Інформаційна база економічного аналізу

ПЛАН

Метод економічного аналізу – це …, узагальнення впливу факторів на результати діяльності будь-якого економічного об’єкта шляхом опрацювання спеціальними прийомами відповідної інформації.

Показники показують співвідношення абсолютних показників і виражають у відсотках, коефіцієнтах, індексах.

Показники характеризують суттєві особливості і властивості досліджуваних явищ, рівень їх розвитку, використання ресурсів, ефективність діяльності.

Економічного аналізу є всі сторони діяльності підприємства, усі процеси, пов’язані з постачальницькою, виробничою, збутовою, фінансовою та інвестиційною діяльністю.

Тести

а) об’єктами;

б) предметом;

в) суб’єктами;

г) методом.

а) кількісні;

б) результатні;

в) якісні;

г) факторні.

а) відносні;

б) факторні

в) вартісні;

г) загальні.

4. За способом виміру показники класифікуються на:

а) кількісні;

б) якісні;

в) абсолютні;

г) відносні.

5. Завершальний етап аналізу – це:

а) розробка програми аналітичних досліджень, вибір об’єкта аналізу, розробка таблиць, збір інформації;

б) аналітичне опрацювання аналітичної інформації, виявлення невикористаних резервів;

в) узагальнення результатів аналізу та їх оформлення, розробка заходів щодо усунення недоліків та пропозицій щодо вироблення оптимальних управлінських рішень.

а) системне, комплексне, безперервне вивчення, оцінка;

б) збір інформаційних даних;

в) перевірка інформаційної бази та підготовка її до аналізу.

7. Можливими є такі порівняння:

а) фактичних показників за звітний період з плановими показниками за цей же період;

б) фактичних показників звітного періоду з плановими показниками попередніх періодів;

в) планових показників звітного періоду з фактичними показниками попереднього періоду.

8. Прийом групувань базується на:

а) виявленні взаємозвязку між частковими ознаками і результатним показником;

б) порівнянні співмірних показників;

в) виділенні з складу досліджуваних явищ груп за певними ознаками, які допомагають систематизувати матеріал аналізу.

9. Прийом деталізації полягає у:

а) розкладанні, розчленуванні загальних показників на складові;

б) виключенні дії всіх факторів на відхилення за загальним показником, окрім одного;

в) поділ загального числа досліджуваної сукупності об’єктів на якісні однорідні групи з метою вивчення її структури або взаємозв’язку між компонентами.

10. Суть способу … полягає у послідовній заміні планової величини кожного із взаємодіючих факторів фактичною і в порівнянні результатів, які одержують послідовно при кожній такій заміні:

а) ланцюгових підстановок;

б) різниць;

в) відсоткових різниць.

11. Застосування прийому ланцюгових підстановок дає можливість …

а) оцінити динаміку змін економічних показників;

б) визначити вплив зміни кількісних та якісних факторів на відхилення за загальним показником;

в) визначити ступінь виконання планових завдань за економічними показниками.

12. Сукупність спеціалізованих прийомів і способів, які застосовують для відображення й обробки економічної інформації, становить:

а) метод економічного аналізу;

б) сутність економічного аналізу;

в) методику економічного аналізу;

г) предмет економічного аналізу;

д) об’єкт економічного аналізу.

13. Метод економічного аналізу має такі характерні особливості:

а) поділ предметів або явищ на складові частини, елементи, ознаки;

б) послідовне, поетапне відокремлення частин, властивостей від об’єкта;

в) пошук найважливіших ланок в об’єкті;

г) дотримання принципу ієрархії;

д) визначення межі деталізації аналізу.

14. Прийоми економічного аналізу поділяють на групи:

а) економко – математичні;

б) детермінованого факторного аналізу;

в) традиційні;

г) стохастичного факторного аналізу;

д) евристичні.

