Методика проведення фізкультурно-оздоровчих заходів в режимі навчального дня (завдання та вимоги до проведення)

Сприятливі періоди розвитку фізичних якостей у дітей шкільного віку

№	Фізичні якості	стать	Вік
6-7	7-8	8-9	9-10	10-11	11-12
1.	М’язова сила	х/д	/3	/3	3/3	-	3/5	/4
2.	Швидкість	х/д	3/3	5/5	5/5	5/5	3/4	/5
3.	Витривалість	х/д	-	5/3	5/3	-	5/4	5/5
4.	Швидкісно-силові	х/д	-	3/3	-	5/5	3/5	-
5.	Спритність	х/д	5/5	5/5	5/5	5/5	5/5	-
6.	Гнучкість	х/д	/2	/3	-	5/3	-	/4

Примітка: 5 – найкращий період розвитку (високий)

4 – достатній, вищий за середній

3 – задовільний

2 – низький

Для правильної організації навчального процесу з фізичної культури необхідно знати стан розвитку фізичних якостей кожного школяра. Оцінити їх можна за допомогою експрес-тестів, поданих у програмі: стрибки у довжину з місця, біг на 30 м, метання набивного м'яча (маса — 1 кг), стискання кисті.

Основними формами роботи з фізичного виховання в режимі навчального дня є гімнастика до уроків, фізкультхвилинки під час уроків, ігри та фізичні вправи на перервах і в групах подовженого дня. Зміст цих занять визначається змістом уроків фізичної культури відповідного класу. Систематичне проведення таких заходів сприяє фізичному розвитку дітей, підвищенню розумової працездатності И успішності, виховує дисциплінованість і організованість,

Гімнастика до уроків Гімнастика до уроків проводиться щодня в школі перед початком уроків. Перед нею стоять переважно оздоровчі і виховні завдання. Ці заняття позитивно впливають на організм, сприяють формуванню вправами.

Гімнастику до уроків у початкових класах проводять учителі-класоводи або спеціально виділені для цього учні-старшокласники, які добре знають вправи, вміють пояснити їх, обізнані з відповідною термінологією та основами методики проведення цих занять.

Якщо гімнастика проводиться не в одному, а в кількох паралельних класах, то керівники можуть чергуватись. Наприклад, перші два тижні веде гімнастику один учитель-класовод, два наступні - інший. Коли паралельних класів два або чотири, для більшої чіткості доцільно складати графік проведення гімнастики до уроків.

Заняття гімнастикою починаються за дзвоником за 12-15 хв. до початку уроків і закінчуються за 5 хв до початку першого уроку,

У теплі дні гімнастику проводять на відкритому повітрі /на подвір"ї або шкільному спортивному майданчику/, а в холодні дні і негоду в приміщенні /коридорі, залі/ при відкритих кватирках. За кожним класом для проведення гімнастики закріплюють певне місце, яке має відповідати санітарно- гігієнічним нормам.

Перед початком гімнастики учні шикуються на відведеному для кожного класу або кількох класів місці.

Учні виходять на гімнастику в звичайній шкільній формі.

Комплекс гімнастики до уроків складається з 6-8 вправ. На початкуїївиконується короткочасна ходьба, яка проводиться в бадьорому темпі. В прохолодну погоду на майданчику після ходьби доцільний нетривалий біг на місці, після якого учні знову переходять на ходьбу.

Після ходьби виконують вправи для м"язів плечового поясу, грудної клітки та формуванню правильної постави. Наступні вправи добирають для м"язів.тулуба, які сприяють формуванню правильної постави та підвищують діяльність внутрішніх органів. Потім проводять вправи для м"язів ніг, що посилюють діяльність органів кровообігу і дихання.

У комплексі слід добирати такі вправи, які зручно виконувати у звичайному одязі.

Кожну вправу повторюють 6-10 разів. Кількість повторень залежить від характеру вправ. Складні вправи повторюють 8 разів ті, що потребують меншої затрати зусиль - 10 разів.

