Процедури з параметрами

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №15

Тема: Розробка програм з використанням процедур
та функцій.

Мета заняття: Отримати практичні навички у формуванні процедур та функцій, їх використанні у обчислювальних процесах різноманітних програм.

Час: 4 год.

Навчальні питання:

1. Загальні відомості про процедури та функції.

2. Процедури з параметрами.

3. Процедури без параметрів.

4. Особливості використання функцій.

5. Методи посилання до процедур та функцій.

Методичні рекомендації

1. Загальні відомості про процедури та функції

У мові програмування Паскаль виділяють два види підпрограм:

- процедура (PROCEDURE);

- функція (FUNCTION).

Принципи побудови Паскаль-програми, процедури і функції ідентичні та відрізняються тільки заголовками.

Форма заголовків:

Program <ім’я> (список параметрів);

Procedure <ім’я> (список параметрів);

Function <ім’я> (список параметрів).

Процедури і функції розміщуються в останньому розділі блока опису програми. Таких процедур і функцій може бути декілька і розміщуються вони в довільному порядку. В зв’язку з тим, що кожна процедура або функція може містити свій розділ опису, виникає так звана проблема локалізації змінних.

Змінні і константи можна описувати у зовнішніх або внутрішніх блоках. Тому виникає два поняття змінних і констант: локальні і глобальні.

Локальні – існують у рамках того блока, де вони описані. Тобто за межами даного блока їх використовувати неможливо.

Глобальні – описані у зовнішньому блоці, але використовують їх у внутрішньому блоці.

В мові Паскаль існує два типа процедур і функцій:

- з параметрами;

- без параметрів.

Вони відрізняються способом їх використання в основній програмі.

Процедури складаються із заголовка і блока. Блок будується стандартно і не відрізняється від блока програми за винятком того, що наприкінці процедури ставиться крапка з комою. Ім’я вибирають довільно. Параметри, які містяться у списку параметрів, носять назву формальних, тобто вони не набувають ніяких значень, а тільки позначають місця, на які далі будуть поставлені так звані фактичні параметри. Параметри позначають початкові дані (аргументи) і результати виконання процедури.

Список параметрів складається із окремих секцій, які відокремлюють крапкою з комою. В секції вказується перелік (список) параметрів і через двокрапку їх тип (Procedure R(x,y:real; k:integer; var s:real). Розміщення секцій і параметрів – довільне. У наведеному прикладі х, у, k – параметри-значення; s – оператор-змінна, перед яким повинно стояти службове слово var.

Для використання процедури в програмі її необхідно викликати на виконання оператором процедури:

< ім’я процедури > (список фактичних параметрів).

Параметри у дужках називаються фактичними. Вони відповідають реальним змінним, над якими виконуються операції. Фактичні і формальні параметри повинні відповідати один одному за місцем їх розміщення і типом. Список фактичних параметрів не містить типів даних, оскільки вони вже вказані у списку формальних параметрів.

Дата добавления: 2015-05-24