15. До особливостей детермінованого факторного аналізу належать:

а) побудова факторної моделі шляхом логічного аналізу;

б) наявність функціонального зв’язку між показниками;

в) вивчення взаємозв’язку у короткостроковому періоді;

г) зв'язок між показниками є неповним імовірнісним.

16. Для визначення взаємозв’язку та взаємодії між досліджуваними явищами застосовують такий вид групування:

а) типологічне;

б) суцільне;

в) структурне;

г) аналітичне;

д) вибіркове.

Тема 3. Інформаційна база та організація економічного аналізу.

Мета теми:

- ознайомити з видами інформації, яка використовується для проведення економічного аналізу та вимогами до неї;

- дати характеристику основних джерел інформації;

- провести перевірку достовірності інформації;

- ознайомитися з основною фінансовою інформацією підприємств;

- розкрити послідовність проведення аналізу.

1. Інформаційна база економічного аналізу.

2. Фінансова звітність як основна складова інформаційного забезпечення економічного аналізу.

3. Послідовність проведення аналізу.

Інформаційне забезпечення економічного аналізу – це система даних і способи їх опрацювання, що дозволяють вивчити реальний стан об’єкта управління, виміряти вплив факторів які його визначають, а також виявити можливості здійснення необхідних управлінських дій. Змістовність аналізу, його глибина і повнота врахування всіх факторів, які впливають на об’єкт вивчення в значній мірі визначаються станом інформаційного забезпечення.

Призначення інформаційної бази є фіксація в документах, збір, передача, обробка, трансформація, зберігання даних про операційну, фінансову та інвестиційну діяльність підприємства.

Тому економічна інформація повинна бути корисною для потреб управління, збирати треба не будь-яку інформацію, а ту, яка буде необхідною для певних суб’єктів з метою вирішення конкретних аналітичних завдань, тобто вона повинна бути адресною. Витрати на її збір повинні порівнюватися з ефектом від її використання.

Формування інформаційної бази проводиться у відповід­ності з певними вимогами, а саме: достовірність інформації, до­статність її обсягу, своєчасність передачі і представлення та естетичність.

Достовірність економічної інформації, тобто її відпо­відність господарським явищам визначає об'єктивність резуль­татів аналізу, правильність, обґрунтованість його висновків і пропозицій. Використання в аналізі недостовірних даних вик­ривляє уявлення про реальну економічну дійсність і приво­дить до неправильних рішень. Тому вся відібрана для аналізу інформація повинна підлягати детальній перевірці.

Дотримання вимог достатності означає, що для якіс­ного проведення аналізу потрібно володіти всією необхідною для цього інформацією. Якщо даних недостатньо, стан об'єкта управління буде вивчений неповно, що звичайно приводить до необґрунтованих, помилкових рішень.

Небажаний також надлишок інформації, оскільки збільшу­ються витрати на збір і опрацювання непотрібних даних, що приводить до росту загальних витрат на управління, продов­жується період створення інформаційної бази і проведення аналізу, а це, в свою чергу, викликає запізнення у прийнятті необхідних управлінських рішень.

Вимога своєчасності реєстрації і передачі економічної інформації пов'язана з необхідністю скорочення часу між ви­никненням відхилень від запрограмованих параметрів об'єкта аналізу і прийняттям заходів по їх ліквідації.

Інформація, що використовується в економічному аналізі повинна бути грамотно, охайно, привабливо відображена на ма­теріальних носіях. Слід зазначити, що культура складання річного звіту, як джерела інформації є неабияким способом реклами діяльності підприємства. Від того наскільки грамотно і охайно він складений, залежить успіх підприємства в діловому світі.

Економічний аналіз ґрунтується на системі показників, н;і комплексному використанні даних цілого ряду джерел економічної інформації.

В економічній літературі відомі різні класифікаційні ознаки і види економічної інформації (рис.3.1).

1. За відношенням до предмета дослідження інформа­ція ділиться на основну і допоміжну.

