Жизнь я сравнил бы с шахматной доской

Костя

27.06.08

27.06.08

27.06.08

26.06.08

26.06.08

Костя

26.06.08

Вадя

24.06.08

24.06.08

24.06.08

24.06.08

23.06.08

Вадя

23.06.08

23.06.08

22.06.08

22.06.08

Костя

21.06.08

Вадя

21.06.08

21.06.08

21.06.08

21.06.08

20.06.08

Вадя

20.06.08

20.06.08

УЧАСНИКИ ТАБОРУ

ЧЕРВНЯ 2008 РОКУ

Васильчук Валерій, Волясенко Ольга, Зіннуров Е. І., Лєонтьєв Костянтин, Сейко Вадим, Табенська Г.М., Табенська Ольга, Шатіло Ірина

Ну, ось ми знову тут! Дорога була не такою, як завжди: ми їхали дизелем до Лазещини! Це було класно. Рідна кімната, моє улюблене місце і просто чудова природа. Я відчула, що знаходжуся дійсно в горах, коли скупнулася в річці. Це незабутнє відчуття! Перед нашим полуденком розпочався дощ – все було заплановано. Зараз ми дуріємо, але очікуємо від завтрашнього дня масу емоцій.

Ірина (пара кумедних дівчат 2007)

Ми прийшли на заплановане місце прибуття. Я в цих краях вперше, але мені тут дуже подобається. Навколо гори і ліси.

Нарешті, пройшовши нелегкий шлях у 10 км по гірській місцевості, ми прибули на місце призначення. Я тут вперше (але не в Карпатах). На щастя, ми перші й нікого більше немає. Погода до прибуття була сонячною, та не пройшло й півгодини, як з’явилися хмари й почалася злива з градом.

Валєра

Ось вже і другий день! Вчора не встигла нічого написати, бо рано стемніло (або признаюсь, було трохи ліньки). Отже, напишу трохи щодо вчорашнього дня. Ну, все почалося з того, що замість запланованих 10, нас поїхало лише 8. Сашка Б. поїхала у санаторій на море, а у Вовочки Ягуткіна за кілька хвилин до потягу обірвалися шлейки від рюкзака! В дорозі вже було весело. Півночі я розмовляла з Валєрчиком, потім з Костиком, а потім все-таки заснула. У Франківську Ольга і Галина Миколаївна нас покинули. А ми потім 5 годин мучилися в дизелі. Там вже дурка нас трохи хапала… на цей раз ці 10 км дороги здалися набагато меншими. Ми з Валєрчиком постійно йшли попереду. Прийшли швидко (відносно) і, як і минулого літа, почався дощ. А, ні! Ми ще встигли скупнутися. Вечір пройшов також швидко і весело… А тепер про сьогодні. До речі, вночі я дуже замерзла, точніше тільки ми з Ірою, а от Е.Z. було жарко. Зараз ми вже поснідали, хлопці пішли до пані Досі за чимось молочним, а ми з Іринкою залишилися. Зараз мені також холодно, тому гріюся у спальнику Костика. Ой, вже хлопці йдуть, (з молочком – радується Іринка), тому я закінчую, а ми з Ірою купатися!

Киса (Олька)

Сьогодні ми прокинулися о 7:00 ранку. Після сну втома від дороги майже пройшла, та все ж вночі іноді будили миші. Привели себе в порядок, в кімнаті закипіла робота з приготування їжі. Поснідавши, кожен прийнявся за свою роботу. Щастя (перебування лише нашої групи на цьому місці) було недовгим. Зранку прибула ще одна група туристів. Згодом ми пішли купатися на річку. Коли ми прийшли, з’явилася ще одна група людей. Крім того від мене була подана пропозиція (згодом обговорена) святкування Нового року в с. Нересниця Тячівського району Закарпаття.

