Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини (ст. 143 КК)

СТ 143

СТ 142

СТ 141

Порушення прав пацієнта (ст. 141 КК). Безпосередній об’єкт злочину – це суспільні відносини, що забезпечують охорону життя та здоров’я особи, так і додатковий обов’язковий безпосередній об’єкт – суспільні відносини щодо охорони встановленого порядку проведення клінічних випробувань лікарських засобів. Крім цього, для складу зазначеного злочину властивий спеціальний потерпілий, яким є пацієнт.

Об’єктивній стороні цього злочинувластиві такі ознаки: 1) дії у вигляді проведення клінічних випробувань лікарських засобів: а) без письмової згоди пацієнта чи його законного представника, або б) стосовно неповнолітнього чи недієздатного; 2) наслідки у вигляді смерті або інших тяжких наслідків; 3) причиновий зв’язок між вказаними діями і наслідками.

Злочин є закінченим з моменту настання смерті пацієнта або інших тяжких наслідків для нього (зокрема, заподіяння потерпілому тяжкого чи середньої тяжкості тілесного ушкодження).

Суб’єкт злочину спеціальний (особа медичного персоналу, яка безпосередньо проводить клінічні випробування лікарських засобів, або службова особа – керівник клінічних випробувань).

Суб’єктивна сторона злочину характеризується необережністю.

Незаконне проведення дослідів над людиною (ст. 142 КК). Безпосередній об’єкт злочину – суспільні відносини, що охороняють життя та здоров’я особи, а додатковий обов’язковий безпосередній об’єкт – суспільні відносини, що забезпечують охорону встановлений порядок проведення дослідів над людиною.

Об’єктивна сторона цього злочину (ч. 1 ст. 142 КК) передбачає: 1) дії у вигляді незаконного проведення медико-біологічних, психологічних або інших дослідів над людиною; 2) наслідки у вигляді створення небезпеки для її життя чи здоров’я; 3) причиновий зв’язок між вказаними діями і наслідками.

Злочин є закінченим з моменту створення реальної загрози для життя чи здоров’я людини.

Суб’єктом злочину є як фізична, так і службова особа (така, що наділена правом на проведення зазначених дослідів, але не дотримується законодавчих вимог їх проведення, або така, що не має цього права взагалі).

Суб’єктивна сторона злочину характеризується умислом (прямим чи непрямим) щододій та непрямим умислом чи необережністю щодо наслідків.

Кваліфікуючою ознакою злочину (ч. 2 ст. 142 КК) є вчинення його: 1) щодо неповнолітнього (тобто особи, яка не досягла 18-річного віку); 2) щодо двох або більше осіб; 3) шляхом примушування (застосування фізичного або психічного насильства щодо потерпілого) або обману (повідомлення потерпілому неправдивих відомостей щодо мети, характеру та можливих наслідків дослідів), а так само 4) спричинення ним тривалого розладу здоров’я потерпілого (спричинення середньої тяжкості тілесного ушкодження).

Б езпосереднім об’єктом злочинує суспільні відносини з охорони життя та здоров’я особи, а додатковим обов’язковим безпосереднім об’єктом – суспільні відносини, що забезпечують охорону встановленого порядку трансплантації органів чи тканин людини або торгівлі такими органами чи тканинами.

Предмет злочину – анатомічні матеріали людини – її органи і тканини, у т. ч. (крім злочину, передбаченого ч. 2 ст. 143 КК) взяті у мертвої людини (варто враховувати, що не належать до органів і тканин людини клітини людини, кров та її компоненти, штучно виготовлені замінники органів і тканин людини).

Об’єктивна сторона злочинупередбачає встановлення таких його форм: 1) порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини (ч. 1 ст. 143 КК); 2) вилучення у людини шляхом примушування або обману її органів або тканин (ч. 2 ст. 143 КК); 3) незаконної торгівлі органами або тканинами людини (ч. 4 ст. 143 КК); 4) участі в транснаціональних організаціях, які займаються вилученням у людини шляхом примушування або обману її органів чи тканин з метою їх трансплантації або незаконною торгівлею органами або тканинами людини (ч. 5 ст. 143 КК).

Злочин є закінченим з моменту: 1) наявності факту порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини (ч. 1 ст. 143 КК); 2) завершення дій щодо вилучення у людини шляхом примушування або обману її органів або тканин (ч. 2 ст. 143 КК); 3) продажу органів або тканин людини (ч. 4 ст. 143 КК); 4) вступу до складу транснаціональної організації та виконання яких-небудь дій щодо вилучення у людини шляхом примушування або обману її органів чи тканин з метою їх трансплантації або незаконної торгівлі органами або тканинами людини (ч. 5 ст. 143 КК).

Належну увагу при кваліфікації цього злочину слід приділити його суб’єкту, оскільки він є різним: за ч. 1 ст. 143 КК – спеціальний (це особа медичного персоналу, яка здійснюючи діяльність щодо трансплантації органів або тканин, порушує встановлений законодавством порядок її проведення); за ч. 2 ст. 143 КК – загальний; за ч. 3 ст. 143 КК – як загальний, так і спеціальний (особа, від якої потерпілий був у матеріальній чи іншій залежності); за частинами 4 і 5 ст. 143 КК – загальний.

Із суб’єктивної сторони цей злочин характеризується прямим умислом. Спеціальною метою злочину є трансплантація органів або тканин у випадку їх вилучення у людини шляхом примушування або обману(ч. 2 ст. 143 КК). Незаконна торгівля органами або тканинами людини передбачає корисливі мотив і мету цього злочину, які мають бути обов’язково встановлені при кваліфікації вчиненого за ч. 4 ст. 143 КК.

Кваліфікуючою ознакою злочину (ч. 2 ст. 142 КК) є вчинення його: 1) щодо неповнолітнього (тобто особи, яка не досягла 18-річного віку); 2) щодо двох або більше осіб; 3) шляхом примушування (застосування фізичного або психічного насильства щодо потерпілого) або обману (повідомлення потерпілому неправдивих відомостей щодо мети, характеру та можливих наслідків дослідів), а так само 4) спричинення ним тривалого розладу здоров’я потерпілого (спричинення середньої тяжкості тілесного ушкодження).

Кваліфікуючою ознакою вилучення у людини шляхом примушування чи обману її органів або тканин є вчинення його щодо особи, яка перебувала в безпорадному стані (тобто особи, яка не могла розуміти характер і значення вчинених щодо неї дій, або хоча і розуміла, що відбувається, однак не мала можливості чинити опір винному в силу фізичних чи інших вад) або в матеріальній чи іншій залежності (тобто коли потерпілий перебував на утриманні винного, проживав на житловій площі винного тощо) від винного (ч. 3 ст. 143 КК).

Особливо кваліфікуючою ознакою вилучення у людини шляхом примушування чи обману її органів або тканин і водночас кваліфікуючою ознакою незаконної торгівлі органами або тканинами людини (ч. 5 ст. 143 КК) є вчинення цих діянь за попередньою змовою групою осіб (див. ст. 28 КК).

Дата добавления: 2015-05-07