Безперервна освіта і вимоги до освітніх систем

Потреба в безперервному поповненні й відновленні професійних знань, їхньої актуалізації на продуктивному етапі людського життя обумовлена темпами науково-технічного прогресу, переходом до інформаційного етапу розвитку суспільства, широким застосуванням інноваційних технологій. Аналіз робіт по проблемам безперервної освіти і дистанційного навчання [13-15], а також освіти для дорослих [16-17] дозволив виявити особливості БН і побудувати перелік вимог, які вона ставить до систем безперервного навчання (СБН).

Сьогодні відбувається розширення і диверсифікація освітніх послуг. Послуги БН мають доповнити базову шкільну і вищу освіту. Це демонструється появою таких нетрадиційних освітніх закладів як «Університети без стін», «школи гнучкого навчання», дистанційної освіти. Застосування інформаційних технологій і дистанційного навчання є ефективним методом для підтримки БН.

Основна аудиторія безперервної освіти – дорослі люди. Метою навчання є перепідготовка, підвищення кваліфікації і культурного рівня людей, які подолали вік базового навчання. Тому СБН повинні врахувати особливості навчання дорослих.

БН орієнтується на постійне вдосконалення і цілісний розвиток людини як особистості протягом усього її життя, підвищення можливостей її трудової і соціальної адаптації у світі, що так швидко змінюється. Роботодавці дедалі більше керуються принципом: «Люди – найвища технологія і найцінніший капітал». Тому для СБН необхідно передбачити можливість в одній системі подати курси з різних областей знань, що забезпечить можливість різностороннього навчання. Особливості безперервного навчання і їх відображення в СБН подані в табл.1.

Таблиця1. Особливості безперервного навчання і їх відображення в СБН.

№ п/п	Особливість БН	Пояснення	Відображення в СБН
1.	Актуальність і релевантність навчання	Відповідність змісту освіти розвитку суспільства і технологій, сучасним потребам ринку праці. Навчання повинне відповідати поточним задачам по освоєнню нових технологій на виробництві, вдосконаленню професійної діяльності робітників, підготовки і перекваліфікації кадрів. Необхідністю стає зв'язок навчання із посадовими обов’язками. На рівні учня навчання повинне відповідати його потребам, цілям, посаді, безпосередньо допомагати виконувати професійну діяльність.	СБН повинні справлятися з постійно зростаючим об’ємом інформації, так званим «інформаційним вибухом». Актуальність навчального контенту, зручні методи оновлення і супроводження контенту. Моделювання кадрових і виробничих задач, моделювання компетенцій, посад, професій. Встановлення відповідності між компетенціями і навчальними матеріалами.
2.	Орієнтація на негайне застосування отриманих знань	Особливість навчання дорослих виражається у потребі в обґрунтуванні або сенсі навчання. Тобто навчання має бути релевантним і базуватися на особистій потребі у вирішенні практичних посадових, виробничих задач і потребі особистісно-професійного розвитку. Принцип актуалізації результатів навчання полягає у тому, що доросла людина шукає найшвидшого застосування отриманим у навчанні знанням і навичкам.	Актуальність навчального контенту, зручні методи оновлення і супроводження контенту. Застосування зв’язків між уміннями і навчальним контентом. Моделювання навичок та компетенцій і їх зв’язок із навчальним контентом Релевантне професійним потребам учня подання контенту курсу.
3.	Виявлення і урахування особистого досвіду і знань учня	Виявлення, систематизація і формалізація вже наявного особистого досвіду та знань учня з метою його використання для побудови відповідного навчального процесу Доросла людина володіє професійним і життєвим досвідом, знаннями і уміннями, які мають бути використанні і враховані при організації навчання.	Методи діагностування, контролю і моделювання знань та навичок учня. Моделювання попередніх умов за допомогою моделей учня і компетенцій. Застосування методів побудови курсу на основі попередніх умов навчання.
4.	Корегування і поповнення знань учня	Функція вчителя - корегування і поповнення знань учня з урахуванням їх попереднього виявлення і систематизації, а також у відповідності до цілей учня. На противагу, для базової освіти є характерним подання знань «з нуля» і у повному об’ємі.	Моделювання учня, його цілей, знань і навичок. Методи побудови навчальних курсів відповідно до цілей студента з урахуванням вже наявних у нього знань і навичок. Моделювання посад і компетенцій. Методи побудови релевантних курсів для подолання інтервалів між компетенціями.
5.	Індивідуалізація і гнучкість навчання	Принцип індивідуального підходу до навчання на основі особистісних потреб з урахуванням соціально-психологічних характеристик особистості і тих обмежень, які накладаються його діяльністю, наявністю вільного часу, фінансових ресурсів тощо. Можливість адаптації вмісту до потреб слухачів, вибір змісту у відповідності до заявленої учнем проблеми, урахування інтересів і проблем студентів.	Моделювання освітніх потреб і цілей учня. Методи діагностування, контролю і моделювання знань та навичок учня. Соціально-психологічне моделювання учня. Методи адаптації навчального процесу на основі відомостей про учня і його поточних навчальних досягнень.
6.	Провідна роль учня в навчанні	Основне положення в освіті для дорослих полягає у тому, що провідну роль процесі навчання відіграє не учитель, а учень. Конструктивізм – педагогічна філософія, що наріжним каменем вважає точку зору учня, якою б «сирою» вона б не була, припускає досягнення результату навчання через особисте засвоєння знання. В БН підкреслюється пріоритетність самостійного навчання.	Забезпечення керованості навчального процесу зі сторони учня. Застосування моделей учня, відкритих для перегляду, можливість вибору учнем напрямку навчання. Активне застосування соціальних мереж і електронного спілкування.
7.	Важливість міждисциплінарних знань	На перше місце виходять дисципліни, що містять інтегрований матеріал по декільком суміжним областям знань (міждисциплінарні дисципліни).	Моделювання предметних областей. Єдине сховище матеріалів по різним дисциплінам. Методи підтримки міждисциплінарних зв’язків в навчальних матеріалах. Моделювання навчального контенту.
8.	Співробітництво в навчанні	Сумісна діяльність учня, співучнів і учителя в процесі навчання грають важливу роль.	Підтримка колективної діяльності, електронного спілкування, освітньої спільноти. Моделювання соціальних освітніх мереж. Застосування технологій штучних одногрупників, персоніфікованих помічників тощо.

