Системи опрацювання текстової інформації. Текстовий редактор Microsoft Word

End.

Begin

driver:= detect; {автоматичне визначення характеристик}

initgraph (driver, mode, '<шлях до драйверу>' {або просто "});

<текст конкретної програми з графічними командами>

Стандартна стала detect призначена для автоматичного визначення типу адаптера монітора. Для його роботи потрібна спеціальна програма — драйвер, її файл має назву egavga.bgi і повинен знаходитися на диску. Шлях до нього зазначають у процедурі initgraph у лапках. Якщо файл є в тому ж каталозі, що й файл turbo.exe, то шлях зазначати не потрібно, тому пишуть так:".

Процедури призначені для графічних побудов містяться в модулі Graph.

Модуль треба приєднати командою uses на початку програми

Uses Graph;

Приклад декількох процедур:

closegraph — закриває графічний режим;

setcolor (<колір>) — задає колір майбутнього зображення;

setbkcolor (<колір>) — задає колір фону;

putpixel (x, y, <колір>) — висвітлює точку (x,y) заданим кольором;

line (x1, y1, x2, y2) — рисує лінію між двома точками;

circle (x, y, R) — рисує коло з радіусом R і центром у (x,y);

Найбільш поширеними програмами загального призначення є програми опрацювання текстової інформації або текстові редактори.

Текст — це інформація, яка подається за допомогою символів, що вводяться із клавіату­ри. Прикладами текстів є листи, звіти, статті, документи тощо. Перевагою редактора порівняно із друкарською машинкою є те, що він дає змогу скільки завгодно виправляти текст, дописува­ти новий і т.д.

Набір тексту на клавіатурі і занесення його в пам'ять комп'ютера називають введенням те­кстової інформації. Виправлення помилок, внесення змін до тексту, певне розміщення його окремих частин навивають редагуванням тексту.

Текстовий редактор забезпечує виконання всіх операцій, необхідних для введення і реда­гування тексту. Існують редактори з різними наборами операцій для редагування. Найпростіші з них входять до набору системних команд операційної системи і використовуються щоразу при введенні інформації з клавіатури.

На екрані дисплея відображається певна кількість рядків тексту. Максимальна кількість рядків, які видно у вікні, визначається розмірами вікна. Якщо редактор дозволяє виводити на екран декілька вікон, в яких можна спостерігати різні частини тексту, то вікно, в якому редагу­ється текст, називається робочим. Редагувати можна лише текст у робочому вікні. Текст, який набирається на клавіатурі відображається, у робочому вікні.

Функціональні можливості різних систем підготовки текстів істотно відрізняються одна від одної. Водночас переважна більшість текстових редакторів має засоби для реалізації таких функцій, як:

1) введення тексту в комп'ютер;

2) редагування тексту (заміна, вставка, вилучення та ін.);

3) пошук необхідної інформації у тексті;

4) форматування тексту (встановлення лівої межі тексту, вирівнювання правого краю, вста­новлення позиції відступу першого рядка абзацу, встановлення міжрядкового інтервалу та ін.);

5) перенесення і копіювання фрагментів тексту;

6) виділення частин тексту;

7) розбиття тексту на сторінки;

8) робота з декількома документами одночасно;

9) друкування тексту з заданою щільністю, якістю та ін;

10) збереження тексту на магнітних дисках.

На сьогодні найбільш вживаним текстовим редакторами є Microsoft Word.

Існує декілька версій Word, кожна наступна, як правило, сумісна з попередніми і має додаткові можливості.

Дата добавления: 2015-05-07