Баланс робочого часу

Аналіз використання робочого часу

Обсяг продукції, що випускається, продуктивність праці залежать від використання робочого часу і дотримання трудової дисципліни.

Аналіз використання робочого часу має на меті виявити невиправдані втрати і непродуктивні витрати робочого часу, установити конкретні причини і місця виникнення цих втрат, виявити їх вплив на обсяг виробленої продукції, розробити заходи щодо ущільнення робочого дня.

До втрат робочого часу відносяться нерегламентовані перерви протягом робочого дня, а також непродуктивні витрати часу, зв’язані наприклад, з виробничим браком, виконанням операцій, не передбачених технологією, відволіканням працівників від виконання їх функціональних обов’язків.

Аналіз використання робочого часу здійснюється на основі балансу робочого часу (табл. 6.5).

Таблиця 6.5

Назва показників	Факт попереднього року, днів	Звітний рік
план	факт
днів	%	днів	%	днів	%
1. Відпрацьовано всього		60,6		61,4		59,5
з них надурочно	–	–	–	–	–	–
2. Не відпрацьовано всього		8,2		7,4		9,3
у тому числі
щорічні відпустки (основні та додаткові)		4,8		4,8		4,8
тимчасова непрацездатність (хвороби)		1,8		1,5		2,4
відпустки у зв'язку з вагітністю і пологами		0,5		0,5		0,6
навчальні відпустки та інші неявки, передбачені законодавством		0,3		0,3		0,3
неявки у зв'язку з тимчасовим переведенням для роботи на іншому підприємстві		0,03		0,02		0,03
неявки з дозволу адміністрації		0,3		0,3		0,5
відпустки за ініціативою адміністрації		0,1	–	–		0,2
з них тривалістю понад 3 місяці підряд	–	–	–	–	–	–
неявки у зв'язку з переведенням на скорочений робочий день, тиждень		0,2	–	–		0,3
простої		0,03	–	–		0,03
масові невиходи на роботу (страйки)	–	–	–	–	–	–

Закінчення табл. 6.5

прогули		0,1	–	–		0,1
неявки у зв'язку з міжсезонним (заповнюють сільськогосподарські підприємства на працівників, зайнятих в основній діяльності)	–	–	–	–	–	–
3. Свята і вихідні		31,2		31,2		31,2
4. Календарний фонд робочого часу		100,0		100,0		100,0

На основі балансу робочого часу обчислюються показники:

коефіцієнт використання календарного часу (Ккч):

, (6.3)

де, Твідпр –– відпрацьований фонд робочого часу,

Тк –– календарний фонд часу;

коефіцієнт використання табельного фонду часу (Ктч):

, (6.4)

де Тт –– табельний фонд часу.

Табельний фонд розраховується як різниця календарного фонду та святкових і вихідних днів.

Коефіцієнт використання максимально можливого фонду робочого часу (Кмч):

, (6.5)

де Тмч –– максимально можливий фонд робочого часу.

Максимально можливий фонд робочого часу дорівнює різниці табельного фонду часу і часу відпусток.

За даними фактичного балансу робочого часу за звітний період, наведених в табл. 6.5, ці показники будуть дорівнювати:

;

.

Різниця між знаменником і чисельником останнього показника характеризує резерв часу, що може бути використаний для збільшення випуску продукції. За даними приклада цей резерв складає 59004 людино-днів (85454 – 79442)

Розраховані коефіцієнти за даними балансу робочого часу попереднього і звітного періодів наведені в табл. 6.6.

Таблиця 6.6

Показники використання робочого часу

Показники	Факт попереднього року	Звітний рік
план	факт
1. Коефіцієнт використання календарного часу, %	60,6	61,4	59,5
2. Коефіцієнт використання табельного часу, %	88,1	89,2	86,5
3. Коефіцієнт використання максимально можливого часу, %	94,7	95,9	93,0
4. Резерв часу, днів

Як видно із наведених в табл. 6.6 даних, у звітному періоді спостерігається погіршення показників використання робочого часу як у порівнянні із планом, так і фактичними даними попереднього року. Збільшилась питома вага неявок у зв’язку із хворобами, з дозволу адміністрації, неявок у зв’язку з переведенням на скорочений робочий тиждень, збільшилась кількість прогулів, що свідчить про незадовільний стан трудової дисципліни. Усі ці показники потребують ретельного аналізу причин їх збільшення і розробки заходів щодо їх усунення.

Фонд робочого часу (Т) залежить від чисельності працюючих (Ч), кількості відпрацьованих днів одним працюючим (Д) і середньої тривалості робочого дня (Р):

Т = Ч × Д × Р (6.6)

Вихідні дані для розрахунку впливу факторів на зміну фонду робочого часу наведені в табл. 6.7.

Таблиця 6.7

Вихідні дані для оцінки впливу факторів на відхилення

фактичного фонду робочого часу від планового

Показники	План	факт	Абсолютне відхилення факту від плану
1. Фонд робочого часу, годин.			– 67726
2. Чисельність працівників, осіб.			– 25
3. Кількість відпрацьованих днів одним працівником у середньому за рік	223,99	217,05	– 6,94
4. Середня тривалість робочого дня, год.	7,93	7,89	– 0,04

Оцінка впливу факторів на зміну фонду робочого часу здійснюється з використанням методу ланцюгових підстановок.

Вплив зміни чисельності працюючих на відхилення фактичного фонду робочого часу від планового (∆Тч) розраховується за формулою:

∆Тч = Чф × Дпл × Рпл – Чпл × Дпл × Рпл (6.7)

∆Тч = 366 х 223,99 х 7,93 – 391 х 223,99 х 7,93 = – 44406 (годин).

Відносний вплив цього фактору (∆Тч%) становить:

.

Вплив зміни кількості відпрацьованих днів одним працівником (∆Тд):

∆Тд = Чф × Дф × Рпл – Чф × Дпл × Рпл (6.8)

∆Тд = 366 х 217,05 х 7,93 – 366 х 223,99 х 7,93 = – 20143 (годин);

.

Вплив зміни середньої тривалості робочого дня (∆Тр):

∆Тр = Чф × Дф × Рф – Чф × Дф × Рпл (6.8)

∆Тр = 366 х 217,05 х 7,89 – 366 х 217,05 х 7,93 = – 3177 (годин).

.

Сумарний вплив усіх факторів (Σ∆Ті) становить:

– 44406 – 20143 – 3177 = – 67726 (годин),

що відповідає розрахованому загальному відхиленню фонду робочого часу.

Сума впливу факторів у відносному виразі на вiдхиленя фонду робочого часу становить:

Σ∆Ті% = – 6,4 – 2,9 – 0,5 = – 9,8 (%),

що відповідає загальному відносному відхиленню фонду робочого часу, яке визначається наступним чином:

.

Дата добавления: 2015-05-24