Інформаційні засоби вивчення курсу інформатики. Аналіз підручників та посібників з курсу інформатики

Програмні засоби вивчення курсу шкільної інформатики. Склад програмного забезпечення класу обчислювальної техніки. Базове і додаткове програмне забезпечення

Для забезпечення курсу інформатики необхідні наступні програмні засоби:

1. Клавіатурний тренажер (TRK, Baby) – для оволодіння клавіатурою ПК.

2. Операційна система (MSDOS, Windows) – для засвоєння правил роботи із системою введення-виведення інформації та її збереження на зовнішніх носіях.

3. Операційна оболонка (NC, VC, FAR) – для засвоєння правил роботи з файлами, що зберігаються на зовнішніх носіях.

4. Редактор текстів (Лексикон, WordPad, MS Word) – для засвоєння правил уведення, редагування і збереження текстів на ПК.

5. Графічний редактор (Paint, Corel Draw) – для засвоєння правил виконання на ПК малюнків, схем, креслень.

6. Електронні таблиці (Super Calc, Excel) - для засвоєння правил виконання значних за обсягом розрахунків і для ознайомлення з діловою графікою.

7. Системи керування базами даних (Dbase, Clipper, Access) – для засвоєння правил створення, редагування, упорядкування, пошуку і нагромадження інформації в базах даних.

8. Довідкова інформаційна система. Експертна система (Bess, Guru, Firstclass).

9. Набір прикладних програм цільового призначення (педагогічні програмні засоби для вивчення різних навчальних предметів).

10. Набір програм для роботи в глобальній мережі Internet – для перегляду і створення web-сторінок, роботи з електронною поштою і телеконференціями, файловими архівами, пошуковими машинами і т.д.

11. Діалоговий інтерпретатор (компілятор) однієї з мов програмування (Basic, Pascal, C, Visual Basic, Delphi) – для ознайомлення з правилами складання, уведення, виконання і налагодження програм на ПК.

Залежно від типу ПК техніки, складу наявного науково-методичного і програмного забезпечення, а також залежно від професійної підготовки і досвіду роботи, вчитель може самостійно добирати методичні шляхи розв’язання освітніх задач курсу, вносити необхідні корективи в порядок вивчення тем програми, а також змінювати кількість годин, необхідних для засвоєння навчального матеріалу з окремих тем програми. Окремі питання програми можуть вивчатися тільки в порядку ознайомлення. Відповідно з обраною методикою вивчення курсу, учитель може підбирати відповідні навчальні посібники і дидактичне забезпечення, віддаючи перевагу тим, чи іншим з них, або ж певним чином поєднуючи їх.

На сьогоднішній день існують наступні навчальні посібники для вивчення інформатики в середніх загальноосвітніх закладів таких авторів: Верлань А.Ф.; Жалдак М.І., Морзе Н.В.; Гаєвський; Зарецька І.Т., Гуржій; Колодяжний Б.Г.; Руденко В.Д.; Угринович Н.; Шост Д.М.; Касаткін В.Н.

17. Форми організації навчальної роботи учнів на уроках інформатики. Підготовка вчителя до уроку.

Поняття форми використовується щодо навчання в двох варіантах: як форма навчання і як форма організації навчальної діяльності. У загальній дидактиці прийнято розрізняти конкретні форми навчання учнів за такими ознаками:

1) кількість учасників спільної діяльності:

¤ індивідуальна (взаємодія вчителя з одним учнем (репетиторство, консультації));

¤ групова (робота в групах, які складаються на різних основах);

¤ фронтальна (робота вчителя з цілим класом в єдиному темпі і з спільними задачами);

¤ колективна (учні класу розглядаються як цілісний колектив зі своїми лідерами і особливостями взаємодії);

¤ парна робота (між двома учнями).

2) роль учасників навчального процесу (в залежності хто управляє вчитель чи учень).

На вибір організаційних форм впливає і зміст навчання, база знань учнів і вчителя, досвід діяльності та ін.

Форма організації навчання обмежена рамками часу, конструкції окремої ланки процесу навчання. Форми організації навчання означають певний вид занять – урок, екскурсія, факультативне заняття, екзамен, гурток, олімпіада та ін.

Організаційні форми навч. діяльності мають специфіку, яка визначається особливостями науки і шкільного предмета інформатики.

Дедуктивний характер інформатики як предмета – абстрактність і загальність понять інформатики, фактів і пов’язаних з ними способів діяльності, які потребують забезпечення свідомого засвоєння і закріплення, створення фонду дійових знань, на яких ґрунтується здобування нових.

Сьогодні найбільш розповсюдженою у школах є класно-урочна форма навчання.

