Костянтин Едуардович Ціолковський

(1857 — 1935)

Учений у галузі ракетної техніки, авіаконструктор, основоположник сучасної космонавтики

Основоположник сучасної космонавтики, вперше у світі розробив теорію польоту у космічному просторі ракети з реактивним двигуном на рідкому паливі. Створив теорію і систему руху багатоступеневих ракет, висловив ідею про позаземні станції.

Предки К. Ціолковського — вихідці з Волині, далекі родичі козацького гетьмана Северина Наливайка, чим учений пишався. Його батько, Едуард Ігнатійович Ціолковський(1820—1881) — польський дворянин середнього статку, мати, Марія Іванівна Юмашева, за походженням татарка.

У віці дев’яти років Костя Ціолковський занедужав на скарлатину. У результаті ускладнення після хвороби хлопець втратив слух. Він провчився в гімназії всього чотири роки, два з котрих пробув в одному класі. Через хвороби та родинні обставини він більше ніде не навчався, тож не зміг одержати вищої освіти. У 1879 р. Костянтин екстерном склав іспити на звання вчителя народного училища. Відтоді до 1921 року працював у школах підмосковного Боровська, Калузької губернії та Калуги. Однак сфера його інтересів виходила далеко за рамки шкільних дисциплін. Він захоплювався дирижаблями, аеростатами, літаками, потягами на повітряних подушках і, звичайно ж, ракетами. Свою першу друковану працю присвятив аеростатам (1892).

1894 року учений виклав проект побудови моноплана (пізніше, 1932 року розробив теорію польоту реактивного літака в стратосфері та схеми конструкції літаків із гіперзвуковими швидкостями). 1896 року піонер космонавтики розпочав працю над своєю фундаментальною роботою «Дослідження космічного простору з допомогою реактивного двигуна» (закінчив у 1903). У 1926—1929 рр. К. Ціолковський запропонував оригінальну ідею побудови космічного корабля — багатоступеневу міжпланетну ракету.

1919 року учений був прийнятий у так звану соціалістичну Академію (майбутню Академію наук СРСР). До світової науки К. Ціолковський увійшов як видатний теоретик, що передбачив шляхи вирішення значної кількості проблем сучасної космонавтики.

9 листопада 1921 р. ученому було призначено довічну пенсію за заслуги перед вітчизняною й світовою наукою. Цю пенсію йому виплачували до 19 вересня 1935 року — у той день велика людина і суспільний діяч Костянтин Едуардович Ціолковський пoмер у Калузі — місті, що стало йому рідним.

Кондратюк Юрій Васильович (Олександр Гнатович Шаргей)

Один з піонерів розробки основ космонавтики. Механік і винахідник, автор досліджень можливості ракетного польоту у світовий простір, автор оригінальний ідей у рішенні проблем міжпланетних подорожей. Існує версія, що він прожив усе життя під чужим ім'ям.

Справжнє його ім'я – Олександр Ігнатійович Шаргей і народився він не в Сибіру, а на Україні, у Полтаві. У 1916 р. Кондратюк-Шаргей був покликаний на військову службу.

Після революції 1917 р. його мобілізували в білу армію, де він і служив якийсь час. Ще в 1919 р. розглянув основні питання космонавтики, виклавши їх у творі "Тим, хто буде читати, щоб будувати". Він запропонував використовувати як паливо космічних ракет водневі з'єднання деяких металів і металоїдів, зокрема – бороводень.

Пізніше, побоюючись репресій з боку Радянської влади, він змінив свої паспортні дані. Це загадкова людина, сибіряком його називали тільки тому, що саме в центрі Сибіру (у Новосибірську) у 1929 р. вийшов у світ твір за назвою "Завоювання міжпланетних просторів". У ній вивів, незалежно від Ціолковського, формулу польоту ракети.

На його роботи звернув увагу професор В. П. Ветчінкін (1888-1950). У червні 1931 р. засуджений, направлений на роботу в проектно-конструкторське бюро.

Із середини 1930-х років працював у московських проектно-конструкторських організаціях, зіграв помітну роль у елеваторобудуванні й інших областях техніки. Загинув під Калугою. Реабілітований у 1970 р.

Незважаючи на великий вклад Ю. В. Кондратюка в наукову космонавтику, до початку запуску ракет у космос ніхто з широкого загалу про нього не знав.

Із запуском 4 жовтня 1957 р. в СРСР першого штучного супутника Землі почалося здійснення мрій ученого Ю. В. Кондратюка.

Між Радянським Союзом і США увесь післявоєнний період ішло змагання за першість в освоєнні космічного простру.

Американські вчені знайшли в Бібліотеці Конгресу книжку Ю. В. Кондратюка, у якій розроблені і траєкторія (траса Кондратюка), й орбітальні лабораторії, і посадка апаратів на Місяць та інші планети Сонячної системи, і розрахунки польоту людини до інших планет, яким має бути пальне для ракет, скафандр космонавта та інше.

Використавши свої напрацювання й розробки Ю. В. Кондратюка, американці 16 липня 1969 р. здійснили за­пуск космічного апарата "Аполлон", а 20 липня посадку його на Місяць з екіпажем, який виконав комплексні дос­лідження й доставив на Землю зразки місячного ґрунту.

У Флориді (США) на космодромі встановлено пам'ят­ник, де висічені імена вчених й астронавтів, причетних до польоту на Місяць, там є ім'я й нашого земляка Ю. В. Кондратюка.

Дата добавления: 2015-05-24