Валєра

Я вже не перша пишу, як вчора, але дуже хочеться залишити слід в великій книзі “Карпатські походи”. Сьогодні вночі я дуже замерзла, але надіюсь, що цієї ночі буде тепліше. Традиційно ми з Ольгою пішли купатися і до нас підійшли наші хлопці. Було суперово! Сьогодні ми підняли прапор нашого коханого колегіуму. Але десь після 12 прийшла група туристів з Чернівців, як завжди - випивка і пісні. Я була шокована, коли мене запитали чи Житомирська область знаходиться в Росії. І найважливіше, що це запитував вчитель історії в бурсі. Я чекаю приїзду Ольги і Галини Миколаївни.

Ірина

Вечір. Ми помили голови (я і Іра), граємо в карти. Едуард Ільгамович нас фотографував. Ми поїли. Вечеря була дуже смачною.

Сьогодні близько сьомої години ми ходили по молоко та сир. Поки ми чекали на наше замовлення стався кумедний випадок: З гір йшли два чоловіки, один йшов попереду, а другий позаду і за ними гнався собака і гавкав. Спочатку він відмахувався палицею, а потім зупинився, взяв у руки бінокль, який висів у нього на шиї і почав дивитися на собаку і гукнув до того, що йшов попереду: ”Диви, яка здорова!”. І ми почали сміятися. Ось такий кумедний випадок стався.

Нарешті я в Карпатах, в нашій улюбленій кімнаті, в якій ми вже третій раз. Дуже класно було, коли я з Галиною Миколаївною їхали майже 5 годин на дизелі. Під’їжджаючи до нашої станції ми побачили фотографуючого Е.Z., Ірину і Вадима, які стояли з прапором нашого любимого колегіуму, Валєрика, який спостерігав, в якому ми вагоні. Побачивши нас, у Ірини був вибух емоцій, стрибки вище даху і взагалі всі радісні і щасливі були, як слони. Вийшли з дизеля з рюкзаками і, звичайно, з довгоочікуваним тортом до 10-річчя Карпатських походів. Сьогодні з самого ранку не день, а свято. Дуже рада, що зустріли на станції майже всі. Почали обмінюватися враженнями, і навіть не помітили, як дійшли майже до рідної хати. Хлопці наші – молодці. Одразу взяли у мене і у Ірини тяжкі сумки. А наші, чекаючи, були в магазині, купували продукти. В кінці нашої маленької подорожі (зустрічаючи нас на станції) зробили висновок, що нас зустрічають, як у аеропорту, вони ж були з нашим прапором (колегіуму), щоб ми одразу їх помітили. Сподіваюсь, що все буде файно. Починаючи з перших годин нашого перебування емоції просто супер!!!

Оля (Пара кумедних дівчат 2007)

Все почалося з того (Костику, не підбивай!), що Ірина з Вадимом пробіглися вранці і розбудили нас файним букетом. Адже у нас сьогодні свято! Яке свято - вже згадувала Олька Т. (див. вище). Після ситного сніданку майже всі вирушили зустрічати Галину Миколаївну, Ольку і тортик. А ми з Костиком залишилися на господарстві. Ми поприбирали, порубали дрова (навіть я трохи порубала). Але головним було те, що Костик трохи вивчив польську мову. Хочу підмітити, що він дуже здібний хлопчик, у нього виявилась непогана вимова і т.д. Потім всі повернулися. Ми всі разом приготували смачну вечерю, а на десерт поїли тортик. Він був дуже смачний. Далі на нас чекав літературний вечір. Коротше, все було просто супер. Завтра на нас чекає підйом на Говерлу, тому треба раніше лягти спати. Залишилося ще 5 повних днів… Здається, що це багато, але по-особистому досвіду знаю, що це дуже мало. Тому будемо намагатися проводити час з користю і не гаяти жодної хвилини!...

