Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Теоретичні відомості. Контрольні запитання




Контрольні запитання

1. У чому полягає явище внутрішнього фотоефекту?

2. У чому полягає принцип дії вентильного фотоелемента?

3. Опишіть будову та принцип дії селенового елемента.

4. Що називається інтегральною чутливістю фотоелемента?

5. Як визначається інтегральна чутливість фотоелемента в цій лабораторній роботі?

 

7.4.3. ЛАБОРАТОРНА РОБОТА "Вивчення роботи оптичного квантового генератора"

 

Мета роботи: вивчити будову та принцип дії газового лазера, визначити основні технічні характеристики лазера -довжину хвилі його випромінювання та енергію кванта.

Прилади та обладнання: гелій-неоновий газовий лазер, дифракційна решітка, екран, міліметрова лінійка.

Питання для підготовки до лабораторної роботи

1. Рівноважна та інверсна заселеність енергетичних рівнів.

2. Індуковане випромінювання.

3. Лазери, принцип дії і застосування в медицині.

Додаткова література

1. Ливенцев Н.М. Курс физики. - М.: Высшая школа, 1978. - Ч. 2.

2. Ремизов А.Н. Медицинская и биологическая физика. - М.: Высшая школа, 1996.

Розглянемо будову та принцип дії газового гелій-неонового лазера (рис. 7.17). Прилад складається з трубки 1, наповненої сумішшю газів: гелія (під парціальним тиском 1 мм рт. ст.} та неона (під парціальним тиском 0.1 лш рт.

ст.). Атоми неона є випромінюючими (робочими), атоми гелія - допоміжними, які необхідні для створення інверсної заселеності енергетичних рівнів атомів неона. Збудження атомів гелія досягають за допомогою тліючого електрич­ного розряду. Для створення тліючого розряду в трубку 1 вмонтовані електроди 2 і З, під'єднані до джерела електрич­ного струму.

Рис. 7.17.Будова газового гелій-неонового лазера.

На рис. 7.18 зображена система енергетичних рівнів атомів гелію та неона. Під дією електричного розряду атоми гелію переходять на збуджений рівень 2. Внаслідок непруж-ного зіткнення атоми гелія передають енергію атомам неона, які, збуджуючись, накопичуються на двох близько розташованих метастабільних рівнях 3. Таким чином, у трубці створюється середовище з інверсною заселеністю енергетичних рівнів.

Рис. 7.18. Система енергетичних рівнів атомів гелія та не­она.

Спонтанний перехід окремих атомів з двох мета­стабільних рівнів 3 на проміжний рівень 2 викликає появу фотонів, які спричинюють індуковане (вимушене) когерентне випромінювання з довжинами хвиль нм

(червоний діапазон) та (інфрачервоний діапазон). Для збільшення потужності випромінювання трубку 1 розміщують в дзеркальному резонаторі (рис. 9.38). Відбиваючись від дзеркал і проходячи багато разів вздовж вісі трубки, потік фотонів залучає до індукованих переходів дедалі більшу кількість атомів внаслідок чого інтенсив­ність випромінювання збільшується. Трубка 1 з торців закрита плоскопаралельними пластинками 4, які розташовані під кутом Брюстера до вісі трубки. Таке положення пластинок призводить до плоскої поляризації лазерного випромінювання.

Для визначення довжини хвилі випромінювання лазера в цій лабораторній роботі пропонується використати диф­ракційну решітку. Вона становить скляну пластинку, на яку через рівні проміжки а нанесені паралельні непрозорі штрихи шириною Величина називається періодом (або постійною) дифракційної решітки. При освіт­ленні решітки монохроматичним світлом відбувається яви­ще дифракції, внаслідок якої на екрані, розташованому за решіткою, спостерігається дифракційна картина (рис.7.40).

При нормальному падінні світла на решітку головні дифракційні максимуми характеризуються умовою

де - постійна решітки; - довжина хвилі випромінюван­ня; - кут, на який відхиляються промені, що утворили даний максимум; - ціле число, що називається порядком максимуму . Якщо нам відомі значення d, та то довжину хвилі випромінювання, що проходить крізь дифракційну решітку, визначають за такою форму­лою:

Оскільки, як правило, кути дифракції φ k є малими, можна вважати, що

де - відстань на екрані між максимумами нульового та -того порядків; - відстань між решіткою та екраном.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-24; Просмотров: 360; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.012 сек.