ГЛОСАРІЙ. Князівство – історична суспільно-політична і військова структура або територіальне утворення правителем якого був князь

Князівство – історична суспільно-політична і військова структура або територіальне утворення правителем якого був князь.

Мона́рхія — форма державного правління, за якої найвища державна влада повністю (необмежена, абсолютна монархія) або частково (обмежена, конституційна монархія) належить одній особі — спадкоємному монархові.

Добжи́нський О́рден (лат. milites Christi, milites Prucie, fratres de Dobrin, «воїни Христові», «воїни Пруссії», «Добринські брати»; пол. Dobrzynscy bracia, «Добжинські брати») — чернечий лицарський орден заснований у першій половині 13 століття мазовецьким князем Конрадом із німецьких і польських лицарів у ході Північних хрестових походів на території сучасної Польщі. Названий за іменем головної резиденції ордену в замку Добжин. Також відомий як Добринський Орден, Мазовецький Орден або Орден зірки і хреста.

Китаєцентризм (англ. Sinocentrism; яп. 中華思想, 華夷思想; кит. 中国中心主义) — світоглядна система у Східній Азії, за якою у цілому світі, наповненому «варварами», лише Китай є центром цивілізації, культури і філософії, а також головним просвітителем «варварських» народів. Дана система обґрунтовувала провідну роль Китаю в регіоні і світі впродовж 2 останніх тисячоліть.

Правосла́вна Це́рква^[1] (Вселенська Православна Церква, Кафолічна Православна Церква, Вселенське Православ'я, Православ'я) — друга за чисельністю внутрішньо єдина християнська спільнота у світі, яка існує з часу її заснування Ісусом Христом та його апостолами і у рамках якої передається Священне Передання, важливою складовою якого є Святе Писання.

Назва Галицьке Євангеліє може означати:

· Крилоське / Галицьке Євангеліє - рукописне Євангеліє від 1144 року.

· Євсевієве / Галицьке Євангеліє — перепис фрагментів тексту Євангелія від Іоанна від 1283 року.

· Галицьке євангеліє — рукописне Євангеліє апракос, що написане у 1357 році.

Візантійське мистецтво — стиль в образотворчому мистецтві й архітектурі, що зародився в 4-5 століттях у Візантії (столиці Східної Римської імперії) і поширився в Італії, через Балкани, в Київській Русі, де він існував впродовж багатьох століть.

Образотво́рче мисте́цтво — мистецтво відображення сущого у вигляді різних образів, зокрема таких як художні образи на площині (графіка, малярство тощо) та в просторі (скульптура).

Фактура (лат. factura – оброблення, побудова) ^[1]

1. Особливості побудови та оздоблення поверхні предмета.

2. Фактура у живописі та архітектурі – своєрідність художньої техніки.

3. Фактура у музиці – сукупність елементів музичної тканини.

4. Рахунок за проданий товар із зазначенням його кількості та вартості.

Дата добавления: 2015-05-24