Пояснення вправ гімнастики до уроків має бути зрозумілим, чітким і виразним. Показувати вправи треба без напруження, правильно і красиво.

Кожна вправа комплексу починається з певного вихідного положення. Тому перед початком вправи треба подати команду: "Вихідне положення - прийняти". Коли учні підготувались до виконання вправи, подається наступна команда: "Вправу починай". Керівник повинен весь час стежити за правильним виконанням вправ, своєчасно і вміло давати вказівки.

Дуже важливо при цьому звертати увагу на правильність дихання. Необхідно постійно стежити за диханням учнів, підказувати їм, коли слід робити вдихання, а коли видихання. Після кожної вправи роблять- невеличку лаузу /10-15с/для відпочинку і регулюють дихання. Цю паузу використовують для пояснення учням наступної вправи;

Комплекси гімнастики до уроків рекомендується змінювати через кожні два- три тижні; цей період залежить від зацікавленості дітей ї ступеня засвоєння вправ даного комплексу. До комплексів включають вправи, вже вивчені на уроках фізичної культури або аналогічні їм. При повторенні вправ потрібно вносити деякі зміни й ускладнення в характері виконання їх або змінювати вихідні положення тулуба, рук, ніг.

Гімнастику до уроків повинні виконувати всі учні. Якщо учень переніс певне захворювання, йому можуть бути протипоказані фізичні вправи. В такому разі з лікарем погоджується питання про те, чи може учень виконувати гімнастику до уроків взагалі.

Закінчується виконання гімнастики до уроків спокійною ходьбою /у приміщенні - ходьба на місці/, під час перебування на вулиці слід застосовувати вправи на дихання з рухами рук /наприклад, підняти руки в сторони вгору і повільно опустити їх/. Вправи такого типу сприяють швидкому приведенню організму у відносно спокійний стан після виконання гімнастичних вправ. Тривалість гімнастики до уроків 12... 15 хв.

Закінчувати гімнастику треба за дзвінком, який подається за 5 хв до початку першого уроку. Важливо правильно організувати вхід учнів у приміщення школи. При цьому потрібно суворо додержуватись встановленого порядку входу класів.

Фізкультурні хвилинки - ефективний засіб зменшення втоми і підвищення розумової працездатності учнів на уроках. Поряд з цим вони сприятливо діють на

організм дитини, запобігаючи порушенням постави.

Протягом навчального дня поступово наростає стомлення дітей і знижується працездатність. У них знижується увага, збільшується кількість помилок у виконанні завдань, випадків порушення дисципліни /відволікання від навчальної роботи, неспокій, розмови/. Тривале сидіння за партою спричинює втому м"язів спини, шиї, ніг, призводить до застійних явищ у нижній частині тіла. Стомившись, учень сутулить спину, лягає грудьми на парту, перекошує тулуб вліво або вправо. Все це негативно впливає на поставу дитини.

Видатний педагог К.Д.Ушинський писав, що основний закон дитячої природи можна висловити так: дитина вимагає діяльності безперестанно і стомлюється внаслідок не діяльності» а її одноманітності та однобічності. Як один із засобів, що сприяє успішності навчання школярів молодшого віку, він рекомендував короткочасні фізичні вправи під час уроку.

«Не важко здається, - писав К.Д.УшинськиЙ, - примусити дітей в такт вставати й сідати, повернутись туди й назад, піднести руки і опустити їх, вийти як слід з-за лав і знову сісти на них струнко, спритно й без гомону та штовхання: але коли б хоч ці прості прийоми причепилися в наших школах, то допомогли б зруйнувати ту важку, присипляючу атмосферу, яка здебільшого панує в них і багато сприяли б не тільки збереженню здоров"я дітей, але свіжості й жвавості їх навчання. Дайте дитині трохи порухатися, і вона знову подарує вам десять хвилин уваги, а десять хвилин жвавої уваги, якщо ви зуміли їх використати, дадуть вам в результаті більше, ніж цілий тиждень напівсонних занять".

Слід пам"ятати, що фізкультхвилинки позитивно впливають на учнів тільки тоді, коли вони добре організовані і методично правильно проведені.

