Зв'язок методики навчання біології з іншими науками

1.3

м:

"етодика навчання біології тісно пов'язана з ^дидактикою — розділом педагогіки, що роз­робляє теорію освіти й навчання, яка обґрунтовує й розкриває зміст і методи та організаційні форми процесу навчання.

Слід зазначити, що дидактика, з одного боку, в своєму розвиткові спирається на теорію й практику методики, а з іншого — дає загальні наукові підходи до досліджень у галузі методики, забезпечуючи єд­ність методологічних принципів у вивченні процесу навчання.

Методика біології, що давно склалась як самостійна дисципліна, розробляє теоретичні й практичні проблеми змісту, форм і методів на­вчання та виховання, зумовлені специфікою шкільної біології.

Оскільки методика визначається не лише специфікою біологічного змісту, а й віковими особливостями учнів, вона спирається на дитячу психологію. Зміст навчального матеріалу й методика викладання біоло­ги ускладнюються від класу до класу залежно від вікових особливос­тей розвитку особистості дитини.

Методика навчання біології тісно пов'язана з біологічними науками. Адже викладання шкільних курсів вимагає від учителя ерудиції в цій галузі, як теоретичної — для наукового пояснення явищ природи, так і практичної, необхідної для розпізнавання рослин і тварин у природі, їх визначення, вирощування та проведення дослідів із ними.

У біологічних науках основними методами досліджень є спостере­ження, експеримент і теоретичне узагальнення нагромаджених фактів, ивчення біології в школі передбачає практичне ознайомлення з най-

, 7

Розділ 1 Методика навчання білогії як галузь педагогічної науки

простішими прийомами спостережень та експерименту в лабораторії й природі, проведення яких має задовольняти елементарні вимоги нау­кової достовірності, точності досліджень і фіксування результатів. Узагальнення, порівняння, осмислення добутого в процесі спостере­ження й експерименту матеріалу привчає учнів до творчого мислення.

Шкільний предмет «Біологія» та біологічні науки різняться метою, обсягом, структурою, методами й формами викладання. Мета шкіль­ного предмета біології — повідомляти учнів про наукові факти й зако­номірності, на що відводиться обмежений час. Мета ж біологічних на­ук — діставати нові дані про природу способом дослідження, необме­женого в часі. Біологічні науки в процесі свого розвитку поділилися на анатомію, морфологію, систематику, фізіологію, екологію, генетику, біохімію, мікробіологію тощо. У шкільному ж курсі під час вивчення організмів, окремих органів рослин і тварин, а також людини елементи цих наук інтегруються. Розглядуваний у 10—11 класах матеріал щодо закономірностей індивідуального й історичного розвитку організмів на всіх рівнях вивчення їх сучасною наукою об'єднує основи еволю­ційного вчення, цитології, генетики, селекції, екології, вчення про біо­сферу. Це дає змогу оптимізувати викладання матеріалу, зробити до­ступнішим вивчення природних явищ і процесів.

Методика допомагає вчителю правильно добирати найістотніші елементи основ науки, типові об'єкти вивчення й викладати навчаль­ний матеріал у формах та зв'язках, найдоступніших для розуміння й за­пам'ятовування, з урахуванням вікової психології дитини.

Таким чином, біологія як шкільний навчальний предмет інтегрує знання з відповідних наук у систему, яка визначається методичними закономірностями навчання й виховання згідно із загальноосвітньою метою школи та віковими особливостями учнів.

Біологія є основою агрономії. Агрономічні знання необхідні вчите­лю, зокрема для організації шкільної навчально-дослідної земельної ділянки й проведення на ній позаурочних робіт, виконання учнями сус­пільно корисної праці в сільському господарстві.

У курсах зоології, біології людини та загальної біології багато тем пов'язані з медичними, зокрема гігієнічними знаннями.

Методика навчання біології співпрацює з філософією, яка сприяє самопізнанню людини, розумінню місця й ролі наукових відкриттів у системі розвитку людської культури, дає змогу з розрізнених фрагмен­тів знань скласти цілісну наукову картину світу. Важливість зв'язку методики з філософією зумовлена ще й тим, що вивчення основ науки

1 4 Сучасні проблеми методики навчання біології

про прояви життя на різних рівнях організації матерії має на меті фор­мування й розвиток в учнів наукового світогляду.