Киса (Олька)

Сьогодні 23.06.08. Нарешті настав день походу на Говерлу. Нас розбудили і невже знову дощ!! Всі прокинулися. Вже відчувається, що з нами сьогодні Оля, а особливо Галина Миколаївна, бо лежачи в кімнаті я відразу відчув запах свіжих млинчиків. Лежачи на канапі спостерігаю, хто що робить: Оля з Костиком розглядають польські слова, Вадим читає враження (в той час, коли я пишу), Галина Миколаївна й далі працює на кухні, Іра, Оля, Едуард Ільгамович накривають на стіл… Ось й кличуть на сніданок…

Валєра

Сьогодні після восьмої години ранку ми вирушили на Говерлу та не звичайним шляхом, а вирішили обрати новий. Новий шлях був непоганим, але під кінець… Ми вийшли з іншого боку Говерли. Цей бік був весь в маленьких хвойних кущах, через які було складно проходити, крім того вони боляче кололися. Дійшовши майже до вершини Говерли, ми змогли ще й погратися у сніжки (літом). Нарешті довгий та складний шлях до вершини Говерли подоланий, але лишається ще складніший шлях назад до будинку. Походивши між хмарами, ми пішли назад до будинку, вже смеркало. Пройшовши довгий і складний шлях ми нарешті прийшли до будинку…

Валєра

Ранок настав дуже швидко. Трохи лив дощ, але він був незначний і ми вирушили на знамениту гору Говерлу. Шлях був нелегкий, але ми його пройшли. Пішли ми новою дорогою, яка мені здалася більш прикольною, між стежкою. Спочатку йшли крутими схилами по дорозі. Дорога нагадувала дно річки, яка перестала бігти цими схилами. Піднявшись на галявину ми зустріли пастухів, які підказали нам правильний шлях на гору. Спершу була непогана стежка, потім почалися кущі, по яким було дуже прикольно підніматися. Коли з кущів виглядали одні голови, але коли нога потрапляла до ями, то можна було сховатися на весь зріст. Піднявшись на Говерлу, ми чекали доки піднімуться Едуард Ільгамович і Ольга. Коли вони піднялися ми розгорнули прапор та декілька разів сфотографувалися. Вітер був дуже сильний, особливо на Малій Говерлі, коли неможливо було спокійно ходити. Здавалося, маленький стрибок і вітер тебе здув би. Після того, як ми сфотографувалися, мені потрібно було згорнути прапор. Коли дує сильний вітер нормально його згорнути майже нереально, але я старався. Коли ми спустилися з гори, відразу пішли купатися і прати брудні речі. Потім повечеряли, а я з Олею пішли мити посуд. А Костя з Ірою пішли по молоко. Почалася сильна злива, ми всі намокли, але посуд вимили і молоко принесли. Ось такі враження.

P.S.: на горі були лавки з масажерами для сідниць. Е.Z дуже сподобалися.

Я вже майже два дні не залишала ніяких записів у нашому журналі. Вчорашній день був суперовий. Вадим і я прокинулися о 6:00 і ми пробігли чималий шлях. По дорозі нам прийшла скажена ідея: ми назбирали квітів, які подарували нашим сплячим туристам. Було приємно бачити несподівану усмішку кожного. Після сніданку ми пішли зустрічати Табенських Г.М. і О.Є. Вони привезли нам тортик, про який ми думали всі два дні, але чудова кремова квіточка залишилася на коробці – тортик впав. Сьогодні ми піднімалися на Говерлу. Як завжди маса вражень! Хочу звернути увагу на те, що ми пішли новим шляхом. Але мені сподобалось. Особливо коли мене облизав собачка біля ферми, коли я запитувала дорогу на Говерлу. Піднявшись на вершину, ми дуже замерзли, тому дуже швидко спустилися і знайшли галявину, де смачно пообідали. Але звісно, як завжди, був сюрприз. Зараз я вам розповім: я відкриваю рюкзак, а там все масло по ньому гарно розмазане. Зараз іде дощ, який робить наш відпочинок кращим.