Фізкультхвилинка триває 2...З хв. До її комплексу включають 3-4 прості, доступні вправи, які не вимагають складної координації і впливають на основні м"язові групи. Кожну вправу повторюють 4-6 разів, темп виконання вправ середній або повільний. Такі вправи поліпшують кровообіг і дихання, сприяють підвищенню розумової працездатності позитивно впливають на емоційний стан учнів. За своїм характером вправи мають бути типу "потягування" і деякого розслаблення м"язів, повинні сприяти активізації "дихання і діяльності серцево-судинної системи.

В учнів підготовчих і І-П класів під час письмових робіт м"язи рук стомлюються від одноманітних динамічних напружень, внаслідок чого порушується навичка правильного письма. В зв"язку з цим на письмових роботах доцільно виконувати фізичні вправи для рук і пальців. Крім того, виконуючи письмові роботи, учні довше, ніж при виконанні інших завдань, перебувають у зігнутому положенні. Тому в комплекси фізкультхвилинок треба включати вправи на інтенсивне потягування, випрямлення, на вигинання хребта, на розпрямлення грудної клітки та ін. Після тривалого сидіння за партою, що спричинює застійні явища у нижніх кінцівках, ділянках тазу та живота, рекомендуються вправи для ніг.

Складаючи комплекс фізкультхвилинки, необхідно використовувати вправи, які вивчаються на уроках фізичної культури. Це заощадить час, який довелося б витратити для пояснення того або іншого виховного положення і виконання вправи.

Час проведення фізкультхвилинок залежить від місця уроку в розкладі, в також від характеру його, стану учнів. Фізкультхвилинки можуть використовуватись не тільки на 3-4-му, а й на всіх уроках. У 2-4-х класах фізкультхвилинки проводять, як правило, з 30-тої по 35-ту хвилину уроку, а в 1 класі /при тривалості уроків 35 хв/ - з 20-тої по 26 - ту хвилину.

Учитель-класовод має добре знати вправи комплексу, вміти показувати ці вправи і стежити за правильним їх виконанням. До виконання вправ допускають усіх учнів, крім тих, які недавно перенесли тяжкі хвороби або операції.

Учні можуть виконувати фізичні вправи стоячи біля парт /це кращий варіант) або сидячи за партами. Перед початком фізкультхвилинки учні закривають книжки і кладуть їх на середину парти, розстібують комірці. Черговий у цей час відкриває кватирки або фрамуги.

Команди і розпорядження учитель подає спокійним тоном. Якщо вправи нові, то учитель спершу показує їх, а потім пропонує учням виконувати. При виконанні знайомих вправ показувати їх немає рації, а досить давати розпорядження: "Виконуємо першу вправу", "Виконуємо другу вправу".

Учитель стежить за правильністю виконання вправ учнями і робить необхідні зауваження. Дітям слід рекомендувати самостійно проводити фізкультхвилинки вдома під час виконання домашніх завдань.

Організоване проведення великих перерв. Статутом середньої загальноосвітньої школи передбачена тривалість перерв між уроками -10 хв, великої перерви - 30 хв; допускається проведення замість однієї великої перерви двох /по 20 хв/ після другого і третього уроків.

Ефективність впливу перерв на відпочинок дітей і підготовку до навчання на наступному уроці великою мірою залетить від того, як організовується діяльність дітей на перервах. З перших днів приходу дітей до школи треба привчати їх до правильного використання перерв. Дітям треба роз"яснити, що можна робити на перервах і що не можна.

Молодші школярі особливо потребують частої зміни діяльності. Працездатність учнів початкових класів протягом навчального дня змінюється залежно від змісту і характеру їхнього активного відпочинку під час перерв. Вона підвищується, якщо учні на перервах перебувають на свіжому повітрі, якщо їхній відпочинок емоційно насичений, сповнений ігор.

