ІНВестиції, їх залучення і використання в Україні

Важливу роль в розвитку національної економіки відігра­ють іноземні інвестиції. Залучення коштів іноземних інвес­торів сприяє активізації інвестиційного процесу, впроваджен­ню нових технологій, використанню передового зарубіжного досвіду, розвитку малого і середнього бізнесу, зростанню інвес­тиційного потенціалу територій та ін. У період переходу до ринкової економіки іноземні інвестиції використовують для розвитку базових (ракетно-космічна, літакобудівна, суднобу­дівна, інформаційна, біотехнологічна) та інших галузей (хар­чова, переробна, торгівля, легка промисловість та ін.).

Іноземні інвестиції — це цінності, що іноземні інвестори вкладають в об'єкти інвестиційної діяльності в Україні з ме­тою одержання прибутку або досягнення соціального ефекту. Іноземними інвесторами є суб'єкти, які проводять інвестицій­ну діяльність на території України. Це фізичні особи, які не проживають постійно в Україні, юридичні особи — нерезиден­ти, іноземні держави, міжнародні урядові та неурядові органі­зації та ін. Іноземні інвестиції за складом інвестиційних ре­сурсів можуть здійснюватися у вигляді: іноземної валюти, ва­люти України (при реінвестиціях), рухомого і нерухомого май­на, майнових прав, корпоративних прав, цінних паперів, гро­шових вимог і прав на вимоги виконання договірних зобов'я­зань (гарантованих банками), прав інтелектуальної власності, прав на здійснення господарської діяльності (на користування надрами та природними ресурсами) та інших цінностей. За­гальною вимогою до видів інвестицій є оцінювання у ВКВ, під­тверджене країною-інвестором або міжнародними торговель­ними угодами.

Формами проведення іноземних інвестицій є: участь у спільному з українськими інвесторами підприємстві (в процесі створення або шляхом придбання діючих підприємств); ство­рення (або придбання) підприємств, що повністю належать іноземним інвесторам; створення (придбання) філій та підроз­ділів іноземних юридичних осіб; придбання нерухомого та ру­хомого майна, придбання акцій, облігацій та інших цінних па­перів, прав на користування землею та використання природ­них ресурсів та інших майнових прав. Оцінювання іноземних інвестицій здійснюється у ВКВ та у валюті України за домов­леністю сторін на основі цін міжнародних ринків або ринку України. Перерахування сум відбувається за офіційним кур­сом валюти України.

Для іноземних інвесторів на території України встанов­люється національний режим інвестиційної та іншої госпо­дарської діяльності. Для окремих суб'єктів може встановлюва­тися пільговий режим. Надаються гарантії захисту іноземних інвестицій, які стосуються гарантій щодо примусових вилу­чень, незаконних дій державних органів та їх посадових осіб. Передбачається надання компенсацій і відшкодування збитків іноземним інвесторам у випадках порушення державними ор­ганами вимог законодавства щодо іноземних інвестицій. Від­шкодування збитків може включати врахування упущеної ви­годи і моральної шкоди.

Упущена вигода — це дохід або прибуток, який міг би одер­жати суб'єкт інвестування у разі здійснення інвестицій і який він не одержав внаслідок дії обставин, що не залежать від ньо­го, якщо величину передбаченого доходу можна обґрунтувати. Законодавством України надаються також гарантії переказу доходів, одержаних внаслідок здійснення інвестицій за кордо­ном, а також повернення майна у разі припинення інвестицій­ної діяльності.

Особлива роль належить залученню іноземних інвестицій на основі концесійних договорів та угод про спільну інвести­ційну діяльність. Пільговий режим залучення іноземних ін­вестицій запроваджено у спеціальних (вільних) економічних зонах. За умовами вкладання та участю суб'єктів інвестицій­ної діяльності в експлуатації об'єктів іноземні інвестиції поді­ляються на кілька форм, які відображено на рис. 14.2.

Прямі інвестиції — це вкладання цінностей у статутні капі­тали в обмін на корпоративні права, емітовані господарськими товариствами. Прямі інвестиції передбачають встановлення довгострокових відносин між інвестором і підприємством.

Така участь в капіталі передбачає здійснення стійкого впливу на його розвиток з боку інвестора. Інвестиції вважаються пря­мими в тому разі, якщо інвестор володіє контрольним пакетом акцій (часток) господарського товариства. А величина конт­рольного пакета акцій може змінюватись в певних межах, за­лежно від розподілу акцій між акціонерами (учасниками). Портфельні інвестиції — це капіталовкладення, які передба­чають придбання акцій, боргових та похідних цінних паперів. При цьому суб'єкт інвестування не має контролю над підпри­ємством. Як правило, портфельні інвестиції передбачають при­дбання активів на фінансовому ринку. У світовій практиці для віднесення інвестицій до прямих прийнято критерій в 10 % во­лодіння акціями (паями у статутному капіталі емітента).

До інших інвестицій належать операції, що не входять до складу прямих і портфельних інвестицій, а також резервних активів. Це, зокрема, торговельні (комерційні кредити); пози­ки (довгострокові та короткострокові), що використовуються а метою фінансування зовнішньоекономічних операцій, та ліквідні депозити (до запитання), що залучаються комерцій­ними банками, кредитними спілками, будівельними товарист­вами та іншими фінансовими установами. До цих інвестицій також зараховують операції з інвестування, що проводяться у готівковій формі, а також реінвестування доходів, одержаній! у національній валюті.

Прямі інвестиції поділяються на: 1) інвестиції, що прово­дяться за кордоном; 2) інвестиції в економіку України. А порт­фельні та інші інвестиції складаються з активів та зобов'язань. Операції з фінансовими активами охоплюють купівлю (про­даж) зарубіжних цінних паперів (акцій, інвестиційних серти­фікатів, облігацій, деривативів та ін.). Фінансовими зобов'я­заннями є операції з вітчизняними цінними паперами. До ін­ших інвестицій належать такі активи: готівка, залишки на поточних рахунках та депозити комерційних банків, позики та інші активи. Зобов'язання охоплюють готівку в національ­ній валюті, залишки на поточних та депозитних рахунках у банках-резидентах, торговельні кредити й аванси, залучені для забезпечення експорту товарів і послуг, та інші зобов'я­зання.

Спільна інвестиційна діяльність передбачає здійснення спільної виробничої кооперації без створення юридичної осо­би. Така діяльність проводиться на основі договору (контрак­ту) між сторонами. При цьому передбачено проведення окре­мого бухгалтерського обліку та складання звітності про опера­ції, пов'язані з використанням таких договорів (контрактів). Для забезпечення розрахунків за операціями спільного вироб­ництва і кооперації відкриваються окремі рахунки в установах банків України. Для суб'єктів спільного інвестування встанов­лено пільги з митного оподаткування.

Аналіз іноземних інвестицій передбачає визначення їх га­лузевої та регіональної структури. В Україні за галузями най­більші обсяги прямих іноземних інвестицій здійснюють в хар­чову промисловість, торгівлю, машинобудування і металооб­робку, фінанси, кредит і страхування, транспорт і зв'язок, па­ливну промисловість, будівництво та промисловість будма­теріалів, чорну і кольорову металургію та ін. Щодо регіонів, найбільші обсяги прямих іноземних інвестицій зареєстровано в м. Києві, Київській області, Дніпропетровську, АР Крим, Одеській та Черкаській областях.

Дата добавления: 2015-05-23