Україна у боротьбі з тероризмом

Як свідчить практика, сьогодні в Україні прояви терористичного характеру відбуваються досить рідко. Разом з цим у соціально-політичній, економічній сферах, міжнаціональних та міжрелігійних відносинах наявні такі чинники, які при небажаному розвитку подій можуть спричинити гострі конфлікти між певними категоріями громадян. Не виключено, що окремі особи намагатимуться вирішити їх протизаконним шляхом.

Деякі з радикальних політичних угруповань усупереч чинному законодавству створюють формування та групи з ознаками воєнізованих і не виключають методів терору як у боротьбі з опонентами, так і з метою тиску на органи державної влади. Потенційну загрозу щодо використання силових методів становить також діяльність окремих нетрадиційних релігійних об’єднань.

Серед чинників, які сприяють поширенню тероризму, особливе місце посідає криміналізація суспільства. Організовані злочинні угруповання вдаються до найжорстокіших форм усунення конкурентів. Інколи за злочинними діями проглядаються економічні та політичні інтереси зацікавлених осіб та кіл, що дає підстави говорити про можливість застосування представниками криміналітету для досягнення своїх цілей будь-яких засобів, у тому числі й терористичного характеру. У зв’язку з цим для України дедалі актуальнішою стає проблема протидії незаконному обігу засобів ураження, що можуть бути використані терористами.

За даними правоохоронних органів на сьогодні в Україні у розшуку перебуває близько 7 тис. одиниць вогнепальної зброї та велика кількість вибухових речовин. Особливо небезпечними є спроби окремих осіб заволодіти засобами масового знищення ядерної, хімічної та бактеріологічної дії. За останні роки співробітниками СБУ припинено ряд спроб незаконного придбання, зберігання і вивезення за межі України ядерних і радіоактивних матеріалів.

Для формування збалансованої державної політики та ефективного проведення комплексу узгоджених заходів щодо захисту національних інтересів у політичній, економічній, соціальній, воєнній, екологічній, науково-технологічній, інформаційній та інших сферах в Україні повинна бути створена система боротьби з тероризмом – організована державою органічна сукупність суб’єктів: державних органів, громадських організацій, посадових осіб та окремих громадян, об’єднаних цілями та завданнями щодо боротьби з тероризмом, які здійснюють узгоджену діяльність у межах України і відповідно до чинного законодавства.

Система антитерористичної боротьби в Україні повинна ґрунтуватися на таких принципах: законність; пріоритет заходів попередження тероризму; невідворотність покарання за здійснення терористичної діяльності; сполучення явних і латентних методів боротьби з тероризмом; комплексне використання профілактичних правових, політичних, соціально-економічних, пропагандистських заходів; пріоритет захисту прав осіб, які постраждали в результаті терористичної акції; мінімальні поступки терористам; єдиноначальність у керівництві залученими силами і засобами під час проведення контртерористичних операцій; мінімальне інформування про технічні прийоми і тактику проведення контртерористичних операцій, а також про склад учасників зазначених операцій.

Загальнодержавна система антитерористичної боротьби повинна виконувати такі функції: розроблення нормативної правової бази у сфері антитерористичної боротьби; виявлення можливих джерел загрози з боку терористів і оцінка стану захищеності України від них, визначення пріоритетних напрямків запобігання, відображення і нейтралізації цих загроз; координація діяльності всіх структур державної влади, силових відомств, що вирішують завдання антитерористичної боротьби; створення й удосконалювання єдиної системи підготовки кадрів, які використовують в антитерористичній боротьбі.

Координацію діяльності інститутів національної системи антитерористичної боротьби щодо протидії тероризму здійснює Антитерористичний центр при Службі безпеки України, який був створений 11 грудня 1998 р. відповідно до Указу Президента України № 1343 “Про створення Антитерористичного центру при Службі безпеки України”.

