Підготовчий етап дослідження

ІІ. ПОСЛІДОВНІСТЬ ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ З ПЕДАГОГІКИ

Методи педагогічних досліджень

Теоретичні	Емпіричні	Математичні
Аналіз, синтез, узагальнення, класифікація, порівняння, моделювання	Спостереження, анкети, бесіда, експеримент, інтерв’ю, соціометрія, вивчення документації	Реєстрація, ранжування, шкалування, моделювання

Щоб вибрати певний метод чи визначити групу методів, які дають можливість провести пошукову дослідницьку роботу, необхідно детальніше познайомитися з кожним із них, виявити типові дослідницькі процедури (комплексні методики).

Для наведеної раніше теми курсової роботи можливий такий комплекс методів.

Для розв’язання визначених завдань були використані такі методи дослідження:

- теоретичні: аналіз психолого-педагогічної літератури, осмислення новаторського і передового педагогічного досвіду з досліджуваної проблеми; аналіз та узагальнення одержаної інформації; класифікація, індукція, дедукція, побудова аналогій, порівняння;

- емпіричні: анкетування, бесіда, інтерв’ю, спостереження, аналіз продуктів діяльності.

Робота над курсовою роботою у досконалює навички самостійного вивчення літератури, уміння аналізувати й узагальнювати педагогічний досвід, допомагає оволодіти методикою наукового дослідження. Виконання курсової роботи складається з таких етапів.

Перший етап включає обґрунтування теми, визначення предмета дослідження та мети. Вибір теми визначається індивідуальними інтересами й здібностями студентів, попереднім досвідом спілкування з дітьми, навчальної й наукової роботи та перспективними завданнями професійної підготовки. З переліку тем, запропонованих кафедрою, перевага надається темі, при розробці якої студент може виявити максимум особистої творчості та ініціативи. Разом із науковим керівником необхідно визначити межі розкриття теми та перелік навчальних закладів, досвід роботи яких буде висвітлюватися в дослідженні.

При з’ясуванні предмета й мети дослідження необхідно зважати на те, що між ними і темою курсової роботи є системні логічні зв’язки.

Вибравши тему і поміркувавши над нею, важливо скласти робочий план в довільній формі, який допоможе в подальшому відобразити логіку дослідження теми курсової роботи та зосередитись на головному й організувати самоконтроль.

2.2. Етап роботи над змістом дослідження.

Другий етап – це збір матеріалу для дослідження. По-перше, знайомство з першоджерелами або архівними матеріалами, якщо вибрана тема носить характер історичного нарису (як наприклад, “Кенігсбергський університет: вчора і сьогодні”), їх вивчення під кутом зору мети дослідження. Після того, як склалося поки що найзагальніше уявлення про коло досліджуваних питань, напрям дослідження і його ймовірні результати, слід приступити до вивчення наукової літератури з досліджуваної проблеми.

Тут студент повинен визначити реальне місце і завдання свого дослідження. По-перше, визначити ще не досліджені питання, на яких слід зосередити увагу, а можливо, розвинути і поглибити підходи, висловлені іншими авторами; по-друге, визначити ті наявні роботи, на які студент має намір посилатися і з яких він виходитиме в своєму дослідженні, по-третє, визначити завдання дослідження, по-четверте, розробити методику педагогічного дослідження.

При цьому дослідник може використовувати такі джерела накопичення матеріалу: читання та опрацювання психолого-педагогічної літератури; особистий досвід; роздуми та спостереження; інтерв’ю та бесіди.

При зборі матеріалу для дослідження доцільно дотримуватися принципу “від загального до конкретного” тобто, познайомитися спочатку з коротким і найбільш загальним викладом теми, відновити в пам’яті педагогічну термінологію, чому сприятиме звернення до відповідних статей “Педагогічної енциклопедії”, “Педагогічного словника”, “Словника з етики”, “Словника для батьків”, “Філософського словника”, навчальних, а також періодичних видань.

Важливим орієнтиром у пошуках необхідної літератури є наочно-тематичні покажчики творів класиків педагогіки.

Для знайомства з новими публікаціями з вибраної проблеми потрібно звернутися до педагогічних журналів: “Педагогіка”, “Народна освіта”, “Виховна робота в школі”, “Рідна школа”, “Педагогіка і психологія”, “Сім’я і школа”, “Палітра педагога”, “Науковий світ” та інших. Слід подивитися покажчик статей за рік, розміщений в останньому номері журналу.

Нарешті, об’ємні бібліографічні відомості містять систематичні каталоги в бібліотеці.

Збираючи інформацію, досліднику бажано врахувати наступні поради: користуватися аркушами одного, щонайбільше двох форматів; постійно мати їх під рукою; не записувати зайвих подробиць; завжди зазначати джерело, з якого зроблено виписки, та відповідну сторінку, з якої виписано цитату; занотовувати нову інформацію систематично, в логічній послідовності на окремих аркушах.

У ході вивчення літератури необхідно вести записи, що складаються з найбільш вагомих цитат і власних попередніх міркувань по окремих складових частинах досліджуваної проблеми. За основоположними джерелами доцільно складати стислий або розгорнений план-конспект (особливо якщо цієї книги немає в постійному обігу або вона достатньо об’ємна).

Знайомлячись з книгою або статтею, необхідно заповнити на неї бібліографічну картку такого змісту: а) вихідні дані роботи; б) про що книга (з позиції вашого до неї ставлення, ваших вимог); в) оцінка книги з погляду можливого її використання в курсовій роботі. Такі бібліографічні картки зручно сортувати відповідно до пунктів робочого плану (складання попереднього робочого плану – це визначення кількох ключових питань, на яких буде акцентуватися увага. На основі цих питань вже йде звернення до літератури, тобто здійснюється збір інформації. Робочий план може бути потім змінений і не збігатися з остаточним варіантом).

Далі – накопичення виписок. Робити виписки – це перш за все уміти знайти і вибрати потрібне теоретичне положення, статистичні дані, цікаві вислови.

Виписувати можна дослівно (цитатами) або у вільному трактуванні, або чергувати. Але у будь-якому випадку необхідно робити посилання на джерело.

Виписки краще всього робити на окремих листах-картках. Такі листи зручно зберігати в конвертах, помітивши кожен номером пункту плану курсової роботи. У тексті виписок слід виділяти заголовки, а важливі поняття, визначення, окремі фрагменти записів підкреслювати. Крім того, на полях листа-картки по ходу виписки корисно робити позначки, які допоможуть зорієнтуватися при повторному зверненні до цього тексту.

Загальноприйнятими позначками є такі:

! – повна згода з тим, про що йде мова в тексті;

? – незгода з автором, сумнів;

?! – подив, здивування;

NB – вельми важливо;

V – важливо, варто відмітити;

~~ – цікаво, може бути в нагоді.

Такого роду дослідницький матеріал слід поступово накопичувати і систематизувати відповідно до задуманого, тобто формувати матеріал дослідження.

Дата добавления: 2015-05-24