Які існують підходи до визначення поняття „прибуток”?

З чого складається кінцевий фінансовий результат діяльності підприємства?

Кінцевий фінансовий результат (прибуток або збиток) складається з:

1) фінансового результату від реалізації продукції, робіт та послуг. Величина цього прибутку чи збитку визначається як різниця між виручкою від реалізації продукції у продажних цінах без ПДВ, АЗ і витратами на її виробництво і збут.

2) фінансового результату від іншої реалізації:

а) послуг ремонтних, транспортних цехів;

б) продукції підсобного господарства;

в) реалізації майна підприємства;

3) фінансового результату від позареалізаційних операцій:

а) володіння корпоративними правами (пай у статутних фондах інших юридичних осіб);

б) надання комерційного кредиту;

в) здавання майна в оренду;

г) операції з тарою;

д) банківські депозити;

е) доходи від облігацій та інших цінних паперів;

є) прибуток від біржової гри;

ж) отримання сум штрафів, пені, неустойок (за порушення умов договорів, правил перевезень вантажів, за затримку проходження платіжних документів).

Прибуток — це складна економічна категорія, тому існують різні підходи щодо визначення даного поняття. Розглянемо основні з них – „економічний” і „бухгалтерський” —які класифікуються як базові.

Суть економічного підходу така: прибуток (збиток) — це приріст (зменшення) капіталу власників, що мав місце в звітному періоді. Економічний прибуток можна обчислити або на основі динаміки ринкових оцінок капіталу (тобто для компаній, що котирують свої цінні папери на біржах — саме в цьому випадку можна одержати відносно об’єктивні дані про зміну вартості капіталу власників), або за даними ліквідаційних балансів на початок і кінець звітного періоду.

Проте у будь-якому випадку значення розрахованого прибутку буде умовним. Тому більш обґрунтованим представляється бухгалтерський підхід до визначення прибутку. Такий підхід характеризує прибуток (збиток), як позитивну (негативну) різницю між доходами підприємства і її витратами. Оскільки поняття доходів і витрат можуть бути визначені як по суті (визначення суті цих понять було дане вище), так і кількісно (дані про доходи і витрати акумулюються в системі обліку), зазначене визначення менш схоластичне і представляється прийнятним для практичного використання. Обчислений таким чином прибуток називають бухгалтерським.

Можна виділити дві основні відмінності між економічним і бухгалтерським підходом. По-перше, на відміну від економічного в бухгалтерському підході чітко ідентифікуються елементи прибутку, тобто види доходів і витрат і ведеться відособлений їх облік. Тому завжди є об’єктивна інформаційна база для розрахунку прибутку як кінцевого фінансового результату.

По-друге, різне трактування так званих реалізованих і нереалізованих доходів. Представимо ситуацію, коли ринкова ціна на деякі активи підприємства (наприклад, будівля) зросла. В рамках економічного підходу власники підприємства одержали прибуток; що стосується бухгалтерського підходу, то такий прибуток визнавати не поспішає з причин суб’єктивності оцінки, ефемерності результату і т.п. На думку бухгалтера, прибуток виникає лише в тому випадку, якщо будівля продана за дійсно високою ціною.

Разом з тим відзначимо, що обидва розглянуті підходи в принципі не суперечать один одному; більш того, економічний підхід корисний для розуміння сутності прибутку, бухгалтерський — для розуміння логіки і порядку її практичного обчислення.

Дата добавления: 2015-05-24