Дидатичні погляди М.І. Пирогова

Педагогічні погляди Михайла Драгоманова

Михайло Драгоманов, людина різнобічних наукових зацікавлень і прямувань, широкого діапазону практичної дії. Студент-викладач недільної школи, доцент університету св. Володимира у Києві, видавець безцензурних українських видань у Женеві, професор Вищої школи у Софії — між цими офіційними віхами біографії вченого місяці й роки напруженої праці над собою, заглиблення в історію власного народу і народів Європи, прагнення осмислити шляхи людської цивілізації й на підставі цього намалювати ясну перспективу творчого саморозвитку України. Драгоманов вважав, що завдання кожної людини, як і народу, в пізнанні себе і в прагненні йти до цивілізації разом з цивілізацією, тобто підхід Драгоманова полягав у необхідності пов’язати український національний рух та його програму з європейськими ліберально-демократичними концепціями. Але пізнання себе вимагає високої національної самосвідомості, а рівень цивілізованості народу настільки низький, що не дозволяє йому піднятися до самосвідомості, а, отже, до прагнення відродити свободу. Він писав, що українці багато втратили, бо коли більша частина народів Європи створювали свої держави, нам це не вдалося.

Пирогов запропонував новий проект шкільної системи, спрямований проти станової школи. Він вважає, що шкільної системи мусить бути дворічна початкова школа, звідки відкриватиметься доступ в середньої школи всім. Свою шкільну систему він будував за принципом єдиної школи. Пирогов пропонував шкільну систему з кількох щаблів, зі порівняно нетривалим терміном навчання у кожної, саме: після початковій дворічної школи — прогімназія (неповна середня школа) двох типів з чотирирічним курсом; за ним йде гімназія також двох типів — із трьох-, п'ятирічної тривалістю навчання. Систему цю завершує вища школа (університети та вищі спеціальні навчальні заведения). Главное місце у системі середньої школи Пирогов відводив древнім мовам (латинської і грецькому), російській мові й літератури, математики й історії. Класичною середньої школи він віддавав перевагу перед реальної. Тривалість навчання у першої на двох років більше, ніж на другий. Навчальний план класичної гімназії має загальноосвітній характер, тоді як і реальної гімназії вводяться прикладні (професійні) навчальні предмети, значно знижує загальна освіта, здобута реальної гімназією, особливо враховуючи, що курс її лише трирічний (тоді як у класичній гімназії — 5 років). У у перших двох класах класичною та реальної прогімназії курс навчання майже однаковий. З III класу класичної прогімназії починається навчання латинської мови, і з IV класу — грецькому. З гімназії можна вступити до університетів чи вищі спеціальні навчальними закладами, тоді як закінчили реальну гімназію приймаються лише у вищі спеціальні навчальними закладами або ж йдуть на роботу. З метою полегшити здобуття вищої освіти незаможним Пирогов пропонував зменшити плату за навчання. В своїх циркулярах по навчальному округу Пирогов звертали увагу вчителів на необхідність скинути старі, догматичні способи викладання й застосовувати нові методи. Треба будити думку учнів, розвивати їх розумові здібності, прищеплювати навички самостійної роботи. Досвідчений вчитель має порушити увагу учнів і розвинути вони інтерес до сообщаемому навчальному матеріалу, а це, на думку Пирогова, найголовніше для успішності навчання. Основними дидактичними принципами Пирогов вважав осмисленість навчання, активність і наглядность. Пирогов вніс значні поліпшення в роботу педагогічних рад гімназій, розширив зміст обговорюваних питань, увів у систему доповіді та обмін думками з дидактичні питанням, всіляко заохочував методичні пошуки вчителів, рекомендував взаємне відвідання уроков. Требуя, щоб вчителя і керівники прогимназий і гімназій добре вивчали учнів і успішність. Пирогов пропонував переведення з класу до класу виробляти по результатам річний успішності учнів. До викладання у вищій школі Пирогов пропонував залучити великих вчених, рекомендував посилити розмови професорів зі студентами, проводити семінари і практичні заняття і всіляко розвивати студентам навички поглибленої самостійної работы.

Дата добавления: 2015-05-24