Оптимальний вибір методів навчання з метою підвищення ефективності процесу навчання 4 страница

школярів та їх ставленням до навчання. Пізнавальні ігри корисні на будь-

якому етапі вивчення англійської мови, навчальні ж дискусії вимагають вже

досить грунтовного володіння мовою.

6-е питання: які методи контролю та самоконтролю будуть застосовані з

метою перевірки ступеню засвоєння нового матеріалу у момент його

закріплення.

Обираються методи, що найкраще враховують особливості змісту

матеріалу, що вивчається, можливості учнів, наявність часу для їх

застосування.

Отже, при користуванні сукупності методів навчання вчитель має робити

певну послідовність кроків, яка виглядає так:

1-й крок: рішення про вибір методів самостійного вивчення теми учнями

чи вивчення її під керівництвом вчителя;

2-й крок: рішення про вибір репродуктивних чи пошукових методів;

3-й крок: рішення про вибір індуктивних чи дедуктивних методів

навчання;

4-й крок: рішення про вибір поєднання словесних, наочних чи практичних

методів навчання;

5-й крок: рішення про вибір методів стимулювання навчальної роботи;

6-й крок: рішення про вибір методів контролю та самоконтролю;

7-й крок: продумування запасних варіантів поєднання методів у випадку

відхилень і підготовленості учнів класу за результатами виконання

домашнього завдання та повторення пройденого (труднощі у виконанні

домашнього завдання, питання, що виникають щодо раніше пройденого висока

втомлюваність учнів та ін.)

Щоб перевірити цю процедуру оптимального вибору методів навчання та

довести її правильність, нами був проведений педагогічний експеримент, який

відбувся у середній школі № 33, у 6-А класі, класний керівник Семончук

Марія Юріївна.

У першій, експериментальній групі 6-А класу планування уроків та вибір

комплексі методів здійснювалися згідно алгоритму оптимального вибору

методів навчання, розробленого Ю.К.Бабанським. У другій, контрольній групі

планування уроків здійснювалося спонтанно, без урахувань специфіки

матеріалу, вікових особливостей учнів, тощо.

Для прикладу наведемо перший урок у експериментальній групі. Тема

уроку була "Країни світу" (Countries of the World). Завданням уроку було

введення нового лексичного матеріалу по темі "Країни світу" (назви країн,

столиць, національностей, тощо), нового граматичного матеріалу "Теперішній

тривалий час" (Present Continuous Tense).

Вирішуючи питання про вибір методів самостійного вивчення учнями теми

чи вивчення її під керівництвом вчителя, ми обрали методи роботи під

керівництвом вчителя. З-поміж репродуктивних та пошукових методів були

обрані репродуктивні, тобто учні вчили та відтворювали матеріал, який

представляв їм вчитель. Через те, що експеримент проходив у одному з

середніх класів, ми намагалися задіяти якомога більше різних методів з

метою підтримання цікавості учнів до навчання. При введенні нових лексичних

одиниць використовувався метод хорової роботи. Учні читали базовий текст

"Countries of the World" хором та по одному і перекладали його.

Використовувалась велика кількість наочності (карта світу, малюнки із

зображеннями прапорів різних країн та людей різних національностей, тощо).

Для стимулювання навчальної роботи проводились пізнавальні ігри, наприклад

учням були представлені прапори різних країн, і учні повинні були назвати,

яким країнам вони належать:

Whose flag is this? This is a flag of France.

Whose flag is this? This is a flag of Russia.

Або учні повинні були сказати, до якої національності належить

зображена на малюнку людина, наприклад:

Who is this? This is an American.

Who is this? This is a Japanese.

На уроці також були рухливі ігри, на зразок такої, у якій

вчитель кидає учневі м‘яч і каже назву країни, а той повинен кинути м‘яча

назад, називаючи столицю країни і т.д., наприклад:

Germany! - Berlin!

England! - London!

Новий лексичний матеріал було закріплено практичними вправами,

наприклад, учню було запропоновано назвати своє ім‘я, з якої країни він

приїхав та якої він національності, наприклад:

My name is Jane. I came from America.

I am an American.