1.4

Сучасні проблеми методики навчання біології

п;

'ерехід до 12-річної середньої загальноосвіт­ньої школи вимагає якісних змін у біологічній освіті, її модернізації, узгодження з потребами життя. XXI століття — це час формування високотехнологічного інформаційного суспільства, в якому якість людського потенціалу, рівень освіченості й культури всього населення набувають вирішального значення для економічного та соціального поступу країни. Саме тому освіта має базуватися на принципах диференціації навчання, орієнтації на особистість учня, формування його мотиваційної сфери, розвитку інтелектуальних і твор­чих здібностей.

Головною метою біологічної освіти має бути формування загальної культури школяра, виховання особистості, здатної до самоосвіти й са­морозвитку, яка усвідомлює власну відповідальність перед суспільст­вом за збереження життя на Землі.

Концепція 12-річної середньої загальноосвітньої школи орієнтує на переструктурування змісту природознавчої галузі, визначення по­слідовності й тривалості вивчення її складових по класах, посилення практичного характеру гуманітарної спрямованості, що сприятиме переконливішому розкриттю ролі людини в пізнанні природи, цілісно­сті сприйняття світу. При цьому в структурі біологічної освіти необхід­но враховувати психофізіологічні особливості учнів підліткового (10—15 років) та юнацького (15—18 років) віку.

У зазначеній концепції сформульовано цілі п завдання біо­логічної освіти в 12-річній школі:

• оволодіння компонентами наукових знань та методологією науко­
вого пізнання, що становить основу цілісного світорозуміння й нау­
кового світогляду учнів;

• усвідомлення життя як найвищої цінності, формування вміння бу­
дувати свої стосунки з природою й суспільством на основі гуманно­
го ставлення до всього живого;

• оволодіння знаннями методів, понять, теорій, концепцій;

Розділ 1 Методика навчання білоні як галузь педагогічної науки

• різнобічний розвиток особистості учнів засобами біології: пам'яті,
спостережливості, творчих здібностей, теоретичного мислення,
прагнення до самоосвіти й застосування біологічних знань на прак­
тиці;

• формування наукового світогляду, здорового способу життя, необ­
хідності додержання гігієнічних норм і правил, набуття екологічної
грамотності;

• підготовка молоді до трудової діяльності в галузі медицини, сільсь­
кого господарства, біотехнології, раціонального природокористу­
вання та охорони природи.

Для реалізації цілей сучасної шкільної біологічної освіти, які спря­мовані на формування особистості, гуманізацію й диференціацію нав­чання, необхідне впровадження нових навчальних технологій.

Оптимальним шляхом реформування шкільної біологічної освіти вважається поступова заміна пояснювально-ілюстративної технології навчання особистісно орієнтованими, за яких навчання переводиться на суб'єктну основу з настановою на саморозвиток і самовиховання особистості.

Нова програма сучасної освіти висуває на перший план особистісно орієнтоване навчання, яке забезпечує розвиток і саморозвиток учня, виходячи з його індивідуальних особливостей як суб'єкта навчання та його предметної діяльності. Це означає, що після засвоєння передбаче­них Державним стандартом освіти знань кожному учневі надається можливість обрати з варіативної частини базового навчального плану певний профіль навчання відповідно до своїх інтересів та уподобань.

Тому наша доба позначилася врахуванням інтересів не лише держа­ви, а й особистості. Саме гаслу «Держава для людини, а не людина для держави» відповідає факт створення й ефективного функціонування шкіл (класів) із різною профільною диференціацією навчання.

Сучасні проблеми методики навчання біології:

• визначення ролі предмета біології в загальній системі навчання й
виховання школярів;

• узгодження змісту, структури та обсягу шкільного предмета біоло­
гії з вимогами часу;

. розробка методів, методичних прийомів та організаційних форм нав­чання учнів з урахуванням специфічних особливостей біологічних наук;

тшшштшштт. 1 2

1.5 Методи науково-педагогічних досліджень

впровадження й поширення інноваційних технологій навчання, роз­роблених педагогами, які працюють творчо; удосконалення змісту й організації позакласної роботи з біології; розробка навчально-методичних комплексів із біології;

розробка й практична перевірка оснащення навчального процесу (кабінету біології, куточка живої природи, шкільної навчально-дос­лідної земельної ділянки, об'єктів живої природи, навчальних наоч­них посібників).

1.5

Методи науково-педагогічних досліджень

п;

"ід методом дослідження розуміють певні.прийоми та способи розв'язання наукової проблеми.