Застереження окремих учителів щодо того, що проведення з учнями фізкультурних заходів на перервах збуджуватиме їх, не мають підстав. Навпаки, організація в іграх та розвагах дітей усуває безладдя і метушню, ставить в певні рамки збудливих дітей і стимулює до діяльності пасивних. Діти залучаться до педагогічно організованої рухової діяльності, де в невимушених умовах дістають потрібні дози фізичного навантаження, удосконалюють рухові уміння і навички. Треба тільки добирати масові і прості ігри та розваги, які б не збуджували надмірно дітей.

Керують проведенням ігор молодших учнів учителі та учні старших класів.

У ряді шкіл країни запроваджується систематичне організоване проведення великих перерв із застосуванням засобів фізичної культури. Цей досвід підтверджує, що навіть невелике фізичне навантаження протягом 10...15 хв на свіжому повітрі помітно зменшує розумову втому і підвищує працездатність учнів.

Під час перерв діти обов'язково повинні перебувати не в класі. Восени і весною перерви краще проводити на повітрі; на майданчиках, в саду, в дворі. Не мають рації керівники шкіл, в яких учням не дозволяється виходити під час перерв з приміщення школи. В несприятливу погоду і взимку діти на перервах перебувають, у рекреаціях, коридорах.

Бажано, щоб великі перерви і взимку діти поводили на повітрі. Для цього необхідно продумати і чітко організувати одягання та роздягання дітей.

При організації перерв слід враховувати те, що безлад і біганина, галас погано впливають на дітей, не дають відпочинку нервовій системі, призводять до надмірного збудження. Всі заходи на перервах мають відповідати віковим особливостям дітей. Фізичні і емоційні навантаження слід дозувати так, щоб не допускати надмірної втоми або збудження. Треба, щоб діти добровільно вибирали ігри та розваги, в яких вони хочуть вз«їь участь. Слід заохочувати організацію і проведення певною групою своєї гри, яка їм до вподоби. Ні в якому разі не слід змушувати учнів до участі в іграх, розвагах.

Під час перерв, що проводяться на відкритому повітрі восени та навесні, з дітьми організовують різноманітні рухливі ігри, ігри-розваги, такі як "Витівник", "Плутанина", "Літав, не літає" та ін, Вони можуть займатись вправами ігрового характеру зі скакалками, м"ячами, вправлятись у дотриманні рівноваги, в лазінні, стрибках, метанні. Для цього на майданчиках слід мати великі і малі м"ячі, скакалки та інший інвентар. Взимку діти можуть грати в рухливі ігри, вправлятись у киданні сніжок на дальність або в ціль.

Значно менші можливості щодо вибору ігор та фізичних вправ при проведенні перерв у приміщенні. Тут можна проводити малорухливі ігри, хороводи, ігри- розваги..

Усі фізкультурні заходи закінчують не пізніше як за 3...5 хе до дзвінка на урок, щоб учні змогли спокійно і своєчасно підготуватись до уроку.

Слід зауважити, що організоване проведення перерв сприяє піднесенню дисципліни в школі, формує в учнів організаторські уміння.

Ігри та фізичні вправи в режимі продовженого,дня. Для фізичного виховання учнів велике значення має правильна організація навчання, відпочинку, занять фізичними вправами в групах продовженого дня.

Фізичне виховання в групах продовженого дня організується у формі організованих занять вправами та іграми, фізкультпауз під час виконання домашніх завдань, прогулянок, ігор та розваг в години дозвілля.

Організовані заняття іграми та фізичними вправами проводяться щодня протягом години і є обов'язковими для всіх учнів /за ВИНЯТКОМ ТИХ, ЯКІ 33 станом здоров"я належать до спеціальної медичної групи/.

На заняттях використовують вправи та ігри, які вивчилися на уроках фізкультури, - тому ці заняття сприяють розв'язанню переважно оздоровчих і виховних завдань і меншою мірою - навчальних.

Кожне заняття має три етапи; підготовчий, основний і заключний. Завдання першого етапу - психологічна і фізіологічна підготовна дітей до занять фізичними вправами /5...10 хв/. Під час основного етапу /ЗО...35 хв/ розвиваються такі рухові якості, як швидкість, спритність,, сила витривалість, удосконалюються здобуті на уроках фізкультури знання, набуті вміння і навички. У процесі виконання спільних дій в учнів формуються організованість, дисциплінованість, культура поведінки. На заключному етапі заняття поступово знижується фізичне навантаження, учнів приводять у відносно спокійний стан /3...5 хв/.