Типова модель використання систем дистанційного навчання передбачає: 1) підготовку конкретного навчального курсу на основі освітніх потреб певної групи людей; 2) організацію доступу до матеріалів курсу; 3) організацію спілкування учасників навчального процесу; 4) проходження студентами точок контролю і завершення курсу іспитом. Проте описані вище особливості безперервного навчання передбачають, що СБН мають бути чимось більшим, ніж просто середовище для передачі статичних навчальних матеріалів певній групі користувачів з можливістю спілкування і подальшим тестуванням. Такі характеристики як індивідуальність, практична доцільність, релевантність, міждисциплінарність та інші особливості БН вимагають якісно інших методів і моделей побудови систем навчання.

Основними вимогами до навчального процесу, який мають забезпечити системи безперервного навчання, є індивідуалізація, релевантність і орієнтація на практичний, прикладний результат. Тому основними якостями систем, в яких реалізуються ці вимоги, будуть адаптивність і інтелектуальність, а також здатність підтримувати прикладний характер навчального процесу. Адаптивність являє собою тенденції функціонування цілеспрямованої системи, які визначаються відповідністю або невідповідністю між її цілями і результатами її діяльності. Адаптивність системи виражається в узгодженні цілей і результатів. [18]. Для СБН цілями будуть індивідуальні навчальні цілі учня, а результатами – результати його навчання на даному етапі навчального процесу. Інтелектуальність СБН передбачає застосування для освітніх процесів вже розроблених технологій штучного інтелекту, а також розробку специфічних методів реалізації «педагогічної свідомості» системи.

Модель освітнього процесу за вимогами безперервного навчання на відміну від класичного дистанційного навчання міститиме такі етапи: 1) визначення освітніх потреб і цілей учня; 2) визначення вже наявних у учня знань та навичок, що відповідають цілям навчання; 3) побудова і адаптивна підтримка релевантного навчального процесу на основі відомостей отриманих на 1-му і 2-му етапах.

Таким чином освітні тенденції і розвиток інформаційних технологій вимагають застосування в системах дистанційного навчання наступних характеристик і функцій: адаптивність; урахування попередніх знань та досвіду студентів; більш ефективне управління навчальним контентом з можливістю повторного використання і поступального розвитку контенту, накопичення та міждисциплінарних зв’язків; генерація навчального курсу; інтелектуалізація соціальних мереж для освіти; інтелектуалізація контролю знань.