Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Анод Катод




O

І

ЗКClO = КClO3 + 2КС1.

Найбільше практичне значення має хлорат калію КС1O3 (берто­летова сіль), який добувають за реакцією

5КС1 + КСІО3 + ЗН2O.

Оскільки КClO3 у воді розчиняється менше, ніж КС1 (відповідно З і 28 г у 100 г води за температури 0 °С), його легко виділити з розчину під час охолодження.

Дешевшим способом добування хлоратів є електроліз розчинів хлоридів без розділення катодного та анодного просторів електро- лізера.

У промислових масштабах виробляють хлорати натрію, калію, магнію та кальцію. Хлорат натрію добувають практично тільки елек­трохімічним окисненням розчинів NaCl, хлорат калію (як малорозчин­ний у воді) — за реакцією обміну між КС1 та NaClC>3 або Са(С1Oз)2-

Під час електролізу концентрованого розчину NaCl без відокрем­лення продуктів електролізу хлорат натрію утворюється внаслідок хімічної взаємодії в розчині первинних продуктів електролізу, а та­кож внаслідок їх електрохімічного окиснення.

Первинні процеси на електродах'

Катод Анод

2O 4 2е“ = 2 ОН + Н2Т 2СГ = С12 + 2е'.

У разі змішування анодних та катодних продуктів утворюються гіпо­хлорити та хлорнуватиста кислота:

С12 4 2 ОН' = С1СГ 4 СГ 4 Н2O;

С12 + ОН' = нею + СГ.

Процес подальшого електрохімічного окиснення іонів ClO” до ClOj можна подати рівнянням

6 ClO” 4 ЗН2O = 2ClO'3 + 6Н+ 4 4С1” + 1,502 + 6е~.

Гіпохлорит та хлорнуватиста кислота взаємодіють між собою з утворенням хлорату також за реакцією

2 ClO” 4 HClO = ClOі 4 2С1” 4 Н+.

Побічними реакціями є:

Катод Анод

ClO” 4 Н2O 4 2е- = СГ 42 ОН; 2НгО = 02 4 4Н+ 4 4е".

ClOj 4 ЗН2O 4 6е- = СІ” 46ОН”;

Щоб запобігти відновленню іонів ClO” та ClO3, використовують захист катода плівкою основних сполук хрому. Для цього у розчин електроліту добавляють 5-6 г/л дихромату натрію Na2Cr2O7. Катоди виготовляють із сталі, аноди — із графіту.

Аніон ClO3 має структуру трикутної піраміди з атомом хлору у вершині. Атоми сполучені між собою ідентичними зв’язками, валент­ний кут між ними становить 106°, що відповідає 5р3-гібридизації ва­лентних орбіталей атома хлору. Мала довжина зв’язку порівняно з одинарним ковалентним зв’язком у молекулах HClO та С12O (~ 170 пм) свідчить про значний внесок додаткового jt-зв’язування між ато­мами за рахунок перекривання двохелектронних орбіталей атомів кисню з двома вільними d-орбіталями атома хлору:

Розчини хлорнуватої кислоти мають сильні окиснювальні властивості. Під час контакту з ними папір, вата та інші подібні матеріали займаються.

На властивостями HClO3 нагадує азотну кислоту, зокрема її суміш з НСІ — сильний окисник типу царської горілки, хоча загалом розчини HClO3 та її солей мають меншу окиснювальну здатність порівняно з розчинами хлорнуватистої і хлористої ки­слот та їхніх солей:

кисле середовище: ClOj + 8Н+ + 6е~ = СІ” + ЗН2О, = 1,45 В;

лужне середовище: ClOj + ЗГІ2O+ 6е* = СГ + 6O11, /','(| = 0,63 В.

Під час нагрівання хлорати плавляться, а за температури близько 400 °С починають розкладатися. У цьому разі відбува­ються дві паралельні екзотермічні реакції:

4КClO3 = КС1 + ЗКClO4; 4КClO3 = 4ТСС1 І <;о2.

За відсутності каталізаторів хлорати перетворюються переваж­но за першим типом, а за їх наявності (наприклад, MiiU:<) — за другим з утворенням активного кисню. З цієї причини хлорати під час прожарювання мають сильні окиснювальні властивості. З речовинами, які легко окиснюються (сірка, фосфор, цукор тощо), вони утворюють суміші, які легко вибухають (навіть під удару):

3S + 2КClO3 -> 2КС1 + 3SO2;

6Р + 5КClO3 -> 3P2O5 +5КС1;

Сг2O3 + КСІОз + 4КОН -» 2К2СгO4 Н К.С1 + 2І12O.

Оксид хлору(VI). Оксид хлору(УІ) ClO3 утворюється внаслі­док окиснення озоном оксиду хлору(ІУ):

ClO2 + о3 = ClO3 + о2Т.

Молекула ClO3 парамагнітна. Наявність непарного числа ва­лентних електронів зумовлює її значну здатність до утворення - діамагнітного димеру С12Ое. Стан рівноваги

ClO3 + ClO3 «і сі2о6

у паровій фазі зміщений уліво, а в конденсованому стані — практично цілком управо.

За -звичайних умов оксид хлору(УІ) — оліїста рідина темно- червоного кольору (tim = 3,5 °С), яка повністю складається з мо­лекул СІгОб- Він менш леткий і вибухонебезпечний, ніж інші ок­сиди хлору (A H°98 = 156 кДж/моль).

