Методи конкурентної боротьби

Види економічної конкуренції

За галузево-територіальною ознакою: внутрігалузев а(це боротьба між товаровиробниками однієї галузі за вигідніші умови вирб-ва і реалізації товарів з метою одержання прибутку) – перемагають власники тих підпр-ств, завдяки використанню досконалішої техніки, орг.-ї виробництва індивудіальна вартість товарів менша за їх суспільну вартість, це дає змогу одержати надприбуток; міжгалузева (боротьба між товаровиробниками різних галузей економіки за найвигідніші умови(сфери) застосування капіталу) – здійснюється у формі стихійної міграції капіталу з галузей з низькою до галузей з високою нормою прибутку. В результаті формується середня норма прибутку; міжнародна (конкуренція національних і транснац. Економічних суб’єктів за найвигідніші умовм вир-ва і реалізації товарів та послуг на світовому ринку)

За кіль-тю суб’єктів ринку та ступенем їх конкурентної сили: досконала або вільна( ринкова ситуація, за якої чисельні, незалежно діючі виробники продають ідентичну продукцію і жоден з них не в змозі контролювати ринкову ціну) – в умовах такої конкуренції немає боротьби з конкретним конкурентом, вона зіштовхує фірму з ринком; виробники повинні оперативно реагувати на зміни загальних ринкових умов; недосконала – головна ознака такої конкуренції – здатність окремих учасників ринків певною мірою впливати на ціни і отримувати тим самим додатковий прибуток.Розріняють три ринкові структури недосконалої конкуренції: абсолютна монополії(лише один продавець і безліч покупців, які не мають вибору і змушені купувати необхідний товар), монополістична конкуренція(велика кількість виробників пропонує подібну, але не ідентичну продукцію), олігополістична конкуренція (небагато великих фірм монополізують виробництво і реалізацію основної маси товарів). Добросовісна конкуренція — це таке суперництво, при якому дотримуються правових та етичних норм взаємовідносин з партнерами. Недобросовісна конкуренція включає технічне шпигунство, переманювання фахівців-професіоналів, підкуп працівників підприємства-конкурента, неправдиву рекламу (чорні технології) тощо.

На конкурентному ринку суперники використовують різні методи боротьби. Історично конкуренція в риноквій економіці починалася із застосування переважно методів цінового суперництва (це конкуренція, в якій головним засобом боротьби є ціна) – зменшення витрат вир-ва і обмігу, зменшення цін. За такої конкуренції перемагає той, хто домагається нижчої ціни продукції,ніж конкуренти. В умовах сучасної конкуренції переважають нецінові методи. Нецінова конкуренція – стратегія конкурентної боротьби, яка спрямована не на зміну цін, а на створення передумов, які поліпшують реалізацію продукції. Нецінові методи поділяються на 2 види: конкуренція за продуктами (зміни властивостей товарів, створення нових товарів для задоволення тих самих потреб, оновлення властивостей товару відповідно до зміни моди) та конкуренція за умовами продажу( продаж товарів у кредит, продовження терміну гарантійного обслуговування, безкоштовна доставка тощо). Методи нечесної конкуренції ( нецивілізовані форми конкурентної боротьби, які проявляються в порушенні суб’єктами ринкових відносин чинного законодавства і правил поведінки) –

1. Неправомірне використання позначень товару іншого виробника (копіювання зовнішнього вигляду товару, найменування, фірмового знаку);2. Дезінформація споживачів про товар (неправдиві відомості про властивості товару); 3. Компрометація товарів конкурентів (поширення неправдивих,неточних відомостей про властивості товарів конкурентів); 4. Тиск на постачальників ресурсів і банки (щоб не укладали, або розривали договори на постачання товарів конкурентам); 5. Неправомірне збирання, розголошення та використання комерційної таємниці про діяльність суперника; 6. Переманювання провідних спеціалістів ( шляхом підкупу,встановлення вищих окладів)

52. Попит: зміст та фактори, що на нього впливають. Крива попиту. Закон попиту.

Попит – платоспроможна потреба, тобто потреба, яку суб’єкт здатен оплатити. Вперше математичний закон попиту був сформу-льований А.Курно у 1838 р. Крива попиту виражає зв'язок між ціною продукту Р і кількістю попиту на нього Q. При побудові кривої по вертикальній осі відкладається ціна товару, по горизонтальній – величина попиту. Зв'язок між ціною і величиною попиту є сталим. Причиною зміни попиту є зміна ціни. Цей зворотній причинно-наслідковий зв'язок між ціною товару і величиною попиту є законом попиту – збільшення ціни на будь-який товар зумовить зменшення обсягу попиту на нього,і, навпаки. Розрізняють індивідуальний (попит окремого споживача) і ринковий попит (сума індивідуальних попитів,які пред’являються кожним споживачем за різних цін).Ціна найважливіший цінник,що визначає обсяг попиту,але є ще й нецінові чинники: кіл-ть покупців (збільшення кіль-ті підвищує попит); доходи споживачів (пряма залежність); очікування споживачів (очікування зростання цін збільшує поточний попит); ціни на супутні товари (якщо зростає ціна на товар-субститут, то попит на нього знижується, а на його замінник підвищується); місткість ринку (чим розвиненіший ринок,тим більш спонукає суб’єктів до пошуку нових джерел доходу задля збільшення свого попиту); кліматичні умови (у курортних зонах зростає попит на сезонні товари).

53. Пропозиція: зміст та фактори,що на неї впливають. Крива пропозиції. Закон пропозиції.

Пропозиція – обсяг товарів та послуг, який виробники хочуть і можуть поставити на ринок за різною ціною зі певний проміжок часу. Крива пропозиції відбиває зв'язок між ціною і кількістю продукту, який виробники готові виробити і продати за данного рівня цін. Крива пропозиції будується аналогічно кривій попиту.Сталий причинно-наслідковий зв'язок між ціною та обсягом товарів (послуг) виражається законом пропозицій: чим вище ціна (за інших однакових умов), тим більше товару за такою ціною товаровиробники готові запропонувати на ринок упродовж певного проміжку часу, і навпаки. Пропозиція, набуває форми не тільки індивідуальної, а й ринкової пропозиції – загальна сума індивідуальних пропозицій, складається із сукупності індивідуальних обсягів товарів, запропонованих усіма виробниками цього товару за певною ціною. Нецінові фактори, що зумовлюють зсув кривої пропозиції: технологічний прогрес (застосування нових технологій дає змогу скоротити період визрівання продукту, продовжити термін зберігання – зсув праворуч); зміна цін на ресурси (зростання цін на ресурси призводить до збільшення витрат вир-ва, собівартості продукції – змушує підприємця скорочувати пропозицію – зсув ліворуч); зміна цін на споріднені товари (зсув ліворуч – шукають альтернативний варіант застосування ресурсів); зміни у бюджетно-податковій політиці (у випадку зростання ставки оподаткування крива зміщається ліворуч, якщо зростають трансферти бізнесу- праворуч); очікування підприємців (оптимістичні очікування – праворуч, песимістичні – ліворуч).

Дата добавления: 2015-05-24