Історія розвитку методики навчання біології засвідчила, що захоп­лення якимось одним методом, засобом, прийомом або формою нав­чання й нехтування іншими ніколи себе не виправдовувало. Нагромад­жений найкращими вчителями досвід навчання біології переконує, що, справді, лише узгодженим застосуванням опробованих методів і засо­бів поряд із новими, але перевіреними на уроках чи позакласних занят­тях, можна довести їхню придатність або непридатність.

Щоб бути обізнаним із досягненнями методичної науки, необхідно вивчати методичну літературу, педагогічні журнали, газети, система­тично брати участь у педагогічних читаннях, працювати в методичних об'єднаннях учителів-біологів, підвищувати свою кваліфікацію.

У науково-методичній роботі вчителя біології важливим завданням є оволодіння методами педагогічного дослідження для використання його результатів у практичній діяльності.

У методиці навчання біології виокремлюють методи теоретичного та експериментально-емпіричного рівнів.

Теоретичні методи найважливіші в наукових дослідженнях із ме­тодики навчання біології, бо забезпечують дослідника науковою мето­дологією та методикою. До цих методів належать: вивчення історичної спадщини; абстрагування; аналіз; синтез; ідеалізація; моделювання; індукція; дедукція.

Розділ 1 Методика навчання білогії як галузь педагогічної науки

Вивчення історичної спадщини. Праці вчених-біологів, педагогів, методистів, найкращих учителів із розвитку методичних ідей, мето­дичної думки на різних етапах існування людського суспільства стано­влять теоретичну основу наукової роботи з методики біології.

Учитель має знати й розуміти стан досліджуваної проблеми як в Украї­ні, так і за рубежем. У процесі опрацювання літератури уточнюються ме­та й тема дослідження, формується відповідна гіпотеза. Читаючи літе­ратуру, дослідник порівнює думки різних авторів із досліджуваної те­ми, відзначає подібність і суперечність поглядів, виявляє причини цього, групує літературні джерела за певними ознаками.

Отже, кожне методичне дослідження передбачає використання історичного методу, який дає змогу ознайомитися з методичною спад­щиною, проаналізувати досягнуте, накреслити подальші шляхи вивчення. Цей метод передбачає кропітку роботу з педагогічною, пси­хологічною та методичною літературою.

Абстрагування — цемислене відвернення від неістотних, другоряд­них ознак або властивостей предметів і явищ під час їх вивчення й ви­окремлення спільних та істотних, які характеризують даний клас предметів чи явищ. У поєднанні з іншими розумовими процесами абстрагування є засобом навчального пізнання, засвоєння закономір­ностей. Абстрактні поняття виникають у процесі мислення як узагаль­нення чуттєвого пізнання конкретних предметів і явищ об'єктивної ре­альності. Наприклад, не буває «явища» чи «закону» взагалі — існують конкретні явища й закони. Але без уведення абстрактного поняття дослідник не здатний глибоко зрозуміти конкретне.

Процес абстрагування в системі логічного мислення тісно пов'яза­ний з іншими методами дослідження, насамперед з аналізом і син­тезом.

Аналіз — логічний метод наукового пізнання, що полягає в мислено-му або практичному розчленуванні об 'єкта дослідження на складові частини (елементи або властивості), а синтез — це сполучення час­тин або властивостей об 'єкта вивчення в одне ціле.

Єдність аналізу й синтезу забезпечує об'єктивне, адекватне ві­дображення дійсності. Аналіз дає змогу визначити будову досліджува­ного об'єкта, його структуру, відокремити суттєве від несуттєвого в певному явищі, звести складне до простого. Синтезом в одне ціле об'єднуються частини, властивості, відношення, виокремлені на під­ставі аналізу.

1.5 Методи науково-педагогічних досліджень

Ідеалізація — мислительний акт, що полягає в створенні теорети­чних об 'єктів, які реально не існують. Ідеалізовані об'єкти (наприклад, ідеальний газ) вважаються граничними випадками тих або інших ре­альних об'єктів і обираються як засіб наукового аналізу, як основа для побудови теорії цих реальних об'єктів. Отже, врешті вони виступають як відображення об'єктивних предметів, процесів і явищ.

Моделювання — непрямий метод наукового пізнання, який ґрунту­ється на застосуванні моделі як засобу дослідження. Під моделлю ро­зуміють уявну або матеріалізовану систему, котра, відображуючи або відтворюючи об'єкт дослідження, здатна замінити його, так що вона сама стає джерелом інформації про об'єкт пізнання.