Вже за кімнатної температури цей оксид поступово розкла­дається:

С12O6 = 2ClO2 + о2Т,

а за наявності органічних відновників — вибухає. З водою вза­ємодія відбувається дуже енергійно, внаслідок чого утворюють­ся хлорнувата та хлорна кислоти:

С12O6 + Н2O = HClO3 + HClO4.

Отже, С12Об є змішаним ангідридом двох кислот. У лужних роз­чинах внаслідок перебігу процесу диспропорціювання утворю­ється суміш солей цих кислот:

С12Ое + 2КОН = КClO3 + КClO4 4- Н2O.

Відносно висока температура кристалізації С12Ое може свідчити про встановлення в рідкому оксиді рівноваги:

ClO3 + ClO3 ^ ClO2 4 ClO4.

Вважають, що кристалічна гратка твердого оксиду С12O6 побудована з іонів С1С>2 та ClO4.

Хлорна кислота, перхлорати. Хлорна кислота HClO4 відома у вільному стані. Її добувають за реакцією обміну з перхлоратів дією концентрованої сірчаної кислоти:

КClO4 4- H2SO4 = HClO4 4- KHSO4.

Перебіг реакції забезпечується безперервною відгонкою хлорної кислоти за зниженого тиску.

Молекула HClO4 має тетраедричну будову з трьома атомами кис­ню в основі тетраедра та гідроксильною групою у вершині. Внаслідок додаткового Tt-зв’язування за рахунок вільних Зсі-орбіталей атома хлору та двохелектронних орбіталей атомів кисню скорочуються зв’язки між атомом хлору та периферійними атомами кисню у моле­кулі HClO4 до 142 пм порівняно з одинарним ковалентним зв’язком СІ—О (170 пм). Молекула хлорної кислоти має таку будову:

Чиста хлорна кислота HClO4 — рухлива безбарвна рідина І~ “102 °С, tKllII = 110 °С). Її водні розчини дуже стійкі, а 100 % хлорна кислота малостійка і часто вибухає:

4НС1O4 = 4ClO2 + 3O2 + 2Н2O.

У рідкій HClO4 молекули димеризовані за рахунок утворення водневих зв’язків:

О.

О—Н • • • О

Під час охолодження водних розчинів хлорної кислоти випа­дають кристалогідрати, які містять від однієї (tnjI = 49,9 °С) до трьох молекул води. Кристалогідрат HClO4 ■ Н2O є ізоморфним перхлорату амонію NH4ClO4, що дає підставу розглядати його

як перхлорат гідроксонію Н3O+ClO4.

Хлорна кислота одноосновна, у водних розчинах є найсиль- нішою з усіх відомих кисневмісних кислот (приблизно в мільярд разів сильніша за HNO3):

HClO4 ^ Н+ + ClO4, К ~ 1Oе.

Ангідрид хлорної КИСЛОТИ СІ2О7 добувають зневодненням хлорної КИСЛОТИ ОКСИДОМ Р 2 О 5:

2HClO4 + Р2O5 = С12O7 + 2НРO3.

Структура молекули С12O7 відповідає двом тетраедрам, сполуче- ким спільною вершиною через місткіший атом кисню. Проте така формула не відображає того факту, що довжина кожного із зовнішніх зв’язків СІ—О становить 142 пм, що на 28 пм менше за довжину оди­нарного ковалентного зв’язку в молекулі С12O (170 пм). Це свідчить про сильне додаткове тг-зв’язування за рахунок участі вільних 3d-op- біталей атома хлору в утворенні зв’язків з кінцевими атомами кисню:

О

За кімнатної температури оксид СІ2О7 — оліїста безбарвна рідина (іпл = -90 °С, tKlm = 83 °С). Внаслідок високої ендо- термічності (ЛН°2вв = 262,8 кДж/моль) С12O7 вибухає від удару чи нагрівання до температури понад 120 °С:

2С12O7 = 4ClO2 + 3O2t.

Сильні вибухи спричинює також його контакт з речовинами, які здатні окиснюватися. Водночас оксид СІ2О7 - найстабільніший з усіх оксидів хлору. Під час розчинення у воді він повільно утво­рює хлорну кислоту:

С12O7 + Н2O = 2НС1O4.

Солі хлорної кислоти — перхлорати — добувають хімічним та електрохімічним способами. Як зазначалось вище, перхлорат калію КС1O4 утворюється внаслідок термічного диспропорцію- вання КClO3 за відсутності каталізаторів. Перхлорат натрію NaClO4 у промислових маштабах добувають електрохімічним окисненням хлорату натрію. Інші перхлорати зазвичай добува­ють за реакціями обміну NaClO4 з відповідними солями, нейтра­лізацією хлорної кислоти відповідними основами або взаємодією HClO4 з карбонатами. Більшість перхлоратів добре розчиняється у воді. Малорозчинними є КClO4, RbClO4, CsClO4.

Хлорат натрію NaClO4 добувають електролізом розчину, який міс­тить 500-700 г/л NaClO3, за температури 30-60 °С.

Основні реакції на електродах:

ClOj + Н2O - 2е- = ClO4 + 2 Н+ 2Hf + 2«г = Н2;

Побічні реакції:




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-24; Просмотров: 514; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.02 сек.