Етапи морального вих

Шляхи мор. вих.

Моральна культура особистості

Етика – це філософська наука, об’єктом якої є мораль.

Мораль - це система ідей, принципів, законів, норм і правил поведінки та діяльності людини, які регулюють взаємовідносини людей з метою збереження певної соц. цілісності. Моральне виховання - це цілеспрямована діяльність по формуванню в учнів системи моральних почуттів, оцінок, відносин, що є керівництвом до дії.

Мета. Розкриває вимоги моралі та об’єктивно цілісний характер її змісту.

Завдання: залучення молоді до багатств народної культури; формування морального досвіду; формування моральної свідомості, почуттів і поведінки.

Зміст передбачає формування певних моральних відносин: до суспільства (виховання національної свідомості і самосвідомості, причетності до України, її народу); до людини (любов і повага до старших, до родини, любов до ближнього), до пращ (повага до праці, до людей праці); до природи, до екології (любов до рослин, тварин, розглядати природу як національне багатство); до себе (формування самосвідомості, совісті, чесності).

Форми, інформаційно-масові (лекції, дискусії, диспути, вечори); дійово-практичні (трудові бригади, акції милосердя); синтетичні (клуби, КВК, театри); індивідуальні (консультації, співбесіди).

Методи, репродуктивні; привчання і вправи; проблемно-ситуативні; стимулювання і гальмування.

Норми моральності – вимоги суспільства до поведінки людей в певних типових ситуаціях. Конкретизуються ці норми у

§ Моральних цінностях – Одна з форм виявлення моралі. Тобто ставлення суспільства до абсолютних, соц.,громадських цінностей.

§ Моральному ідеалі – вираження вимог суспільства до людей у вигляді конкретного образу морально-досконалої людини.

§ принципах – Одна з форм мор. свідомості, в якій найбільш узагальнено виражено мор. вимоги.

§ переконаннях – Пережиті та узагальнені моральні принципи та норми.

§ В сімї

§ засоби мас. ін форм

§ позашкільні заклали освіти

§ самоосвіта та самових.

1) інформаційно-просвітницький(тут вироб. мор. свідомість – суб’єктивно ідеальна форма суп. свідомості, яка у вигляді уявлень і понять відображає реальне відношення і регулює мор. сторону діяльності)

2) Етап особистісного засвоєння – відбув вироблення та закріплення мор. умінь, навичок, звичок вчинків.

3) Етап формув. та закріплення стійких моральних почуттів, відносин, мотивів.(Тут формув. характер

4) Закріплення і постійний розвиток позитивних рис характеру. (самокритичність).

Сухомлинський "Серце віддаю дітям".

Моральне виховання починається з перших кроків свідомого життя дитини, задовго до того, як вона зможе усвідомити ту істину, що ідеал - вершина моральної культури людства. Саме в молодшому віці ми розкриваємо перед дітьми норми моральності, вчимо їх азбуки моралі.

Загальнолюдські норми моральності: 1. Ти живеш серед людей Кожен твій вчинок позначається на оточуючих людях. Роби все так, щоб людям, які тебе оточують, було добре. 2. Ти користуєшся благами, створеними іншими людьми. Плати їм за це добром. 3. Усі блага і радості життя створюються працею. Без праці не можна жити чесно. Навчання - твоя перша праця. 4. Будь добрим і чуйним до людей і допомагай слабким і беззахисним; товаришу в біді. Поважай та шануй батька і матір. 5. Не будь байдужим до зла. Борись проти нього. Будь непримиримим до того, хто прагне жити за рахунок інших людей.

Закономірності процесу морального виховання' формування будь-якої моральної якості необхідно розглядати комплексно; формування будь-якої моральної цінності вимагає тривалого педагогічного впливу як на свідомість учнів, так і на їх поведінку.

Морально зріла людина – особистість, яка здатна сама на себе впливати: сформовані мор. переконання, принципи, ціннісні орієнтації.

Дата добавления: 2015-05-24