Час заняття фізичними вправами в групах продовженого дня суворо не регламентується. Тривалість їх залежить вія, стану дітей, видів вправ, кліматичних умов та ін.

В.усі пори року заняття краще проводити на повітрі. Восени і на весні заняття складаються з виконання легкоатлетичних вправ, рухливих та спортивних ігор, естафет. У зимовий період сліп широко використовувати ходіння на лижах, катання на ковзанах, на санчатах, рухливі ігри. У несприятливу погоду заняття слід проводити в гімнастичному

залі. Вони передбачають вправи основної гімнастики, рухливі ігри, елементи спортивних ігор. ^Л

Фізкультурні паузи проводяться під час виконання домашніх завдань. Вони ефективно сприяють фізичному вихованню, зокрема формуванню правильної постави, знижують втомленість і підвищують розумову

працездатність. Фізкультлауза складається з Ь-6 вправ, тривав 3….5 хв.

Вона починається, як правило, вправами на потягування а глибоким диханням, потім ідуть вправи для м"язій тулуба і нижніх кінцівок то вправи на розслаблення м"язів.

8. Методика проведення рухливих ігор у початкових класах (вибір гри, підготовка місця для гри, підготовка інвентаря, організація проведення рухливої гри).

У системі фізичного виховання учнів молодших класів значне місце ^посідають рухливі ігри, за своїм змістом і формою прості й доступні дітям різних вікових груп. За допомогою ігор закріплюються й удосконалюються навички з бігу, стрибків, метань, лазіння, рівноваги, поліпшується загальна координація рухів.

Рухливі ігри широко застосовуються в навчанні легкоатлетичних вправ, плавання, у лижній підготовці тощо.

Використання спрощених технічних прийомів і тактичних дій у рухливих іграх позитивно впливає на засвоєння техніки і спортивних ігор.

Цінність рухливих ігор полягає також у тому, що вони сприяють розвиткові в школярів життєво важливих фізичних якостей: швидкості, спритності, сили,витривалост.

Під час гри учасники її перебувають у певних взаєминах, виявляючи при цьому позитивні і негативні риси характеру й поведінки. Спостереження за Лрою^аотьвчителеві змогу краще пізнати Індивідуальні особливості кожно­го учня і впливати на нього в потрібному напрямі.

Рухливі ігри відіграють велику роль у вихованні свідомої дисципліни дітей, яка є неодмінною умовою кожної колективної гри. Організоване проведення рухливої гри багато в чому залежить від того, як діти засвоїли її правила, а це і є одним із проявів свідомої дисципліни.

Правила ігор регламентують рухи дітей, допомагають зрозуміти, що їм можна робити, а що забороняється. Додержання правил виховує в них чесність, витримку, організованість, змушує бути уважнішими, спостережливішими, вимагає вміння керувати своїми рухами, виявляти самостійність та ініціативу.

У процесі ігор удітей формуються поняття про норми громадської поведінки, а також виховуються певні культурні навички. Однак гра приносить користь тільки в тому разі, якщо вчитель добре обізнаний з педагогічними завданнями (виховними, оздоровчими та освітніми), які розв'язуються під час гри, з анатомо-фізіологічними та психологічними особливостями учнів молодших класів, з методикою проведення ігор, дбає про створення й додержання відповідних санітарно-гігієнічних умов.

Більшість рухливих ігор має широкий віковий діапазон: вони доступні дітям різних вікових груп. Найбільша близькість тієї чи іншої гри даному віку обумовлюється ступенем її доступності.

Характерною особливістю учнів молодших класів є їхня велика рухова активність. Але діти швидко втомлюються від одноманітних рухів і статичних положень, хоч здатні до тривалої гри при частій зміні різноманітних рухів. Якщо гра не відповідає можливостям учнів, вона перестає цікавити дітей і робиться для них нудною.