Новий граматичний матеріал "Теперішній тривалий час" (Present

Continuous Tense) спочатку вимагав пояснень вчителя. Учням була

представлена схема утворення цього часу:

am

are + working

is

Учням було пояснено, що теперішній тривалий час утворюється за

допомогою дієслова to be та повнозначного дієслова із закінченням -ing, а

також що, на відміну від дієслова у теперішньому неозначеному часі (Present

Indefinite Tense), яке передає дію. що відбувається взагалі або завжди,

дієслово у теперішньому тривалому часі означає дію, що відбувається у

конкретний момент, а саме зараз:

Present Indefinite - I go to school - Я ходжу до школи (= Я - школяр)

Present Indefinite - I am going to school - Я йду до школи (зараз).

Для закріплення цього матеріалу учнями виконувалися практичні вправи.

У яких, наприклад, їм було запропоновано розкрити думки та поставити

дієслово у форму теперішнього тривалого часу, наприклад:

I (to read) a book. - I am reading a book.

He (to write) a letter. - He is writing a letter.

Домашнє завдання його уроку складалося з вправ по новим лексичним на

новий лексичний та граматичний матеріал, наприклад, учні повинні були

закінчити речення:

I came from Canada, so I am…

I came from Africa, so I am…

У інших вправах учні повинні були змінити час дієслова у реченні з

теперішнього неозначеного на теперішній тривалий, наприклад:

He works in the hospital - He is working in the hospital.

We study new words - We are studying new words.

За таким самим алгоритмом ми обирали методи навчання для всіх інших

уроків під час експерименту, який тривав 2 тижні. Роблячи підсумки ми

відзначили, що учні експериментальної групи, у порівнянні з учнями

контрольної групи, більш повно, глибоко та осмислено засвоювали знання,

уміння та навички, що відобразилися у результатах контрольних та

самостійних робіт. Що проводилися для перевірки їх успіхів у оволодінні

англійською мовою.

Отже, можна зробити висновок, що результати педагогічного експерименту

підтвердили той факт, що оптимальний вибір методів навчання має непересічне

значення і є невід‘ємною умовою підвищення ефективності процесу навчання.

Висновки

Підводячи підсумки проведеного нами дослідження, треба згадати, що

нашою темою був оптимальний вибір методів навчання як засіб підвищення

ефективності процесу навчання (на прикладі вивчення англійської мови).

Гіпотезою нашого дослідження було припущення, що навчальна діяльність учнів

буде більш раціональною та ефективною, більш ефективним буде вивчення

англійської мови при умові оптимального вибору методів навчання. Під час

роботи ми дійшли певних висновків:

Дидактичні методи є багатоаспектним явищем, яке не можна розглядати лише з

одного боку навчально-виховного процесу. Методи не є незмінними. Їх

внутрішня суть визначається змінами у змісті основ науки, техніки і

мистецтв, які вивчаються у школі. Гегель вважав, що метод є не зовнішня

форма, а душа і поняття змісту.

В дидактиці існує багато класифікацій методів навчання. Але майже всі вони

будуються на основі однієї з істотних ознак методу навчання і кожна з них

може бути оптимальною лише стосовно окремих сторін навчально-виховного

процесу. Ю.К.Бабанський розробив класифікацію, у якій методи навчання

поділяються на три великі групи, кожна з яких, в свою чергу, передбачає по

декілька класифікацій:

а) методи організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності;

б) методи стимулювання і мотивації учіння;

в) методи контролю і самоконтролю у навчанні.

Перевагами цієї класифікації методів є те, що, по-перше, в ній у

єдності розглядаються усі три групи методів, що дозволяє ураховувати всі

компоненти діяльності; по-друге, у цій класифікації за основу береться

вирішення не якоїсь однієї дидактичної проблеми, а цілісна структура

навчальної діяльності; по-третє у цій класифікації не просто дано перелік

методів, а показані зв‘язки між ними, адже всі методи органічно

взаємопов‘язані між собою у єдиній взаємодії педагога та учня.

Отже, підходи до класифікаційних побудов методів можуть бути різними,

однак вони не є самоціллю для педагогів і педагогіки. Вони покликані

поглиблювати наше уявлення про методи навчання, як багатоаспектне явище і

сприяти більш оптимальному їх вибору.