Згідно із Законом України “Про боротьбу з тероризмом” на АТЦ покладається:

- розроблення концептуальних засад та програм боротьби з тероризмом;

- збирання, узагальнення, аналіз та оцінка інформації про стан і тенденції розвитку тероризму в Україні та за її межами;

- організація та проведення антитерористичних операцій, а також координація діяльності суб’єктів, що ведуть боротьбу з тероризмом або залучаються до конкретних антитерористичних операцій;

- організація та проведення командно-штабних навчань і тренувань;

- участь у підготовці міжнародних договорів України та надання пропозицій щодо вдосконалення законодавства України у сфері боротьби з тероризмом, фінансування антитерористичних операцій, а також проведення заходів щодо попередження, виявлення та припинення терористичної діяльності;

- взаємодія зі спецслужбами, правоохоронними органами іноземних держав і міжнародними організаціями з проблем антитерористичної діяльності.

Структурно АТЦ складається з Міжвідомчої координаційної комісії та Штабу, а також координаційних груп і їх штабів при регіональних органах Служби безпеки України.

Штаб є виконавчим робочим органом Центру, який здійснює поточну організаційну роботу з виконання покладених на АТЦ завдань. Діяльність координаційних груп при регіональних органах СБ України відображає структурованість Антитерористичного центру відповідно до адміністративно-територіального устрою держави та значно підвищує мобільність Центру у вирішенні покладених на нього завдань за місцем та часом.

У системі антитерористичної діяльності СБУ здійснює проведення оперативно-розшукових заходів, проведення оперативно-технічних заходів, здійснення досудового слідства, забезпечення безпеки від терористичних посягань установ України за межами її території, їх співробітників. У структурі СБУ сформоване Управління боротьби з тероризмом та захисту учасників кримінального судочинства. За час його існування проведено понад 300 оперативно-бойових операцій із затримання особливо небезпечних злочинців і звільнення заручників. Понад 200 осіб, що брали участь у кримінальному судочинстві, та майже 100 членів їх сімей після отримання погроз з боку правопорушників перебували під захистом цього бойового, підготовленого за сучасними вимогами підрозділу, готового виконувати завдання будь-якого рівня складності.

У сфері протидії міжнародному тероризму та відповідно до євроатлантичних стандартів і рекомендацій Ради Європи Службою безпеки України налагоджено дієву співпрацю у сфері безпеки зі структурами НАТО (зокрема зі Спеціальним комітетом, Офісом безпеки та Міжнародним секретаріатом), а також з понад 50 спеціальними службами та правоохоронними органами країн Альянсу.

Прагнучи посилити свою участь у міжнародній боротьбі з тероризмом, Служба безпеки України вживає заходи з метою збільшення невійськового внеску України до Міжнародних сил сприяння безпеці (МССБ) в Ісламській Державі Афганістан наданням на регулярній основі наявної оперативної інформації для використання МССБ та наданням інструкторської допомоги представникам підрозділів спецпризначення правоохоронних органів та спеціальних служб Афганістану. За сприяння іноземних партнерів проводиться багато навчальних заходів. Вони охоплюють різні питання, як, наприклад, роль спецслужб у системі безпеки держави, управління та діяльність розвідувальних підрозділів, боротьба з наркобізнесом, тероризмом. З метою реалізації Указу Президента України про забезпечення проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 р. з футболу, а також виконання домовленостей з Агентством внутрішньої безпеки Республіки Польща у сферіборотьби з міжнародним тероризмомСлужбою на базі Штабу АТЦ СБ України проведено ряд антитерористичних навчань з координації протидії терористичним актам під час масових заходів.

Антитерористичний центр активно співпрацює з міжнародними організаціями, зокрема Контртерористичним комітетом (КТК) і Управлінням з наркотиків та злочинності (УНЗ) ООН, контртерористичною мережею ОБСЄ, Комітетом експертів Ради Європи з питань боротьби з тероризмом (СОDEXTER).

У травні 2006 р. в АТЦ відкрито український сегмент Віртуального центру ГУАМ з боротьби з тероризмом, організованою злочинністю, поширенням наркотиків та іншими небезпечними видами злочинів.

Згідно із Законом України “Про боротьбу з тероризмом”, прийнятого Верховною Радою України 20 березня 2003 р., у цій системі значна роль відводиться Міністерству внутрішніх справ, у тому числі і внутрішнім військам.