З дітьми молодших класів проводяться переважно сюжетні ігри, де немає розподілу на групи, команди («Совонька», «У ведмедя в бору», «Карасі та щука» та ін.). Рухові дії у цих іграх побудовані на наслідуванні тварин та птахів. Але і в цьому віці дітям цікаві й доступні нескладні ігри з елементами змагань, де гравці поділяються на кілька команд («М'яч середньому», «День і ніч», «До своїх прапорців» та ін.).

З усього розмаїття засобів фізичного виховання іграм належить особливе місце. Гра займає значну частину життя людини - від дитячих років до глибокої старості. Така незрадлива любов до вибраних ще в дитинстві і на все життя ігор свідчить про їх незвичайний вплив на формування особистості, особливо на першому етапі життя.

З давніх давен гра заповнює дозвілля, виховує, задовольняє потреби в спілкуванні й отримуванні нової інформації, сприяє фізичному вдосконалення людини.

Педагоги всіх часів відзначали,що гра добродійно впливає на формування дитячої душі, розвиток фізичних сил і духовних здібностей. К.Д. Ушинський, А.С. Макаренко вказували на важливу роль гри у всебічному розвитку дитини. Вони розглядали гру як основний вид фізичної і розумової діяльності.

Відомий фахівець з фізичного виховання П.Ф. Лесгафт вважав, що за допомогою гри дитина готується до життя. Школою підготовки дітей до життя називає гру А.С. Макаренко. Антон Семенович підкреслював, що гра має виховувати якості майбутнього працівника і громадянина.

Насамперед дітям цікавий сам процес дій, миттєві зміни ігрових ситуацій. Доводиться самостійно знаходити вихід з непередбачених ситуацій. Намічати мету, встановлювати взаємодії з товаришами, проявляти спритність, витривалість і силу. Вже саме нагадування про наступну гру може викликати у дитини позитивні емоції, приємне хвилювання.

Серед учених поширена думка, що гра - структурна модель поведінки дитини, за допомогою якої вона пізнає навколишнє середовище і готується до активного його перетворення.

Отже, для дітей ігри - це їхнє безпосереднє життя, а дорослі за допомогою ігор формують їхній характер. У грі закладені невичерпні можливості для всебічного вивчення психології дітей.

З усього розмаїття засобів фізичного виховання іграм належить особливе місце. Гра займає значну частину життя людини - від дитячих років до глибокої старості. Така незрадлива любов до вибраних ще в дитинстві і на все життя ігор свідчить про їх незвичайний вплив на формування особистості, особливо на першому етапі життя.

З давніх давен гра заповнює дозвілля, виховує, задовольняє потреби в спілкуванні й отримуванні нової інформації, сприяє фізичному вдосконалення людини.

Педагоги всіх часів відзначали,що гра добродійно впливає на формування дитячої душі, розвиток фізичних сил і духовних здібностей. К.Д. Ушинський, А.С. Макаренко вказували на важливу роль гри у всебічному розвитку дитини. Вони розглядали гру як основний вид фізичної і розумової діяльності.

Відомий фахівець з фізичного виховання П.Ф. Лесгафт вважав, що за допомогою гри дитина готується до життя. Школою підготовки дітей до життя називає гру А.С. Макаренко. Антон Семенович підкреслював, що гра має виховувати якості майбутнього працівника і громадянина.

Насамперед дітям цікавий сам процес дій, миттєві зміни ігрових ситуацій. Доводиться самостійно знаходити вихід з непередбачених ситуацій. Намічати мету, встановлювати взаємодії з товаришами, проявляти спритність, витривалість і силу. Вже саме нагадування про наступну гру може викликати у дитини позитивні емоції, приємне хвилювання.

Серед учених поширена думка, що гра - структурна модель поведінки дитини, за допомогою якої вона пізнає навколишнє середовище і готується до активного його перетворення.

Отже, для дітей ігри - це їхнє безпосереднє життя, а дорослі за допомогою ігор формують їхній характер. У грі закладені невичерпні можливості для всебічного вивчення психології дітей.