2. Залежно від змісту розрізняють економічну, соціаль­ну, правову, науково-технічну інформацію. Кожна із цих груп ділиться на підгрупи. Наприклад, група економічної інформації ділиться на облікову, звітну, нормативну і ін. Науково-технічна інформація включає патентну, конструкторську, технологічну інформацію та ін.

3. За відношенням до об'єкта аналізу інформація є внут­рішня і зовнішня. Внутрішня інформація формується в межах об'єкта ана­лізу. Зовнішня - виникає за його межами. Наприклад, підприє­мство аналізує попит на свою продукцію. При цьому дані про можливий обсяг її виробництва на конкретному підприємстві будуть внутрішньою інформацією, а дані про місткість регіо­нального ринку цієї ж продукції - зовнішньою.

4. За ступенем охоплення об'єкта інформація може бути загальною і локальною (тематичною).

Якщо об'єктом дослідження є попит, то його аналіз вихо­дить далеко за рамки підприємства-виробника і включає аналіз ринку, політики конкурентів, соціальних, демографічних, гео­графічних, загальноекономічних, політичних факторів.

Локальна включає дані не про весь об'єкт, а тільки про якусь його частину. Так, вивчаючи падіння попиту на продук­цію підприємства, можуть звертати увагу тільки на його цінову політику, не зачіпаючи питання якості, реклами, збуту і іншого.

Рис.3.1. Класифікаційні ознаки і види економічної інформації

5. За періодичністю надходження можна розділити інформацію на регулярну і епізодичну.

Джерелом регулярної інформації є статистична і бухгал­терська звітність. Джерело епізодичної інформації - матеріали одноразових обстежень, виробничих нарад, первинні документи.

6. За ступенем постійності інформація класифікуєть­ся як постійна, умовно-постійна і змінна. Постійна зберігає своє значення тривалий час, наприклад назви і шифри виробів, плани рахунків бухгалтерського обліку. До умовно-постійної відноситься інформація, яка зберігає своє значення протягом певного інтервалу часу, наприклад планові показники. Змінна інформація характеризується випадковістю виникнення в часі, чи частою зміною кількісних або якісних характеристик, на­приклад виробничий брак, обсяг виробництва, ціни в умовах нестабільної економіки, попит на товари і ін.

7. За джерелами документування можна виділити інфор­мацію облікову і не облікову.

До облікових джерел відносять планово-нормативні дані, дані бухгалтерського, статистичного, податкового обліку і звітності.

До планово-нормативних джерел інформації відносять показники бізнес-планів, норми витрачання сировини, матері­алів, напівфабрикатів, розцінки, тарифні ставки, норми виробіт­ку, амортизаційні відрахування і т.п.

До планово-нормативних джерел також відносять поста­нови відповідних державних, фінансових і банківських органів.

Бухгалтерський, статистичний облік, поточна, річна бух­галтерська та статистична звітність використовуються для вияв­лення динаміки економічних показників і рівня використання виробничих ресурсів, вивчення фінансового стану підприємства, оцінки впливу факторів на узагальнюючі показники ефектив­ності, вивчення причин і умов досягнутого рівня виробництва.

До необлікових джерел інформації належать дані спос­тережень, анкетування і усного опитування, технічна докумен­тація, акти ревізій, матеріали аудиту, рішення суду, арбітражу, пояснюючі і доповідні записки і т.п.

Дані спостережень, а це можуть бути матеріали особистих спостережень, хронометражу, фотографії робочого дня, допомага­ють поглибити і деталізувати показники звітності. Так, наприк­лад, шляхом фотографії робочого дня можна вивчити ефективність використання робочого часу робітників та устаткування.

Вивчення пояснювальних записок порушників трудової дисципліни, заяв робітників на відпустки без збереження за­робітної плати, інформація про захворювання (лікарняні лист­ки) - дозволяє виявити причини прогулів, простоїв, необхідність надання відпусток з дозволу адміністрації; встановити причи­ни і частоту захворювань, розробити заходи з попередження прогулів, простоїв, з профілактики захворювань, покращання умов праці.