Міністерство внутрішніх справ України здійснює боротьбу з тероризмом шляхом запобігання, виявлення та припинення злочинів, вчинених з терористичною метою, розслідування яких віднесене законодавством України до компетенції органів внутрішніх справ; надає Антитерористичному центру при Службі безпеки України необхідні сили і засоби; забезпечує їх ефективне використання під час проведення антитерористичних операцій. У структурі МВС створений спецпідрозділ МВС “Грифон”.

Внутрішні війська МВС України в рамках своїх функцій (відповідно до вимог спільного міжвідомчого наказу “Про затвердження інструкції про порядок підготовки та проведення антитерористичної операції “Бумеранг” від 19 грудня 2001 р. № 0237 залучаються до участі у проведенні антитерористичної операції.

Підрозділи спеціального призначення внутрішніх військ (у першу чергу загін СП “Омега”; бригада СпП ВВ МВС “Барс”; полк СпП ВВ МВС “Ягуар”; полк СпП ВВ МВС “Гепард”; загін СпП ВВ МВС “Сокіл”) залучаються до участі у силовій фазі проведення антитерористичної операції.

Під час проведення антитерористичних заходів підрозділи МВС та Внутрішніх військ повинні активно взаємодіяти з іншими структурами Воєнної організації держави: Службою безпеки України, військовими структурами Міністерства оборони України, установами Державної прикордонної служби, відповідними структурами Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Міністерство оборони України під час взаємодії із правоохоронними органами здійснює забезпечення об’єктів ЗС України; організацію підготовки та застосування сил і засобів Сухопутних військ, ВПС, ВМС Збройних Сил України; бере участь в організації антитерористичних операцій на військових об’єктах та у разі виникнення терористичних загроз безпеці держави через межі України.

Державна прикордонна служба України попереджує спроби перетинання терористами державного кордону, незаконного переміщення через державний кордон України зброї, вибухових та радіоактивних речовин, надає АТЦ при СБУ необхідні сили та засоби під час проведення антитерористичних операцій на території пунктів пропуску через державний кордон України або у прикордонній смузі.

Важливим заходом щодо практичної підготовки штабів, сил і засобів, які залучаються до проведення антитерористичних операцій, у яких беруть участь усі силові структури, є проведення командно-штабних і тактико-спеціальних навчань. Аналіз навчань, проведених Антитерористичним центром при СБУ в останні роки, свідчить про активну участь у них внутрішніх військ, що у більшості випадків забезпечило високий динамізм навчань та підвищило ефективність їх результатів.

Отже, початок третього тисячоліття характеризується бурхливими політичними процесами та появою нових глобальних загроз світового масштабу, серед яких одним з найбільш поширених є тероризм. Очевидно, що збільшення терористичної загрози є логічним наслідком пожвавлення регіональних конфліктів та посилення воєнної напруженості у світі в цілому. Особлива небезпечність тероризму сьогодні полягає у можливостях використання досягнень технічного прогресу та наявності найбільш небезпечних об’єктів посягань (атомних, електронних, хімічних та екологічних). Від попередніх видів тероризму сучасний відрізняється насамперед систематичним використанням крайнього насилля, яке визначає також характер навмисне викликаного психічного ефекту. Логіка політичного тероризму – це логіка винятково нищівної психологічної війни.

Світове співтовариство розглядає ООН і Раду Безпеки ООН, регіональні та національні спеціальні інституції як ключові структури у боротьбі з міжнародним тероризмом. Протидія сучасному тероризму потребує винятково системного підходу, де поряд із комплексом державно-правових заходів найважливішим складником має стати активна позиція громадянських інститутів суспільства, консолідація різних громадських течій для підтримки глобальної стратегії з протидії тероризму й екстремізму. Важливу роль у системі боротьби з тероризмом відіграє силовий складник, створення та організація навчання фахівців антитерористичних підрозділів і проведення спільних антитерористичних навчань та операцій, координація зусиль силових відомств у сфері боротьби з тероризмом, створення банків даних та обмін необхідною інформацією.

Питання і завдання для самоконтролю

1. Зробіть порівняльний аналіз визначень сутності тероризму, які застосовуються в американській, західноєвропейській, російській та вітчизняній політичній науці.

2. У чому виявляється загроза проявів тероризму для національного і міжнародного розвитку суспільства?