Ірина

І знову, як завжди, нас сьогодні намочив дощик. На цей раз він нас не залишає ні на день. Хочу ще сказати про вчорашній день. Вчора я вже вдруге підкорила Говерлу. Прийшла (піднялася) першою, цей раз вже точно! А піднімалися ми новою дорогою, тому було цікаво. А ще, я вперше побувала у хмарці. Ніч була також незвичайною, бо я не те що замерзла, а мені навпаки було жарко. Сьогодні Костик, Валєрчик, Ірина і я ходили в магазин. По дорозі нас намочив дощик, але мені все-одно сподобалось. Найбільше вразило те, що за зарядку телефонів у нас взяли майже 10 грн. Після веселої гри у дурня всі готуються до вечері. Завтра плануємо поїхати до Рахова….

Киса (Олька)

P.S.: Сподіваюся, що більше дощик нас не потурбує…

Пишемо я і Валєра разом. Вчора я вже вдруге покорила найвищу вершину України, на жаль чи на щастя? Валєра також покорив цю вершину. Було важко, і в той же час цікаво, як ми пішли новим шляхом. По дорозі траплялися різноманітні ситуації. Новий шлях виявився нетяжкий спочатку, але найскладніше було попереду (підйом на Малу Говерлу). Ми бачили одночасно три пори року: внизу – літо, на Малій Говерлі – весна-осінь, а на самій Говерлі – зима. Піднявшись на Говерлу кожен відчув себе переможцем, і запанувала радість, та згодом кожен збагнув, що не менш тяжкий шлях попереду - спуск. Нарешті, спустившись додому, наш будиночок для кожного став, як рідний. Вдома на нас з нетерпінням чекала Г.М. Поділившись враженнями за смачною вечерею, всі дружно пішли митися і прати. Відчувши себе людиною, ми пішли спати. І ще, вчора Оля Т. і Вадим мили посуд. Було дуже прикольно. Почався маленький дощик, який нас не залишив і сьогодні. Як майже дорослі, поки не домили посуд в хатинку не пішли, а на той час вже були злива і блискавки. Сьогодні день розпочався добре. Планували вчора встати о 7:00 ранку, але після вчорашнього дня не було сил встати рано. Швиденько зготували сніданок, (я другий день на готування їжі). Іринка, Костя, Валєра і Оля пішли до магазину. Я з Вадимом залишилась на господарстві. Ми помили посуд (не без пригод), поприбирали, почали вчити польську мову. Він дуже здібний хлопець і вимова непогана. Потім Е.Z і Г.М. заразили нас миттям волосся. Класно один одному помили голову. Згодом прийшли всі наші з магазину, вони зарядили всім мобілки, були щасливі, хоч і попали під дощ. Потім знову почався дощ, і всі, хто прийшов з магазину, задумали мити волосся. І як завжди я всім зливала воду, а ще Костик вилив на мене кип’яток, а Вадим вилив на голову Олі В. холодну воду. Почалася дика зливаю. Ось так у нас весело. Щойно прийшли чергові, які миють сьогодні посуд. А вечеря була суперовою. Зараз розгадуємо кросворди і думаємо про завтрашню поїздку до Рахова. З нетерпінням чекаємо нових вражень від Рахова.

Оля Т. (пара кумедних дівчат), і спочатку зі мною був Валєра

День для мене розпочався не дуже вдало. Спочатку всі дуже довго збиралися, а під час дороги до магазину нас застав дощ. Але саме в цей момент я відчула і зрозуміла, чому маленькі діти бігають по калюжам. Оскільки в журналі ми залишаємо тільки приємні враження, то хочу трішки це змінити. Мене трохи дивує дехто з наших членів Клубу. Я надіюсь, що ця поїздка дасть зрозуміти, що ми всі різні, а найголовніше - ми колектив і повинні жити, як одне ціле. Можна сказати, як одна сім’я.