Її переваги: чітка організаційна структура, зручність управління діяльністю в класі, можливість колективної взаємодії і вирішення навчальних завдань, постійний емоційний вплив особистості вчителя на дітей, економія часу навчання.

Її недоліки: орієнтація на середнього учня, трудність врахування індивідуальних особливостей дітей, однаковий темп і ритм роботи, обмежене спілкування між учнями.

Основною формою організації навч.вих. роботи з учнями з інформатики в сучасній школі залишається урок, що є основою класно-урочної системи навчання. Характерними ознаками якої є постійний склад учнів, строге визначення змісту навчання, певний розклад навчальних занять, поєднання індивідуальної і колективної форм роботи учнів, провідна роль вчителя, система перевірки і оцінювання знань учнів.

Характерні ознаки уроку такі:

1. Наявність певних освітніх, виховних, розвиваючих завдань.

2. Добір конкретного навч. матеріалу і рівнів його засвоєння відповідно до поставлених завдань.

3. Досягнення поставлених цілей шляхом добору відповідних засобів і методів навчання.

4. Організація відповідної навч. діяльності учнів.

Мета уроку носить триєдиний характер і поєднує три взаємопов’язані аспекти: пізнавальний, розвиваючий, виховний.

Пізнавальний аспект пов’язаний із забезпеченням таких вимог:

1. Вчити та навчити кожного учня самостійно опановувати знання.

2. Забезпечити виконання головних вимог до оперування знаннями: повнота, глибина, свідоме володіння та застосування знань, системність, систематичність, гнучкість, оперативність, міцність знань.

3. Формувати навички безпомилкового виконання дій, доведення їх до автоматизму завдяки багатократним повторенням.

4. Формувати вміння поєднання знань і навичок, які забезпечують успішність діяльності.

5. Формувати знання – це те, що учень повинен знати і уміти в результаті роботи на уроці.

Для розв’язання пізнавальних завдань уроку дії вчителя повинні бути такими:

1. Визначити зміст програмних знань учнів, які формуються на уроці.

2. Виявити підсумкові рівні сформованості знань, що виділені в програмі відповідно до державних стандартів.

3. Конкретизувати одержані відомості з урахуванням підготовленості класу і місця уроку в системі уроків за темою, що вивчаються.

Розвиваючий аспект – це найбільш складний для вчителя аспект досягнення мети, з яким він майже завжди пов’язує певні ускладнення, це пояснюється тим, що один і той самий розвиваючий аспект мети уроку може бути сформульований для триєдиних цілей кількох уроків, а іноді для уроків цілої теми. Він пов’язаний з розвитком мислення, мови, сенсорної та рухової сфери.

Виховний аспект пов’язаний з формуванням відношень учнів з навколишнім світом і їх соціалізацією.

Процес виховання на уроці повинен бути неперервним. Учитель повинен здійснювати цілеспрямований вплив на учнів, виходячи з особливостей класу, тобто управляти виховним процесом. Для цього в одних випадках буває необхідним звернути особливу увагу на виховання дисциплінованості, в інших – охайності, в третіх – наполегливості в навчанні та ін.

Будь-який урок має свій зміст і свою структуру.

Загальна дидактична структура уроку:

1. Актуалізація попередніх знань і способів дій.

2. Формування нових знань і способів дій.

3. Застосування знань, тобто формування умінь.

Підготовка учителя до уроку:

Планування роботи вчителя здійснюється перед кожним семестром (складається календарний план), а протягом учбового року складаються тематичні плани і плани конспектів кожного уроку.

Календарний план затверджується адміністрацією школи і містить учбовий матеріал згідно шкільної програми, розділений на уроки. Вчитель може вносити корективи в календарний план на основі об’єктивних обставин: стан успішності і конкретні умови роботи класу.

Календарний план може мати такий вигляд:

№ уроку	Тема	Кількість годин

або

№ уроку	Тема	Повторення	Загальне устаткування	Навчально методичні засоби	Програмні засоби	Кількість годин

В тематичному плані чітко планується система уроків, повторень з метою актуалізації опорних знань і поточного повторення для закріплення раніше вивченого, наприклад:

№ тижня	№ уроку	Дата проведення	Тема	Практичні уроки

План-конспект уроку складається обов’язково на кожне заняття і може бути перевірений адміністрацією, будь-яким викладачем чи вищими інстанціями. В план-конспект входить:

1. Організаційний момент.

2. Оголошення теми.

3. Постановка цілей (проговорюється).

4. Актуалізація знань.

5. Зміст (план) нового матеріалу.

6. Закріплення.

7. Підведення підсумків, ДЗ.

Також можна вказувати наочне забезпечення і літературу.

Дата добавления: 2015-05-24