На основі аналізу зв‘язків методів навчання з іншими компонентами

навчального процесу, а також умовами, у яких він протікає, ми визначили ряд

критеріїв, які впливають на вибір методів навчання:

1) закономірності та принципи навчання;

2) цілі та завдання навчання;

3) зміст та методи даної науки взагалі та конкретного предмету, теми;

4) навчальні можливості учнів:

а) вікові (фізичні, психічні);

б) рівень підготовленості (освітньої та виховної);

в) особливості шкільного колективу;

5) особливості зовнішніх умов (географічних, виробничого оточення та

ін.);

6) можливості самих вчителів: попередній досвід, знання типових

ситуацій процесу навчання, у яких виявляються найбільш ефективними

певні поєднання методів, рівень їх теоретичної та практичної

підготовленості, здатності до застосування певних методів, вміння

обрати оптимальний варіант, особисті якості та ін.

Порівнюючи ефективність різних методів навчання ми визначили ряд умов, яких

треба дотримуватись при цій процедурі. По-перше, порівнювати лише методи,

що входять до однієї групи; по-друге, порівнювати треба не ефективність

методів взагалі, а їх можливий ефект у вирішенні конкретного завдання

навчального плану.

Нами були визначені умови оптимального вибору методів навчання англійській

мові. При виборі методів навчання на наступний урок вчитель звичайно

керується інтуїцією. Він міркує, як досягти запланованої мети, перебираючи

при цьому відомі йому методи, співвідносячи їх з конкретними умовами і

наявними можливостями. Ми спробували підвести наукову основу під процедуру

вибору методів, щоб вона спиралась на теоретичний фундамент.

Ю.К. Бабанський, розробляючи цю проблему, виділив таку найбільш оптимальну

послідовність кроків при конструюванні сукупності методів навчання:

1-й крок: вчитель вирішує чи обере він методи самостійного вивчення

теми учнями, чи під його керівництвом;

2-й крок: вчитель обирає пошукові чи репродуктивні методи для вивчення

цієї теми;

3-й крок: вчитель обирає між індуктивними або дедуктивними методами;

4-й крок: вчитель обирає певне поєднання словесних, наочних та

практичних методів навчання;

5-й крок: вчитель вирішує, якими методами він буде стимулювати

активність учнів на уроці;

6-й крок: вчитель обирає методи контролю та самоконтролю.

Щоб підтвердити ці теоретичні положення, нами був проведений

педагогічний експеримент, який мав на меті з‘ясувати, як впливають

оптимально обрані методі навчання на ефективність навчального процесу.

Експеримент проходив у двох групах учнів, експериментальній та контрольній.

Усі уроки у експериментальній групі планувалися з урахуванням методичних

рекомендацій, розроблених Ю.К.Бабанським. У другій, контрольній групі

планування уроків здійснювалось спонтанно, без урахувань специфіки

матеріалу, вікових особливостей учнів, тощо.

При порівнянні наприкінці експерименту успіхів цих двох груп було

виявлено, що учні експериментальної групи більш повно, глибоко та осмислено

засвоювали знання, уміння та навички, що було видно з результату

проведеного контролю їх знань, і що підтверджує гіпотезу нашого

дослідження.

Література

1. Алексюк А.М. Загальні методи навчання у школі.-К.:Рад.школа,1973

2. Алексюк А.М. Методи навчання і методи учіння.-К.,1980

3. Асахова В.М. Нові методи навчання// Освіта України.-1998.-29

квітня.-С.7-8

4. Ахмедов Б.А. К вопросу о классификации средств и методов учебного

процесса//Уч.записки МВС Азербайджанской ССР.-1973.-№6.-С.13

5. Бабанский Ю.К. Методи обучения в современной общеобразовательной

школе.-М.:Просвещение,1985

6. Бабанский Ю.К. Оптимизация процесса обучения.- М.:Педагогика,1977

7. Бабанский Ю.К. Рациональная организация учебной деятельности.-

М.:Знание,1981

8. Березняк Е.Н. Важное условие повышения качества обучения и

воспитания.-К.,1982

9. Блонский П.П. К вопросу о мерах борьбы со школьной

неуспеваемостью.-Избр.пед.произв.-М.,1970

Дата добавления: 2015-05-24