Ірина (пара кумедних дівчат 2007)

Вчора всі ходили до магазину. На хазяйстві залишилися я та Оля. Ми зробили все, що нам було сказано і почали вивчати польську мову. Мова нагадує англійську та німецьку. Мова майже легка, але є деякі нюанси.

Сьогодні ми ходили на гору Петрос. Все було чудово, доки ми не піднялися на вершину. Раніше там стояла капличка, але цього разу вона була зламана, з неї винесли усе, що могли. Це дуже погіршило настрій, а особливо вразило виховання тих людей, які це зробили. Але взагалі день пройшов добре, я нарешті налагодив зв’язки з Ірою, що дуже радує, а все інше як завжди: смачний обід, сніданок, вечеря, приємне спілкування. Трохи починають надокучати мошки, але вони не змогли завадити успішному триванню дня.

Сьогодні ми покорили Петрос (я, наприклад, вже вдруге, деякі вперше). Назад ми йшли дуже повільно, і,можливо, від цього ще більше втомилися. А ще вразило те, що ми побачили на вершині Петроса – погнутий хрест – як і в минулому році, зруйнована і наполовину спалена капличка. А вчора ми їздили в Рахів. Місто, як і в минулому році, особливих вражень не принесло. Єдине, в ньому з’явилося більше кафе. Взагалі воно поступово (хоча і дуже повільно) перетворюється на справжній центр Європи. А ще Олька Т. залишилася вдома і приготувала нам смачну вечерю. Якщо ти це читаєш: “Ольга, дякую.”. А то я забула сказати, здається. Навіть не віриться, що завтра останній день!!

P.S.: як і Іринку, мене дивує дехто з членів Клубу. Сподіваюсь, зможу зрозуміти їх, а вони, в свою чергу, мене…

Киса (Олька)

Сьогодні ми підкорили Петрос. Дома на господарстві ми залишили Ольгу. Дорога була су- перовою і веселою, але ми трохи переплутали дорогу. На Петрос ми піднімалися поодинці і майже різними дорогами, але довгоочікувана вершина “зігріла” нас всіх. Піднявшись на вершину, ми першою справою поклали камінці, які пронесли майже всю дорогу. Коли прийшли Едуард Ільгамович і Галина Миколаївна ми з’їли шоколадки “Батончик”. Додому ми поверталися дуже довго. Зараз я сиджу біля вогнища, яке розводить Валєра, а ми всі його критикуємо. Але Валера – дуже практична людина, яка нам необхідна в таборі.

Ірина

Ну, ось і закінчується останній день нашого перебування в горах. Їхати додому я взагалі не хочу, адже там постійна буденність. Сьогодні ми провели “Зірку Карпат”, я набрала 12 балів – 2 місце. Але через 20 хвилин по закінченню конкурсу розпочалося найцікавіше – конкурс з польської мови. Взявши участь в цьому конкурсі я зрозуміла, що все, чого нас навчають, не потрібно носити за плечима, а потрібно удосконалювати і не закидати. Хочу подякувати всім за суперовий відпочинок. Маю надію, що через 10 років ми знову зберемося тут.

Ірина

Ось вже і вечір останнього дня… Готується вечеря, а я вирішила трошки написати. Хоча сьогодні ми нікуди і не ходили, і не підкорили ніяку гору, та все одно було класно – весело і цікаво, як завжди. Сьогодні у нас відбулася “Зірка Карпат”. Я там посіла почесне третє місце і цим задоволена. А “Зіркою” стала Ольга Т. Потім у нас був диктант з польської мови. Ну, тут я набрала 30 балів із 30! А ще я рада, що мій учень Костик посів не останнє місце у цьому невеличкому змаганні… Завтра вранці ми прокинемося, зберемося і покинемо це чудове місце! Їхати справді не хочеться! Я знаю, що взимку членів КТК чекає знову поїздка в Карпати, і я дуже сподіваюсь, що я також сюди повернуся…

Киса (Олька)

Ось і останній день перебування в Карпатах. Трохи сумно, бо хочеться ще побути тут, на цій прекрасній природі. Усі вже збираються, останні приготування. Сидиш, дивишся і не віриш, що пройшло аж 9 днів і не хочеш їхати. Скоро відбій. Буду закінчувати.