Три основні групи ігор: творчі, рухливі та спортивні.

Творчі ігри — є наявність фабули та сюжету, що самостійно створюються тими хто грає, їх дії не регламентуються оскільки правил не існує. Рухливі ігри і спортивні мають багато спільного: характеризуються різними рухами, діями, взаємовідносинами між учасниками гри, уних є певні правила. Рухливі - більш елементарні і є первинним ступенем ігрової діяльності, тоді як спортивні найвища її ступінь,який веде до майстерності. Рухливі викоритовуються більшою мірою для загальної фізичної підготовки, а спортивні невилучаючи того самого завдання,мають на меті поглиблення підготовки яка веде до високих спортивних досягнень.

Рухливими називають ігри, змістом яких є різноманітні види бігу, стрибків, метань та інших рухів. Для рухливих ігор характерні активність і самостійність гравців, колективізм дій і безперервна зміна умов діяльності.

Дії гравців підпорядковані певним правилам, які регламентують їхню поведінку і стосунки, полегшують вибір тактики дій і керівництво грою.

Ігри за характером організації: ^ Некомандні - найпростіші взаємовідносини між гравцями, правил небагато, вони прості, ігрові конфлікти розвязуються просто.

Перехідні - ускладнюються правила і взаємовідносини між учасниками, за рахунок цього створюються сприятливі умови для поступового переходу до командних ігор. ^ Командні - вимагають складніших взаємовідносин між учасниками, основанихна почутті дружби ітовариської згуртованості.

Ігри поділяються на сюжетні і несюжетні.

Сюжетні рухливі ігри мають визначений сюжет і зафіксовані правила. Несюжетні ігри мають в основі виконання рухових завдань із предметами: м'ячем, обручем, палицею, прапорцями тощо.

Підготовка до проведення гри

• Добір гри(1.поставити конкретне педагогічне завдання, враховувати склад учасників, вікові особливості, розвиток і фізичну підготовленість, місце проведення/вузькі, широкі, майданчик/, погодні умови/холодно, тепло, наявність інвентаря/чекання черги втрачають цікавість/).

• Підготовка місця для гри(утрамбований майданчик з розміткою, зелені насадження, зал провітрюється, проводиться заздалегідь або під час пояснення гри і розміщення гравців).

• Підготовка інвентаря(інвентар яскравий, за вагою відповідав віку дітей, готують заздалегідь, роздаються після пояснення змісту та правил гри).

Проведення гри(фільм)

1.Пояснення гри (- проводиться у вихідному положенні, з якого починається

гра звернути увагу па схеми;

- пояснення образне, доступне, чітке;

- перед поясненням повідомляє назву гри,

- розподіл на команди;

- якщо потрібно вибирають ведучого, повідомляє про роль кожного гравця, його місце, мету гри і хід її, супроводжувати розповідь показом окремих складніших рухів, якщо у грі є речататив то вивчаємоперед проведенням гри, слова говорять голосно виразно, але не крикливо).

• Визначення ведучих(за призначенням учителя, за вибором дітей, за бажанням дітей, за допомогою лічилок, за результатами попередніх ігор).

• Розподіл на команди(за розрахунком, за шикуванням у колону по два, три, чотири /кожна колона буде командою/, за вибором капітанів).

• Визначення помічників та судців.

• Керівництво процесом гри (гра починається за умовним сигналом: свисток, плеск у долоні, змах прапорцем, рукою; по команді або за розпорядженням учителя, виправлення помилок - ідивідуално і колективно).

• Дозування навантаження в грі(змінюючи правила гри, кількість повторень, змінюючи розміри майданчика, кількість інвентарю, тривалість гри).

• Закінчення гри(закінчувати своєчасно коли отрима ли достатнє навантаженн, вчитель заздалегідь попереджує про закінчення її або проводить гру доти, поки не зміниться ведучий).

• Підведення підсумків(виділяємо позитивні і негативні моменти гри).

Дата добавления: 2015-05-07