Оцінка співвідношення фінансових і нефінансових активів

Заслуговує на увагу концепція оцінювання фінансової стабільності, запропонована М.С. Абрютіною і А.В. Грачовим *, в основі якої лежить поділ активів підприємства на фінансові і не фінансові. Фінансові активи, у свою чергу, поділяються на немобільні і мобільні. Мобільні фінансові активи — це високо ліквідні активи (кошти і легкореалізовані короткострокові фінансові вкладення). Немобільні фінансові активи включають довгострокові фінансові вкладення, всі види дебіторської заборгованості, термінові депозити.

Нефінансові активи підрозділяються на довгострокові нефінансові активи, куди входять основні засоби, нематеріальні активи, незавершене будівництво, і оборотні нефінансові активи, що включають запаси і витрати.

Нефінансові активи і немобільні фінансові активи разом становлять немобільні активи.

Усі фінансові активи і нефінансові оборотні активи — це ліквідні активи.

Відповідно до цієї концепції, фінансової рівноваги і стійкості фінансового стану досягають, якщо нефінансові активи покриваються власним капіталом, а фінансові — позиковим. Запас стійкості збільшується в міру перевищення власного капіталу над нефінансовими активами або те ж саме в міру перевищення фінансових активів над позиковим капіталом. Відхилення від параметрів рівноваги у протилежний бік перевищення нефінансових активів над власним капіталом свідчить про втрату стійкості.

Відповідно до цих відхилень від параметрів рівноваги виділяють кілька варіантів стійкості.

Використовуючи цю методику, визначимо, який варіант фінансової стійкості характерний для аналізованого нами підприємства.

На аналізованому підприємстві власний капітал більший від довгострокових нефінансових активів, але менший від усієї суми нефінансових активів. Отже, його фінансовий стан оцінюється як нестійкий, але ступінь нестійкості не виходить за допустимі межі звичайної діяльності підприємств. У даний період це найбільш типовий варіант фінансового стану підприємства.

Відповідно до цієї методики межа між допустимим і ризикованим варіантами запозичення засобів проходить по критичній лінії (власний капітал дорівнює сумі довгострокових нефінансових активів). У зоні напруженості різниця між власним капіталом і довгостроковими нефінансовими активами позитивна. Навпаки, у стані ризику ця різниця буде негативною. У нашому прикладі ця різниця, що є індикатором платоспроможності, позитивна.

Дата добавления: 2015-05-24