Наукова цінність і практична значущість соціальної педагогіки як гуманітарної науки

Основна мета соціальної роботи полягає в регулюванні правових і економічних відносин людини із суспільством, наданні їй допомоги та підтримки у вирішенні проблем, гідному самоствердженні й пов­ноцінному житті. Отже, в центрі уваги соціальної роботи перебуває громадянин, який стає клієнтом соціального працівника і вимагає науково обґрунтованого ставлення до вирішення своїх проблем.

Соціальна робота передбачає вивчення вітальних (елементарних) і вищих потреб суб'єкта (особа, сім'я, колектив, група, община та ін.), а також виявлення потенціалу соціальної сфери, який міг би задовольнити ці потреби згідно з науково обґрунтованими нормати­вами, тобто охоплює дослідницький (пошуковий), діагностичний і творчий (продуктивний) аспекти. Вихідною базою для збирання й аналізу різного за змістом емпіричного матеріалу, різноманітних спостережень, з'ясування суті конкретних соціальних процесів, ситу­ацій, фактів суспільного життя є практика. Вона дає змогу акумулю­вати, осмислити досвід соціальної роботи, теоретично її узагальни­ти і обґрунтувати, тобто надати їй форму системи наукових знань.

У цій системі розрізняються два основні розділи: теоретично-ме­тодичний, фундаментальний (методологія, категоріальний апарат, принципи, закономірності) і прикладний — галузь практичного за­стосування теоретичного й емпіричного знання, наукового забезпе­чення розв'язання конкретних завдань, що постають перед соціаль­ними працівниками. А ці завдання багатогранні й різноманітні. На низовому рівні організації суспільства (сім'я, мікрорайон, трудовий колектив, поселення) ця діяльність передбачає регулювання міжосо-бистісних і групових відносин, соціальне обслуговування населення, коригування девіантної (відхильної) поведінки, консультування, психопрофілактику та інші напрями. На місцевому й регіональному рівнях соціальний працівник покликаний вирішувати також пробле­ми, пов'язані з міграцією, соціоінженерним проектуванням, іннова­ційними заходами у сфері управління та контролю, інші питання.

Об'єктом досліджень теорії соціальної роботи є соціальні відноси­ни. Оскільки вони багатопланові, складні за структурою і змістом, їх вивчають різні соціальні науки. Для соціальної роботи як галузі нау­ки безпосереднє значення мають такі проблеми соціальних відносин:• індивідуальні та сімейні, пов'язані зі слабким фізичним здоров'ям людини, її пригніченістю (одинокість, соціальна ізоляція), жорстокістю, невлаштованістю (бездомність, еміграція та ін.);• соціально-екологічні (охорона навколишнього середовища, забруднення великих промислових центрів, екологічні катастрофи);

• соціально-економічні (зубожіння, неграмотність, безкультур'я,

хронічні хвороби тощо);

• соціальної стратифікації (майнове розшарування, нерівність у

суспільстві, поділ його на "вищі" й "нижчі" класи, верстви, еко­

номічна експлуатація, технократичні маніпуляції тощо);

• поведінкового функціонування індивідів, груп, спільностей (деві­

ація, наркоманія, алкоголізм, інші соціальні відхилення);

• символізації і моделювання соціуму та свого місця в ньому; най­

частіше ці проблеми виражаються в неадекватних образах, низь­

кій самоповазі, втраті честі й моралі, недосяжних життєвих цілях;

із ними пов'язані відчуження, соціальні забобони, дегуманізація

цінностей (проституція, бродяжництво, люмпенізація, шахрай­

ство тощо);

• комунікації, пізнавальних властивостей і нормативних оцінок

(одинокість, невігластво, брутальність тощо);

• політичних режимів і структур влади, від яких значною мірою зале­

жить стабільність суспільства, активність людей в ньому і їхнє соці­

альне самопочуття (тоталітаризм, авторитарність, демократія).

Дата добавления: 2015-05-23