Моделювання застосовується для розв'язання багатьох пізнаваль­них задач: моделюються педагогічні й біологічні процеси, хімічні реак­ції, організми, екологічні ситуації тощо.

Індукція — це форма наукового пізнання, що спрямоване на з 'ясу-вання причинно-наслідкових зв 'язків між педагогічними явищами, уза­гальнення емпіричних даних на підставі логічних просувань від кон­кретного до загального, від відомого до невідомого. Індуктивні знання мають імовірнісний характер, бо завжди виражають припущення про існування певної закономірності.

Дедукція — це форма достовірного умовиводу окремого положен­ня із загального. Основою дедуктивного методу виступають наукові положення та постулати, що не вимагають дослідно-експерименталь­ного підтвердження, а сприймаються як аксіоми.

У реальному педагогічному процесі індукція та дедукція застосову­ються в єдності та взаємозв'язку й становлять логічні основи навчання.

Експериментально-емпіричні методи. Із цих методів у методиці навчання біології застосовуються: спостереження; аналіз шкільної до­кументації; анкетування; бесіда; інтерв'ю; педагогічний експеримент; математично-статистичні методи.

Спостереження є одним із основних емпіричних методів педаго­гічного дослідження, який полягає в систематичному й цілеспрямова­ному сприйнятті педагогічних явищ для вивчення їх специфічних змін у конкретних умовах, а також у пошуку змісту цих явищ. Головними його вимогами є: чіткість і тривалість, систематичність, усебічність, достатня об'єктивність, ретельне, вдумливе й копітке опрацювання зібраного матеріалу, врахування всіх впливів на перебіг досліджува­них явищ, неупередженість у тлумаченні матеріалу, в оцінюванні фак­тів 1 ВИСНОВКІВ ЩОДО НИХ.

Розділ 1 Методика навчання білогії як галузь педагогічної науки

Розрізняють такі види спостережень: пряме (безпосереднє); непряме (опосередковане); самоспостереження.

Під час прямого спостереження дослідник бере безпосередню участь у досліджуваному процесі, діє разом з учасниками дослідження. Залежно від дослідницьких завдань вибудовується система стосунків спостерігача з іншими учасниками дослідження. Цим методом здебіль­шого вивчають зовнішні прояви почуттів і поведінку дітей у процесі їх навчання й виховання.

Непряме спостереження не передбачає безпосередньої участі дос­лідника в процесі, що вивчається. Воно ефективніше, ніж пряме спо­стереження, оскільки дає змогу фіксувати природну поведінку дітей, унеможливлює вплив педагога на них.

Самоспостереження полягає в дослідженні внутрішніх психічних процесів з одночасним спостереженням за їхніми зовнішніми проява­ми. Цей унікальний метод «проникнення» всередину психічних проце­сів та явищ пов'язаний із певними труднощами, оскільки дані самоспо­стереження мають бути не інтерпретованими, а сутнісними в тій по­слідовності, в якій вони виникають.

Спостереження охоплює елементи теоретичного мислення (задум, методичні прийоми осмислення й контроль результатів), а також кіль­кісні та якісні методи їх аналізу.

Аналіз шкільної документації (класні журнали, тематичні й по­урочні плани, методичні розробки, щоденники й зошити учнів, контрольні роботи тощо) дає змогу визначити систему вивчення біології в школі та з 'ясувати якість знань учнів.

Анкетування — це широко застосовуваний метод педагогічного дослідження за допомогою анкет. Він дає змогу охопити багато опи­туваних. Зміст запитань і спосіб відповідей на них заздалегідь плану­ються. Анкетування може здійснюватися заочно. Анкетний метод перед­бачає аналіз та обробку даних опитування за допомогою статистики. Анкетування застосовують у педагогіці для збирання первинної інфор­мації, на підставі якої робляться висновки про типовість різноманітних явищ у процесі навчання й виховання школярів, певних фактів, подій.

Бесіда — метод одержання інформації за допомогою словесного спілкування з особами, яких дослідник вивчає в природних умовах. Щоб бесіда була результативною, необхідно чітко визначити її мету й спла­нувати систему запитань, створити сприятливу атмосферу для відвер­того обміну думками, проявляти педагогічний такт. Бесіда застосо­вується як допоміжний метод педагогічного дослідження для уточ-

-| 5 Методи науково-педагогічних досліджень

нення висновків, зроблених на підставі інших методів, зрідка як самостійний — для збирання первинної інформації.