Анкети і опитування дозволяють отримати необлікову інформацію, що стосується вивчення думок спеціалістів, екс­пертів, споживачів про раціональні шляхи і засоби розв'язан­ня окремих виробничих питань і питань збуту продукції, вияв­лення резервів виробництва.

Технічна документація використовується для вивчен­ня технічного рівня виробництва, оцінки прогресивності тех­нічних і організаційних можливостей підприємства.

Матеріали ревізій, аудиту дозволяють виявити недоліки в організації облікової роботи, порушення діючого законодав­ства, які є на підприємстві.

За обсягом і змістом провідною для економічного аналізу є обліково-звітна інформація. Таке її становище визначається наступними особливостями: суцільне неперервне відображення в обліку всіх операцій, що відбуваються на підприємстві (поста­чання, виробництво, збут, стан та використання ресурсів, розра­хункові взаємовідносини з покупцями, постачальниками, бюд­жетом, банком, персоналом, використання грошових коштів та ін.), їх документальне оформлення і узагальнення в грошовому вимірі; високі аналітичні можливості.

8. За каналами проходження інформація ділиться на вхідну і вихідну. Склад вхідної економічної інформації насамперед виз­начається колом завдань, що розв'язується за її допомогою і потребами споживачів. Вхідна інформація часто буває дирек­тивною, нормативно-плановою і довідковою. Тому, як правило, при проходженні вона не зазнає істотних змін, однак, виступаю­чи як вхідна для підприємства в цілому, вона може бути вихід­ною з боку адміністрації для внутрішніх підрозділів.

Відповідно зовнішня інформація буде вхідною, а внутріш­ня - вихідною. Вихідні дані можуть бути одержані з бухгал­терської, статистичної звітності і первинного обліку. В цьому випадку вони будуть постійними або умовно-постійними.

9. За відношенням до процесу засвоювання інформація ділиться на первину і вторинну. Первина інформація реєструється на місці її виникнення без будь-яких перетворень: дані первинного обліку, звітності підприємства, інвентаризації, обстежень і ін. Вторинна інформація - це та, яка надійшла до об'єкту аналізу ззовні і пройшла етап перетворень, наприк­лад матеріали періодичних видань.

10. За відношенням до часу прийняття управлінських рішень інформація ділиться на попередню, оперативну і підсум­кову.

Попередня використовується на етапі розробки стратегії і тактики підприємства, планування його діяльності на майбутній період. Вона включає матеріали розроблених прогнозів, спеці­ально проведених обстежень, звітності, нормативні документи.

Оперативна інформація використовується в процесі опе­ративного, поточного аналізу для перевірки відповідності фак­тичних показників запланованим. Вона включає нормативні, планові дані, дані первинного обліку і звітності. Можуть вико­ристовуватися і зовнішні джерела інформації, наприклад прас - листи, для визначення відповідності цінової політики підприє­мства до рівня ринкових цін на аналогічну продукцію.

Оперативна інформація повинна містити мінімальну кількість показників при їх максимальній змістовності. Це доз­воляє швидко реагувати на відхилення від заданої програми.

Підсумкова інформація служить для оцінки діяльності підприємства на певну дату і за конкретний період часу. Ним може бути звітний період або час розробки і впровадження будь-якого проекту тощо. Носієм підсумкової інформації в пер­шу чергу є звітність.

Повнота і достовірність результатів аналізу залежить не тільки від глибини дослідження того чи іншого процесу, пра­вильного застосування методики аналізу, але й від достовір­ності аналізованої інформації. Тому всі відібрані джерела інфор­мації піддають перевіркам: формально-логічній і рахунковій.

Формальна перевірка включає розгляд правильності за­повнення форм звітності і відповідності їх затвердженим фор­мам, наявність всіх необхідних реквізитів, включаючи підписи відповідальних осіб.

Логічна перевірка є трудомістким процесом і вимагає пев­них навиків та знань. Суть логічної перевірки можна звести до таких положень:

Дата добавления: 2015-05-24