Предмет релігієзнавства

Тема 1. РЕЛІГІЯ ЯК ФОРМА СВІТОГЛЯДУ, ЇЇ ПРЕДМЕТ І ФУНКЦІЇ

Навчальний посібник

РЕЛІГІЄЗНАВСТВО

В.Д. БРАТЕНШІ

для студентів всіх спеціальностей

освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр”

КРЕМЕНЧУК − 2011

В.Д.Братенші. Релігієзнавство. Навчальний посібник. Кременчук, Кременчуцький льотний коледж Національного авіаційного університету, 2011. – 136 с.

Рецензенти:

Носач І.В., кандидат педагогічних наук, голова циклової комісії загальноекономічних дисциплін Кременчуцького льотного коледжу НАУ

Матета О.А., кандидат політичних наук, доцент Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського

Шаблій О.П., кандидат історичних наук, доцент Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського

Навчальний посібник знайомить курсантів, студентів з основами релігієзнавства. Це нова галузь гуманітарного знання, що виникла у другій половині ХІХ століття на межі зіткнення філософії, антропології, етнографії, археології, мовознавства, порівняльної міфології та фольклористики.

Релігієзнавство ставить своїм завданням не апологію або заперечення релігійних догматів, а безпристрасне дослідження релігій світу, закономірностей їх виникнення і розвитку. Воно розглядає релігію як складову частину культури в найширшому її розумінні, в її зв’язку та взаємодії з іншими сферами життя і діяльності людини.

В навчальному посібнику аналізуються основні напрямки релігійної філософії, приділена увага розкриттю змісту діалогу віруючих і невіруючих з ключових світоглядських проблем, питанню про правовий статус релігійних організацій в сучасній Україні.

В посібнику використані матеріали навчальних видань, авторами яких є видатні вчені, філософи і релігієзнавці В.П.Андрущенко, В.І.Гараджа, А.О.Єришев, В.І.Лубський, М.П.Лукашенко, А.А.Радугін, О.П.Сидоренко, І.М.Яблоков, а також дані довідкових і періодичних релігієзнавчих публікацій.

Затверджено на засіданні методичної ради навчально-методичного кабінету Кременчуцького льотного коледжу НАУ

(протокол № 7 від «14» червня 2011 р.)

І. КУРС ЛЕКЦІЙ З ДИСЦИПЛІНИ «РЕЛІГІЄЗНАВСТВО»

1.1. Предмет релігієзнавства.

1.2. Сутнісні характеристики релігії.

1.3. Детермінація релігії.

1.4. Релігійна свідомість.

1.5. Релігійна діяльність.

1.6. Функції релігії.

1.7. Соціальна роль релігії.

Релігієзнавство є комплексною відносно самостійною галуззю знань, засвоєння, якої важливе для формування духовної культури людини, її становлення як особистості.

Предметом вивчення цієї науки виступає релігія як певний спосіб самовираження людини і форма людської поведінки і мислення.

Тому можна дати таке визначення релігієзнавству.

Релігієзнавство – галузь гуманітарного знання, яка вивчає закономірності виникнення, розвитку і функціонування релігії.

Слід звернути увагу на поняття «закономірності».

Визначальною рисою наукового мислення є його здатність відкривати закони в тій сфері дійсності, що вивчається.

І тут без філософії не обійтись.

Тому головним в релігієзнавстві є філософський зміст.

Дослідження релігії завжди приводить до постановки філософсько-світоглядських питань про людину, світ, суспільство і т.д.

Ось чому при їх розгляді релігієзнавство спирається на спадщину філософської думки, на історію природознавчих та суспільних наук, особливо на досягнення сучасної НТР, на наукове пояснення релігії.

Яке походження самого терміна «релігія»?

Адже в сучасному значенні він з’являється і використовується тільки на початку ХІХ ст. коли релігія починає розглядатися як одна із сфер духовного життя наряду з мораллю, філософією, наукою, мистецтвом.

«Релігія» - похідне від латинського слова religio – благочестя, набожність, святиня, предмет культа.

Стародавні римляни позначали цим словом все те, що було пов’язане з культом богів.

Пізніше через християнство це слово увійшло в усі європейські мови.

Під релігією християни розуміли спочатку тільки свою, християнську віру.

В середні віки релігією вважали лише складні віровчення – християнство, іслам, іудаїзм та ін.

Релігія – явище складне і різноманітне.

Щоб це явище стало предметом наукового вивчення, треба було перебороти важливий бар’єр – уявлення про «святість релігії», тобто про те, що вона лежить за межами можливого для пізнання людини, і, значить, недоступна для вивчення методами, що розробляються і застосовуються наукою в дослідженні природної та суспільної дійсності.

Кордон між наукою і релігією проходить у відповідності із співвідношенням розуму і віри.

В науці перемагає розум, в релігії – віра.

Разом з тим, релігія – це суспільно-історичне явище, один з важливих соціальних інститутів людства.

І тому вона може і повинна бути піддана аналізу з позицій науки.

Наукове знання про релігію являється об’єктивним і відрізняється від ідеологічного, яке передбачає або позитивну, або негативну оцінку.

Дата добавления: 2015-05-08