ПІДСУМКИ ЛІТНЬОГО ТАБОРУ В КАРПАТАХ-2008

№

учасник

Господарча програма

Туристична програма

Академічна програма

розпорядник

кухня

посуд

прибирання

дрова

Підйом на вершини

Поїздка до Рахова

Записи у журналі

“Зірка колегіуму”

Конкурс польської орфографії

Шатіло Ірина

-

Табенська Ольга

-

Васильчук Валерій

-

-

Волясенко Ольга

Лєонтьєв Костянтин

Сейко Вадим

ЦІКАВА СТАТИСТИКА

Порівняння вартості окремих продуктів харчування (в гривнях)

Назва продукту	Кількість
Хліб	1 бух.	0,60	0,85	1,25	2,90
Гречка	1 кг	1,15	2,20	2,70	6,00
Рис	1 кг	1,20	2,20	2,70	-
Макарони	1 кг	1,25	1,60	2,50	-
“Мівіна”		0,35	0,40	0,40	1,85
Манка	1 кг	1,20	2,00	2,50	-
Вівсянка	1 кг	-	-	-	4,00
Кукурудз.крупа	700 г	-	-	-	2,00
Тушонка	1 бан.	3,00	3,50	3,50	9,50
Ковбаса	1 кг	8,00	8,00	13,00	26,00
Шпроти	1 бан.	1,00	1,30	-	4,00
Рибні консерви	1 бан.	1,20	1,50	2,50	6,20
Заварний бульйон	1 пач.	2,00	3,00	-	3,00
Цукор	1 кг	1,10	1,80	2,70	5,20
Лимони	1 кг	2,90	4,50	7,00	12,00
Мед	0,5 кг	2,15	-	-	5,00
Масло	0,5 кг	1,75	2,70	3,00	6,00
Майонез	1 бан.	2,70	1,75	1,80	10,50
Сир	1 кг	6,00	4,80	5,00	32,00
Молоко	1,5 л	1,50	2,00	3,00	6,00
Яйця		-	-	-	3,60
Помідори	0,5 кг	-	-	-	3,00
Огірки	1 кг	-	-	-	2,50
Олія	1 бан.	-	-	-	15,00
Кава	250 г	3,00	4,50	7,20	9,00
Чай (заварка)	1 пачка	1,30	2,00	2,10	3,80
Печиво	1 кг	2,25	2,50	8,00	11,00
Шоколад	1 плитка	0,95	1,75	2,10	3,80
Карамель	1,5 кг	5,00	5,00	8,00	12,60
Згущене молоко	1 бан.	1,20	1,60	2,40	6,00

Порівняння вартості проїзду (в гривнях)

Напрямок
Новоград-Волинський – Івано-Франківськ	10.84	14.14	21.81	21.81	31.24	50.13
Івано-Франківськ – Лазещина	1.60	1.90	3.60	3.90	-	6.00
Лазещина - Рахів	-	-	-	2,20	3.00	3.80

Порівняння вартості підйому на одну вершину (в гривнях)

Квиток
Учнівський	0.30	0.50	2.00	2.00	0.00	3.00
Дорослий	0.30	1.00	5.00	5.00	0.00	10.00

Порівняння вартості проживання (в гривнях)

Будинки лісгоспу	1.00	3.00	3.50	-	-	-	-	-
Турбаза	-	-	-	5.50	7.50	10.00	15.00	20.00

ІV. ЗАПИСКИ ГОЛОВИ КЛУБУ

Своє звернення хочу розпочати віршем Омара Хайяма про життя людини:

То день, то ночь. А пешки – мы с тобой.

Подвигают, притиснут – и побили,

Дата добавления: 2015-05-24