Головні вимоги до технології й техніки мовної діяльності вчителя

Вплив на волю

Вплив на волю має на меті негайну зміну партнера, без про­міжних ланок.

І.М.Сеченов казав: "Для волі залишається можливість тільки задіяння механіки, вповільнення або прискорення її перебігу, або, нарешті, зупинення машини, але нічого більше... влада її в усіх випадках стосується тільки початку, або імпульсу до акту, й кінця його, рівно як посилення чи послаблення руху"¹. Впли­ваючи на волю, словесна дія є впливом на свідомість, але від свідомості у цьому разі потрібні тільки пуск, або зупинення, або вповільнення, або прискорення того чи того процесу, але за умови негайності й покірливості.

Тому вплив на волю є вплив категоричний. Ця категорія по­в'язана із наявним у ній запереченням: не думай, не сумнівайся, не міркуй — роби. Вплив на волю ігнорує у свідомості партнера всі його властивості й здібності, крім однієї — керувати дією, "запускати" її.

До цього аспекту впливу вдаються, коли потрібен негайний результат або коли інші засоби впливу вичерпані, а відмовитися від поставленої мети не уявляється можливим.

Ефективною методикою роботи над розвитком і вдосконален­ням професійно важливих якостей майбутнього вчителя щодо

Сеченов И.М. Избранные философские и психологические произведения. — М., 1947. - С.297.

7 6-Ю7 І93

_______________________________ РОЗДІЛ 4 ______________________________

майбутньої його мовної діяльності є дотримання таких головних вимог.

* У процесі мовної діяльності вчителя головним моментом правильного звуковидобування є свідоме зімкнення зв'язок. Сві­доме, активне зімкнення зв'язок — засадовий принцип, який відрізняє професійну мовну діяльність від побутового розмов­ляння, але й у побуті за правильно поставленого голосу з часом зв'язки мають змикатися свідомо.

* Підсвідоме володіння диханням, тобто так, як ми робимо це у звичайному житті, коли дихаємо. Дихання у житті регу­люється підсвідомістю, ми не замислюємося про те, чи вистачає нам повітря, чи ні, коли ж ми говоримо у процесі професійної діяльності, ця проблема переслідує нас увесь час. За допомоги поступового ускладнення вправ, наведених нами в попередніх параграфах, можна добитися "неконтрольованого" дихання. Цей, другий принцип, як і попередній, зумовлює наступний.

* Активна робота резонаторів. Спеціальними вправами, го­ловна з яких — вібраційний масаж, або масаж резонаторів, досягається вимовляння з максимальним використанням вібра­ційних засобів (резонаторів) промовця, які дають "шляхетний звук", найменшу втомлюваність голосу й, головне, дохідливість вимовлюваного, згідно з тим принципом, коли музика, видобу­вана із доброго інструменту, завжди "чутніша" (передусім за тембром), ніж музика, видобувана з поганого інструменту.

* У стані професійної діяльності мовний апарат максимально, наскільки це можливо за конкретного матеріалу (тексту), спо­кійний. Дуже важливо, щоб мовний вплив не "втікав у дикцію", щоб учні найуважнішим чином не стежили за ротом педагога як за найвиразнішим елементом у хибно здійснюваній мовленнєвій діяльності, а слухали й чули сенс висловлюваного вчителем.

* Мовні дані розвиваються тільки в єдності психічного й фізичного. Будь-яке голосове тренування, не сполучене з прак­тичною роботою над текстом, краще не відстороненим, а конк­ретним, застосовуваним для професійної діяльності педагога, будь-яка вправа з мовлення, не осмислена студентом, не змо­жуть достатньо повно реалізувати завдання, які висувають до розвитку й виховання мовно-вокальної царини педагога. Будь-яка вправа повинна мати смислове підґрунтя.

___________ МОВНА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ- ___________

* Мовленнєва діяльність педагога розглядається не взагалі як одна з властивостей людського організму, не як одне з числен­них завдань педагога, а як вираження людської індивідуальності, всіх особливостей розуму й психофізичного складу особистості, як найважливіший інструментарій педагогічної діяльності.

Дата добавления: 2015-05-24