Сировина, виробництво

Господарське мило: сировина, виробництво, властивості, асортимент

Ринок мийних засобів. Сутність мийного процесу

Мийних, вибілюючих, водопом'якшувальних засобів, антистатиків.

Мийні засоби за природою миючої речовини поділяють на мила і синтетичні мийні засоби.

Рис. Схематичне зображення мийного процесу:

/ - частинки бруду на поверхні матеріалу; 2 - адсорбція миючої речовини на частинці бруду; 3 - відрив частинки бруду у мийний розчин; 4 - частинки бруду з адсорбованою миючою речовиною у мийному розчині; 5 - піна (бульбашки повітря з адсорбованими молекулами миючої речовини); 6 - частинки бруду і бульбашки піни, які з'єдналися і рухаються вгору; 7 - адсорбційний шар миючої речовини на межі розподілу "повітря – вода.

Мило є мийним засобом, основною активною частиною якого є натрієві або калієві солі жирних кислот.

Для отримання господарського мила використовується різноманітна сировина, яке істотно впливає на органолептичні показники якості мила - колір, запах, а також мийну дію та здатність до зберігання первинних властивостей.

· Насичені жирні кислоти:

- пальмітинова (надає милу твердість і хороші піноутворюючі властивості),

- стеаринова (посилює миючу дію мила в гарячій воді),

- лауринова («допомагає» милу краще розчинятися в холодній воді, збільшує його миючу здатність, зменшує набухання).

· Ненасичені жирні кислоти: олеїнова, лінолева, ліноленова

(мило відрізняється рідкою або мазеподібної консистенцією, легко окислюється по подвійних зв'язках і швидко прогоркає, зате милиться в холодній воді).

Джерелом жирних кислот є натуральна органічна жирова сировина тваринного або рослинного походження і жирозамінників.

· Жири

- тваринні (яловичий, свинячий, баранячий)

- риб,ячі

- морських товарин

Для виготовлення господарського мила використовують тільки технічні тваринні жири, які отримують з сировини, не придатного для харчових цілей. При необхідності жири вибілюють і дезодорують.

· Саломас - сировина рослинного походження.

Це продукт гідрогенізації ненасичених жирних кислот, що містяться в рідких рослинних жирах.

Харчовий саломас використовують для приготування маргарину і м'якого масла, технічний саломас - для виробництва господарського мила. Мило з великим вмістом саломасу швидко прогоркає, розбухає у воді, на дотик жорстке, непластичне.

· Соапсток світлих олій і жирів - утворюється при очищенні (рафінуванні) жирів і масел розчинами лугів. Він надає милу жорсткість, підвищене розмокання, а при поганому очищенні - темний колір і неприємний запах.

· Жирозамінники (синтетичні жирні кислоти (СЖК).

Їх отримують з нафтопродуктів, вони надають милу темний колір і неприємний запах.

Розчини СЖК володіють слабкою мийною дією та низькою піноутворювальною здатністю.

· Каніфоль - підвищує розчинність мила в холодній воді та піноутворення, уповільнює прогоркання, але при зберіганні викликає пожовтіння і збільшує липкість мила.

· Нафтенові кислоти отримують, обробляючи лугом нафту і нафтопродукти (милонафт).

· Є інформація про застосування в якості жірозамінної добавки так званого мікробного жиру, одержуваного при виробництві кормових дріжджів.

· Їдкий натрій (каустик, каустична сода) і карбонат натрію (кальцинована сода) - використовується для омилення нейтральних жирів і нейтралізації вільних (розщеплених) кислот.

· Крім того, у провадженні господарського мила використовують силікат натрію, який усуває липкість мила при введенні каніфолі. Для додання милу непрозорості і білого кольору можуть бути використані титанові і цинкові білила.

Виготовляють господарське мило в спеціальних ємностях (варильних котлах). Нагріті жири обмилюють їдким лугом (зазвичай каустичною содою). У результаті реакції у варильних котлах утворюється однорідна в'язка рідина, що гусне при охолодженні - мильний клей (вміст жирних кислот 40%). Такий продукт має назву "клейового мила ". Спосіб отримання клейового мила прийнято називати "прямим методом".

"Непрямий метод" отримання мила полягає в подальшій обробці мильного клею, який піддають відсолюванню - обробці електролітами (розчинами їдкого лугу або хлористого натрію), в результаті відбувається розшарування рідини: верхній шар - мильне ядро (містить не менше 60% жирних кислот); нижній шар - підмильний луг, розчин електроліту з великим вмістом гліцерину (також містить забруднюючі компоненти, що містилися у вихідній сировині). Отримане в результаті непрямого методу мило носить назву "ядрового".

Вищий сорт мила – піліроване, отримують при перетиранні висушеного ядрового мила на валиках пілірної машини. При цьому вміст жирних кислот підвищується до 72-74%, поліпшується структура мила, його стійкість до усихання, прогорання та дії високих температур при зберіганні.

При використанні в якості лугу каустичної соди отримують тверде натрієве мило. М'яке або навіть рідке калієве мило утворюється, коли застосовується каустичний поташ.

Дата добавления: 2015-05-23