Навчання слабочуючих дітей у масовій школі

Учитель початкової школи загального типу (масової школи) також інколи зустрічається з дитиною, яка зовні нічим не відрізняється від інших учнів (Р. Боскіс): вона кмітлива, розуміє звернену до неї мову, засвоює елементарний рахунок, правильно поводиться у класі. Проте з незрозумілих на перший погляд причин школяр відчуває труднощі під час засвоєння первинної грамоти, а, опанувавши у результаті величезних зусиль учителя основи читання, надалі виявляється неуспішним учнем. Школяр не може відповісти на питання учителя, поступово замикається, стає тривожним, плаксивим, справляє враження дитини, схильної до невмотивованої впертості, а часом і розумово відсталої. У такого учня необхідно перевірити слух.

Виявлення патології дитячого слуху може бути ускладнене тим, що дитина, як правило, не скаржиться на туговухість, а дорослі помічають цей недолік лише тоді, коли час для ефективних заходів буває упущено.

Навіть незначний ступінь зниження слуху може стати перешкодою до засвоєння читання і письма у звичайних умовах навчання.

Унаслідок відхилень у розвитку мовлення слабочуючі діти зустрічаються з такими труднощами:

1) ускладнене засвоєння первинної грамоти (читання і письмо);

2) специфічні помилки у диктантах і самостійному письмі;

З) труднощі під час розуміння пояснень учителя;

4) труднощі, що виникають унаслідок недостатнього розуміння тексту.

Ці труднощі пов’язано з такими особливостями мовлення слабочуючих дітей:

1) недостатнім, а часом і дуже різким порушенням уявлення про звуковий склад слова;

2) обмеженим запасом слів і неточним розумінням значень відомих дитині слів;

3) недорозвиненням граматичної будови мови і нерозумінням значень граматичних форм.

В умовах класу таким школярам створюють відповідні умови: садять дитину за першу парту, перевіряють, як вона на слух сприймає навчальний матеріал, якщо необхідно - повторюють завдання; оцінюють роботу учня з урахуванням його реальних можливостей, проводять з ним додаткові заняття.

Батькам слід пояснити, як необхідно ставитись до особливостей їхньої дитини і правильно організувати її мовне виховання.Специфічні особливості розвитку різних категорій дітей, які страждають на різні порушення слуху, потребують диференційованого корекційного підходу до їх навчання й виховання, що є важливим фактором оптимізації компенсаторних процесів. Вчитель і батьки дитини повинні регулярно отримувати додаткові консультації щодо особливостей навчання такої дитини.

Важливою ланкою соціально-виховного впливу на дошкільників і молодших школярів із порушеннями слуху є інтегрована освіта (О. Стрєбєлєва, А. Венгер та ін.) таких дітей. Під час повної інтеграції дитину з порушенням слуху виховують таким чином, що вона не отримує повної щоденної допомоги з боку фахівця у дитячому садку і, водночас виконує вимоги педагога нарівні з тими дітьми, які добре чують. Цей вид інтеграції може бути рекомендовано слабочуючим або глухим дітям із таким рівнем психофізичного і мовленнєвого розвитку, який є близьким до норми, мовлення яких є зрозумілим для оточуючих і які самі добре розуміють мову інших та психологічно готові до виховання й навчання серед здорових дітей.

Якщо дитина перебуває у змішаній дошкільній групі, важливо забезпечити комфортні умови всім дітям. Тому співвідношення дітей із нормальним слухом і тих, що не чують, має бути 2:1, при цьому зменшується кількість дітей у групі. У таких групах навчається 10 дітей із нормальним слухом і 4-5 – із порушенням слухової функції.

Сурдопедагог у першій половині дня проводить фронтальні та індивідуальні заняття з розвитку мовлення, слухового сприймання, удосконалення вимови дошкільників із порушеним слухом. Вихователі у першій половині дня проводять заняття з дітьми, що нормально чують, а в другій – із усією групою дітей. Проводиться навчання грі, конструюванню, зображувальній діяльності, музиці, фізичним вправам. На заняттях широко використовують писемне мовлення (таблички).

Важливою є профілактика порушень слуху у дітей. Для того, щоб зберегти слух дитини, необхідно захищати вуха від переохолодження, лікувати навіть несильний риніт, оскільки інфекція може легко проникнути з носоглотки у порожнину середнього вуха й викликати його запалення. Слід оберігати слуховий апарат і від сильного або тривалого подразника.

Особливу небезпеку у цьому сенсі становлять навушники: дуже сильна вібрація барабанної перетинки приводить до її розтягнення, утрати еластичності і, у подальшому, - до зниження слуху. Крім того, у навушниках дитина не орієнтується у звуках навколишнього світу, може не почути шум машини, що рухається, або інші звуки, які сигналізують про небезпеку. Ще слід пам’ятати про те, що при шумі продуктивність фізичної праці падає на 30 відсотків, а розумової - на 60.

Дата добавления: 2015-05-24