Інтерв'ю — це також метод збирання первинної інформації в пе­дагогічних дослідженнях. На відміну від бесіди, що відбувається в ат­мосфері природності й невимушеності, під час інтерв'ю одна людина (інтерв'юер) намагається одержати конкретну інформацію від іншої, ставлячи заздалегідь визначені запитання в певній послідовності й за­писуючи відповіді співбесідника. Специфіка інтерв'ю полягає в тому, що добута інформація деякою мірою формується в процесі спілкуван­ня інтерв'юера з опитуваним і тому несе на собі відбиток цього спілку­вання. Від характеру останнього, тісноти контакту й ступеня взаєморо­зуміння здебільшого залежить успіх інтерв'ю, повнота та якість добу­тої інформації.

Педагогічний експеримент — головний серед усіх методів педаго­гічного дослідження. Це спеціально організована перевірка того чи ін­шого методу або прийому роботи для виявлення його дієвості й ефек­тивності. Перш ніж розпочати експеримент, дослідник на підставі вивчення літератури та досвіду роботи школи визначає головну проблему дослідження, висуває гіпотезу. Гіпотеза — це твердження, що являє собою науково обґрунтовану передбачувану або ймовірну відповідь на запитання, що ставить дослідницька проблема. Як прави­ло, експеримент проводиться задля перевірки правильності наукової гіпотези дослідника.

Важливою умовою проведення експерименту є підготовка експери­ментальних матеріалів відповідно до висунутої гіпотези: розробка ди­дактичних матеріалів, навчальних текстів, наочних засобів навчання, запитань і завдань для учнів, перевірних завдань тощо.

Педагогічний експеримент проводиться у двох класах (або групах учнів) — експериментальному й контрольному. В першому — пере­віряється ефективність нових прийомів навчання або вводяться нові елементи знань, у другому — навчання здійснюється без змін. При цьо­му слід, щоб учні експериментального й контрольного класів мали приблизно однакові здібності й рівень підготовки.

Деякі автори поділяють педагогічні експерименти на констатуваль-ні и формувальні, або творчі. Констатувальний експеримент прово­диться на початку дослідження й передбачає вивчення стану даного явища на практиці, а формувальний — ґрунтується на попередньому ивченні стану проблеми та аналізі результатів констатувального екс-ерименту. Тому ці два види експериментів правомірно розглядати як юслідовні етапи єдиного педагогічного експерименту.

Розділ 1 Методика навчання білоні як галузь педагогічної науки

За умовами проведення розрізняють два види педагогічних експе­риментів — лабораторний і природний. Лабораторний експеримент проводиться у спеціальному приміщенні, обладнаному сигнальними та реєструвальними пристроями, тобто в штучних змодельованих умо­вах. Суть його полягає в тому, що перед досліджуваними ставиться завдання в штучних умовах виконувати певні дії, які за своєю структу­рою близькі до реальної діяльності.

Особливість природного експерименту полягає в тому, що піддос­лідний, перебуваючи в природних для нього умовах, не здогадується, що він знаходиться в полі дослідження.

Педагогічні експерименти здійснюються за такою схемою:. визначення об'єкта й предмета дослідження;

• формулювання гіпотези та постановка мети експерименту;
. проведення експерименту;

. опрацювання експериментальних даних;

• аналіз результатів експерименту, їх наукова інтерпретація, форму­
лювання практичних рекомендацій.

Проводячи педагогічний експеримент, дослідник часто паралельно використовує такі методи, як психологічне спостереження та психоло­гічний експеримент, що дає змогу виявити особливості психологічно­го сприйняття учнями запропонованих нововведень і на підставі цього вирішити, чи доцільно впроваджувати їх у навчально-виховний процес із біології. Завершальним етапом методичних досліджень є формулю­вання висновку й практичне застосування рекомендацій, які широко перевіряються в практиці навчання, що підвищує їхню достовірність.

Математично-статистичні методи дають змогу на підставі розрахунків і статистичних даних виявити й пояснити складні вза-ємозв 'язки педагогічних явищ.

Математична й статистична обробка результатів педагогічних до­сліджень дуже важлива для методики навчання біології, особливо для формування точних і правильних висновків, зроблених на обмеженому статистичному матеріалі (наприклад, оцінити доцільність упрова­дження нетрадиційних методів і прийомів навчання для здобуття гли­боких знань, умінь із теми, розділу тощо).

