модульний період додаються, отриманий результат ділиться на кількість отриманих оцінок. При визначенні середньої оцінки за модульний період до уваги беруться усі оцінки, отримані студентом протягом цього періоду, а також позначки про його відсутність на семінарському занятті (заняттях). Незадовільні оцінки та пропущені заняття відпрацьовуються в письмовій, або в усній формі.

Модульний контроль (рубіжний) здійснюється з метою оцінки результатів вивчення певної кількості логічно завершених взаємопов'язаних однорідних тем протягом модульного періоду. При розрахунку успішності студентів з кожного модулю враховуються таки види робіт: аудиторна робота (семінарські, практичні, лабораторні тощо); самостійна та індивідуальна роботи (виконання домашніх завдань, ведення конспектів першоджерел та робочих зошитів, виконання розрахункових завдань, підготовка рефератів та інше); модульний контроль (виконання тестів, контрольних робіт з конкретного модулю або в іншому вигляді передбаченому в робочій навчальній програмі дисципліни). Вони оцінюються за національною системою оцінювання ("відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно").

За 100-бальною шкалою максимальна кількість балів з вищезазначених видів робіт, які використовуються при розрахунку успішності студентів з кожного модуля, становить:

аудиторна робота – 25;

самостійна та індивідуальна робота – 25;

модульний контроль – 50.

Для переводу результатів вищевказаних видів робіт з національної системи оцінювання ("відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно") в 100-бальну вводиться такі коефіцієнти:

для аудиторної роботи – 5;

для самостійної та індивідуальної роботи – 5;

для модульного контролю – 10.

Підсумковий контроль проводиться з метою оцінки результатів навчання на певному освітньому (кваліфікаційному) рівні. Підсумковий контроль проводиться у формі заліку в обсязі навчального матеріалу, визначеного навчальною програмою, у строки, встановлені навчальним планом. Залік - це форма підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з даної навчальної дисципліни за семестр, що проводиться як контрольний захід. Студент вважається допущеним до заліку, якщо він виконав всі види робіт, передбачені навчальним планом. Залік складається студентами в період, передбачений навчальним планом.

Результати складання заліку оцінюються за двобальною шкалою («зараховано», «не зараховано»). Студенти, які не з'явились на залік без поважних причин, вважаються такими, що не склали залік.

Дата добавления: 2015-05-23