Закон пропозиції. Крива пропозиції. Рух по кривій та її зрушення

Закон попиту. Крива попиту. Рух по кривій та її зрушення.

Взаємодія попиту та пропозиції.

Виходячи на ринок, продавці й покупці планують свою діяльність, спираючись на власний досвід та інформацію, яку їм надає ринок насамперед через ціни. Таке планування кожний суб'єкт здійснює відособлено. Іноді ринок виявляє, що споживачі помилилися у своїх споживацьких очікуваннях, оскільки підприємці запропонували менше товарів, ніж покупці готові були купити за встановленою ціною. Можлива й інша ситуація, коли підприємці пропонують більший обсяг товарів, ніж споживачі готові купити за встановлену ними ціну.

Ситуація на ринку, коли підприємці пропонують за певною ціною стільки товарів, скільки споживачі готові купити, називають ринковою рівновагою.

Ціна рівноваги — не просто ціна, в якій урівноважуються закупівлі й продажі. Ця рівність має місце завжди, адже не можна купити більше, ніж можуть продати, і навпаки, продати більше, ніж можуть купити. ціна рівноваги означає, що покупці зорієнтовані продовжувати здійснювати закупівлю товарів у тих обсягах, у яких виробники погоджуються продовжувати постачати їх на ринок.

Розрізняють часткову рівновагу на окремому ринку і загальну рівновагу ринку.

Як уже зазначалося, ціни на товари перебувають у постійному русі: зміна ціни на один товар впливає на обсяг попиту і пропозиції на інший, а це, у свою чергу, впливає на рівноважну ціну. Якщо вся система цін виявляється у стані рівноваги, тоді настає загальна рівновага ринку.

Умови рівноваги не спонукають економічних суб'єктів до того, аби змінювати свою економічну поведінку. Для того щоб виникли мотиви до такої зміни, необхідно, щоб змінилися зовнішні умови: технології, очікування, рівні цін тощо.

Отже, стан і часткової, і загальної рівноваги є теоретичною абстракцією. У реальному житті така економічна ситуація виникає лише подекуди і дуже швидко порушується. Однак розуміння механізму встановлення і порушення рівноваги має надзвичайно важливе значення для розуміння закономірностей функціонування економічної системи, впливу на неї економічної політики та коригування останньої.

Слід розрізняти поняття «зміна обсягу (величини) попиту» та «зміни у попиті». Зміни обсягу попиту відбуваються через зміну ціни і графічно характеризуються рухом точки по кривій попиту (вверх або вниз). Зміни в попиті, зумовлені неціновими чинниками, змінюють положення кривої попиту, зсуваючи її праворуч або ліворуч.

Рух будь-якої точки по кривій пропозиції залежно відображає зміну обсягу пропозиції залежно від ціни (якщо вниз – зменшення обсягу пропозиції, і навпаки). Зміни у самій пропозиції зміщують криву праворуч або ліворуч. Це зумовлюється неціновими чинниками.

58. Підприємництво як виробнича одиниця мікроекономіки::зміст, види,хар-ка.

Вперше поняття «підприємництво» ввів у науковий оборот французький вчений Р.Кантільйон у 17 ст Зміст підприємництва розкривається в Законі України "Про підприємництво", де сказано: " Підприємництво - це самостійна ініціатива, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг та заняття торгівлею з метою отримання прибутку". Неодмінним компонентом підприємництва є персональна

економічна, а не колективна адміністративна відповідальність за результати роботи. Підприємництво в усіх формах власності - це в сучасних умовах найефективніший шлях відходу від моновласності (державної), її

роздержавлення, подолання відчуження людини від власності. В основі будь-кого підприємництва знаходиться особистий інтерес, але в умовах розвиненої ринкової економіки він задовольняється лише при праці на сус-во. Як економ.категорія підприємництво виражає певні відносини, що складаються між учасниками сус-го виробництва. Як метод господарювання підп.-во хар-ся економічною і юридичною самостійністю, особистою відповідальністю і господарським ризиком.Воно ґрунтується на таких принципах: саморегулювання, матеріальна заінтересованість, новаторська діяльність. Виділяють дві моделі підприємництва: класична модель – орієнтується на максимізацію віддачі від наявних ресурсів; інноваційна – виходить не з ресурсів, а із можливостей. Функ-ї: 1. Мобілізація капіталу, трудових, матеріальних та інф-х ресурсів;2. Організація вир-ва, збуту,реклами продукції, маркетингу, управління ними; 3. Новаторсто, діяльність з генерування, розробки і впровадження у підп.-ку діяльність нових ідей та творчої ініціативи.

59. Капітал підприємства: зміст, структура, функції.

Капітал – вартість чи цінність, яка приносить дохід. Капітал, обслуговуючи всі стадії виробництва, знаходиться в постійному русі. В економічному розумінні цей рух - це процес створення, збільшення і реалізації вартості. З точки зору організаційної, рух капіталу - це його кругооборот.Функціонує у формах продуктивного капіталу(у сфері матеріального вир-ва).. Він може приймати форми грошового капіталу (капітал як передумова виробництва; перетворення грошового капіталу на продуктивний - це перша стадія руху капіталу. Вона протікає у сфері обігу) та виробничог о капіталу (капітал як засоби праці), товарного капіталу (капітал,як виробничі блага для реалізації на ринку) Процес руху капіталу, який охоплює три стадії, де він послідовно набуває трьох різних форм, кожна з яких виконує певну

функцію, називається кругооборотом промислового3 капіталу.

Функ-ї форм капіталу: грошового капіталу – полягає у створенні умов для здійснення процесу вир-ва; продуктивного капіталу – створення і збільшення вартості; товарного капіталу – зводиться до реалізації виробленого товару,що передбачає повернення підприємцю авансового на вир-во капіталу разом з реалізованою додатковою вартістю у формі прибутку.

Дата добавления: 2015-05-24