3. Розкрийте головні причини та фінансові основи сучасного тероризму.

4. Яка головна мета терористичних акцій?

5. Дайте класифікацію (типологію) сучасним національним і міжнародним терористичним угрупуванням.

6. У чому, на Ваш погляд, полягає різниця між державним і недержавним тероризмом?

7. Чи існує сьогодні єдина світова стратегія у боротьбі з тероризмом? Чим відрізняється європейський та американський підходи до стратегії антитерористичної боротьби?

8. Яким чином стратегія боротьби з тероризмом визначена у документах ООН? Назвіть базові документи в цій галузі, що схвалені ООН.

9. Яке місце належить військово-силовому складнику в антитерористичній боротьбі сучасних держав? Які військові та інші спецпідрозділи сформовані та діють у найбільш могутніх державах світу? Проаналізуйте основні напрями, форми та засоби їх діяльності.

10. Розкрийте основні завдання, що покладаються на АТЦ, створений при СБУ України. Яка роль внутрішніх військ МВС України в антитерористичній боротьбі?

Література

1. Віктюк В. В. “Лівий” тероризм на Заході: історія і сучасність / В. В. Віктюк, С. Ф. Есфіров. – М.: Наука, 1987. – 315 с.

2. Воробьев И. Н. Вооруженный конфликт: борьба с диверсионно-террористической деятельностью противника / И. Н. Воробьев, В. А. Киселев // Военная мысль. – 2006. – № 1. – С. 34 – 40.

3. Воробьев И. Н. Организация борьбы с диверсионно-террористическими формированиями противника в операции / И. Н. Воробьев, В. А. Киселев // Там само. – 2006 – № 2. – С. 2 – 8.

4. Воробьев И. Н. Противодиверсионная и противотеррористическая защита войск в операции и бою / И. Н. Воробьев, В. А. Киселев // Там само. – 2006. – № 3. – С. 29 – 34; № 4. – С. 48 – 53.

5. Гайдук Э. Г. Терроризм в современном обществе: структура, основные виды и цели / Э. Г. Гайдук // Современное право. – 2002. – № 1. – С. 11 – 16.

6. Жарінов К. Тероризм і терористи: іст. довід. / К. Жарінов – Мінськ: Харвест, 1999. – 604 с.

7. Про боротьбу з тероризмом: закон України від 20.03.2003 р. № 638-IV // Відомості Верхов. Ради України. – 2003. – № 25. – Ст. 180.

8. Князь І. В. До питання протидії можливим терористичним проявам в територіальних та внутрішніх водах України / І. В. Князь, П. Б. Волотівський, Ю. Л. Домніцький // Наука і оборона. – 2008. – № 1. – С. 20 – 24.

9. Кожушко Е. Современный терроризм. Анализ основных направлений / Е. Кожушко. – Минск: Харвест, 2000. – 447 с.

10. Про ратифікацію Конвенції Ради Європи про запобігання тероризму: закон України від 31.07.2006 р. № 54-V // Відомості Верхов. Ради України. – 2006. – № 39. – Ст. 340.

11. Кулик С. Система і сили протидії морському тероризму в Чорноморському регіоні / С. Кулик, Д. Штибликов // Чорноморська безпека. – 2006. – № 2. – С. 65 – 70.

12. Литвинов Н. Д. Международный терроризм / Н. Д. Литвинов. – СПб.: Питер, 2002. – 286 с.

13. Надьон О. Правовий аналіз передумов виникнення загрози тероризму в Україні / О. Надьон // Право України. – 2003. – № 3. – С. 24 – 28.

14. Возжеников А. В. Международный терроризм. Борьба за геополитическое господство / А. В. Возжеников, М. А. Выборнов, А. Ю. Гончаров; под ред. А. В. Возженикова. – М.: Эксмо, 2007. – 528 с.

15. Сельцовский П. А. Разновидности и формы терроризма в современных условиях / П. А. Сельцовский // Социально-гуманитарное знание. – 2003. – № 4.– С. 301 – 307.

16. Требин М. П. Терроризм в XXI веке / М. П. Требин. – Минск: Харвест, 2004. – 816 с.

Дата добавления: 2015-05-24