Важливою проблемою методики навчання біології є методична майстерність, якою має оволодіти кожен учитель біології. Методична майстерність поступово формується, розвивається, вдосконалюється й стає складовою передового педагогічного досвіду, що зазвичай міс-

-| 6 Методика навчання біології в системі професійної підготовки вчителя біології

тить елементи творчого пошуку, новизни і є взірцем для наслідування. Отже, те, що дає високий результат у методиці навчання біології та заслуговує наслідування, може вважатися передовим педагогічним досвідом.

Із викладеного вище випливає важливий висновок, що якість робо­ти вчителя визначається методичною результативністю, критеріями якої є:

/ якість і рівень знань, умінь та навичок, якими оволоділи учні в про­цесі навчання біології;

/ високий рівень загального розвитку учнів, про що свідчить уміння застосовувати знання в різних нестандартних ситуаціях;

/ висока вихованість учнів, усвідомлення ними необхідності гуманно ставитися до навколишньої природи, охороняти рідкісні рослини й тварин тощо.

■*;"■ Ч ^Л , > И ' '

„ " -І'

1.6

Методика навчання біології

в системі професійної підготовки '

вчителя біології

Навчальна дисципліна «Методика навчання ^біології» є завершальною ланкою в системі професійної підготовки вчителя біології у вищому педагогічному нав­чальному закладі, спрямованою на комплексне методичне формування майбутнього педагога. Методика навчання біології належить до галузі педагогічних наук, предметом дослідження якої є закономірності орга­нізації навчально-виховного процесу з вивчення живої природи. Вона розглядає цілі, завдання, зміст шкільної біологічної освіти, методи, за­соби, організаційні форми навчання тощо.

Головною метою курсу є опанування студентами методики на­вчання біології та формування в них готовності до пізнавальної вза­ємодії зі школярами в процесі навчання на основі суб 'єкт-суб 'єктних відносин.

основні завдання курсу — оволодіння сучасними досягненнями ме-ичноі науки й практики, передовим досвідом роботи шкіл різних типів, формування в студентів педагогічних умінь і навичок ізмоделю-ня и проведення різноманітних форм навчальних занять і позаклас- 19

Розділ 1 Методика навчання білогії як галузь педагогічної науки

ної роботи з біології в середніх загальноосвітніх закладах, розвиток потреби в самоосвіті та самовдосконаленні.

За своєю структурою методика навчання біології — багатокомпо­нентна дисципліна, що передбачає різноманітні форми організації навчально-пізнавальної діяльності студентів: лекції,ла­бораторно-практичні заняття, самостійну роботу, педагогічну, нав­чально-польову практики, виконання курсових і дипломних робіт, складання заліків та екзаменів.

Зміст лекцій розкриває теоретичні основи методики організації на­вчально-виховного процесу з біології у середніх загальноосвітніх зак­ладах: цілі та завдання шкільної біологічної освіти, шляхи їх реалізації на уроках та в позакласній роботі; принципи побудови та структуру шкільного курсу біології; закономірності засвоєння учнями системи біологічних понять та формування в них умінь і навичок; методи, засо­би та форми організації навчання, виховання й розвитку учнів; роль навчально-матеріальної бази в процесі вивчення біології; особли­вості застосування нових освітніх технологій; систему самоосвіти вчителя біології, актуальні проблеми методики навчання біології та внесок вітчизняних і зарубіжних учених у теорію й практику нав­чання біології.

Лабораторно-практичні заняття передбачають формування в сту­дентів низки професійних умінь: аналізувати зміст і структуру чинних навчальних програм, шкільних підручників та навчально-методичних посібників із біології; визначати освітні, розвивальні та виховні зав­дання шкільного курсу біології, його розділів і тем; складати тематичні й поурочні плани; моделювати й аналізувати різні типи уроків та інші форми навчальних занять; добирати й раціонально застосовувати ком­плекс методів, методичних прийомів, засобів та способів організації пізнавальної діяльності школярів; визначати логіку та реалізовувати закономірності процесу формування біологічних понять; формувати в учнів систему методологічних, загальнонавчальних та спеціальних умінь і навичок; організовувати та проводити індивідуальну, групову й фронтальну роботу учнів на уроках, позаурочних і позакласних занят­тях; виготовляти наочні посібники та дидактичні матеріали; вивчати й використовувати передовий педагогічний досвід тощо.

Мета самостійної роботи студентів — засвоєння окремих теорети­чних і практичних питань курсу шляхом опрацювання фахової літера­тури (підручників, навчальних посібників, періодичних видань) та під-

Дата добавления: 2015-05-24